Ухвала КАС ВС № 620/6232/21

УХВАЛА 30 серпня 2022 року м. Київ справа №620/6232/21 адміністративне провадження №К/990/21166/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Мартинюк Н.М., Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі №620/6232/21 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 грудня 2020 року № 2384 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT "Чернігівобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" в частині коригування доходу (витрат) в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ "Чернігівобленерго", яка є додатком до постанови НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2384, а саме коригування витрат відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 09 липня 2020 року № 1308 в бік зменшення на загальну суму 63 153,45 тис. грн; (без урахування податку на додану вартість); - зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити з розрахунку на найближчі 12 місяців коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на користь АТ "Чернігівобленерго" у бік збільшення, які забезпечать компенсацію від`ємного коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість), що було здійснено на підставі постанови НКРЕКП від 9 грудня 2020 року № 2384 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT "Чернігівобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання". Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі №620/6232/21 позов задоволено повністю: - визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 грудня 2020 року № 2384 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання" в частині коригування доходу (витрат) в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО", яка є додатком до постанови НКРЕКП від 9 грудня 2020 року № 2384, а саме коригування витрат відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 09 липня 2020 року № 1308 в бік зменшення на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість); - зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити з розрахунку на найближчі 12 місяців коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для AT "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" у бік збільшення, які забезпечать компенсацію від`ємного коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість), що було здійснено на підставі постанови НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2384 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання"; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" судовий збір в розмірі 27240,00 грн. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалами Верховного Суду від 07 червня 2022 року, від 04 липня 2022 року та від 02 серпня 2022 року касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження. 10 липня 2022 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 12 січня 2022 року (повний текст постанови складений 17 січня 2022 року). В той же час, касаційну скаргу подано на пошту 08 серпня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому вказує, що скаржником вже подавалися касаційні скарга на оскаржувані судові рішення проте, ухвалами Верховного Суду від 07 червня 2022 року, від 04 липня 2022 року та від 02 серпня 2022 року. На думку скаржника, ним було подано касаційні скарги в межах строку, встановленого статтею 329 КАС України. Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Вперше касаційну скаргу позивачем подано 08 лютого 2022 року надіславши її засобами поштового зв`язку. Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику, оскільки в ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Скаржник 16 червня 2022 року повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Проте ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року вказану касаційну скаргу повернуто, оскільки касаційна скарга не містила достатніх обґрунтувань підстав касаційного оскарження судових рішень. 12 липня 2022 року скаржником було надіслано третю касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення. Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року касаційну скаргу позивача було повернуто, у зв`язку з відсутністю достатніх обґрунтувань підстав касаційного оскарження судових рішень. Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків. В той же час, як вже зазначалося вище, позивач неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, однак його скарга поверталась з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо змісту такої скарги. При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника. Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду. У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Слід також зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії"). Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ : Визнати неповажними причини пропуску Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг строку на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі №620/6232/21. Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі №620/6232/21 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії- залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова Н.М. Мартинюк М.В. Білак , Судді Верховного Суду