Постанова Вінницький апеляційний суд № 148/1894/21

Справа № 148/1894/21 Провадження № 22-ц/801/1451/2022 Категорія: 101 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковганич С. В. Доповідач:Рибчинський В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2022 рокуСправа № 148/1894/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача: Рибчинського В.П., суддів: Денишенко Т.О., Оніщука В.В., за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2022 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тульчинська міська рада Вінницької області про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю, в с т а н о в и в: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . З літа 2006 року до дня смерті останнього вона проживала разом з ним в одному будинку. Проживаючи однією сім`єю, вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, спільний бюджет, разом проводили поточні ремонти в будинку в якому спільно проживали, спільно проводили свята та інше. Через відсутність юридично встановленого факту проживання спадкоємця і спадкодавця однією сім`єю вона не може реалізувати своє право на спадщину, яке складається із житлового будинку в м. Тульчин. В зв`язку з цим вона змушена звернутися до суду з даною заявою. Просить встановити факт її спільного проживання із ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю з літа 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2022 року в задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю задовольнити. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам судове рішення частково не відповідає. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тульчин Вінницької області помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 21.09.2012 серія НОМЕР_1 (а.с.6). Після його смерті відкрилася спадщина за законом, яка складається із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія договору купівлі- продажу житлового будинку від 28.03.2001, посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Козловським С.В., зареєстрованого в реєстрі за №1054 (а.с.9). Згідно копії довідки виконавчого комітету Тульчинської міської ради Вінницької області від 07.10.2021 № 365 (а.с.8), ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживав та був зареєстрованим до дня смерті в АДРЕСА_2 . Відповідно до копії довідки голови квартального (вуличного, будинкового) комітету Тульчинської міської ради Вінницької області від 05.10.2021 (а.с.7), ОСОБА_3 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання особи від 21.12.2022 №507 (а.с.38), ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно до повідомлення Тульчинської державної нотаріальної контори від 03.11.2021 №1083/01-16 (а.с.20), після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась. Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України). Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Апеляційний суд зазначає, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - майна померлого ОСОБА_2 . У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів». Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів». Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК України). Отже, за умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду. Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону. Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу у період з літа 2006 року до 16 вересня 2012 року є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останнього. У письмових поясненнях, поданих до суду першої інстанції Тульчинська міська рада неодноразово висловлювала свої заперечення щодо задоволення заяви ОСОБА_1 . Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу пов`язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження. Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13 жовтня 2021 року в справі № 159/858/20 (провадження № 61-1633св21), від 12 січня 2022 року в справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156 св21) та від 24 червня 2022 року в справі № 337/3395/21 (провадження № 61-21062св21). Заява про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може розглядатися за правилами окремого провадження у разі відсутності спору, водночас у справі, яка переглядається, Тульчинська міська рада заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 . За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про розгляд заяви ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції - скасуванню із залишенням заяви ОСОБА_1 без розгляду, роз`яснивши їй, що вона має право подати позов на загальних підставах. Керуючись ст. ст. 315, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2022 року скасувати. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Тульчинська міська рада Вінницької області про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю - залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2022 року. Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський Судді: Т.О. Денишенко В.В. Оніщук