Постанова 4814 № 639/9509/14-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 639/9509/14-ц Номер провадження 22-ц/814/2550/22Головуючий у 1-й інстанції Марченко В.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді-доповідача Дорош А.І. Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М. при секретарі: Коротун І.В. переглянув в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - адвоката Полякової Вікторії Вікторівни на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року, постановлену суддею Марченко В.В., повний текст ухвали складено - дата не вказана за заявою ОСОБА_2 про виправлення описки у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, - В С Т А Н О В И В: Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 вересня 2014 р. до досягнення дітьми повноліття, та судовий збір в дохід держави в сумі 243 грн. 60 коп. 10 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про виправлення описки у рішенні суду, а саме просить виправити описку у резолютивній частині рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 листопада 2014 року у справі № 639/9509/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а саме зазначити у резолютивній частині рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 листопада 2014 року термін часу, за який стягуються присуджені судом аліменти, «починаючи з 26 вересня 2014 р. до досягнення найстаршою дитиною повноліття» замість «починаючи з 26 вересня 2014 р. до досягнення дітьми повноліття»; виправити описку у виконавчому листі № 639/9509/14-ц, виданому Жовтневим районним судом м. Харкова 09.03.2017року, в частині терміну часу, за який стягуються присуджені судом аліменти, зазначивши «починаючи з 26 вересня 2014 р. до досягнення найстаршою дитиною повноліття» замість «починаючи з 26 вересня 2014 р. до досягнення дітьми повноліття». Заява мотивована тим, що найстарша дитина боржника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягувач не зверталася до суду із позовом про подовження стягнення аліментів на повнолітню дочку, але з 13 травня 2019 року до теперішнього часу державний виконавець продовжує нарахування та стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої ОСОБА_3 . Після звернення до державного виконавця боржнику стало відомо, що у судовому рішенні помилково зазначено, що стягнення 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісяця, має здійснюватися до досягнення обома дітьми повноліття. Оскільки резолютивна частина рішення суду не відповідає положенням ч.ч.2,3 ст. 183 СК України, очевидним є той факт, що у резолютивній частині допущена описка та замість зазначення «до досягнення найстаршою дитиною повноліття» помилково зазначено «до досягнення дітьми повноліття». Через допущену у судовому рішенні описку, яка відображена також у виконавчому листі, з боржника безпідставно стягуються кошти на повнолітню дочку, крім того, на теперішній час вже утворилася заборгованість за аліментами і стягувач звернулася до суду із позовом про стягнення пені. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в рішенні суду задоволено. Виправлено описку в рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.11.2014 року та у виконавчому листі, виданому 09.03.2017 року по справі № 639/9509/14-ц, вказавши період стягнення аліментів правильним «починаючи з 26 вересня 2014 р. до досягнення найстаршою дитиною повноліття» замість «починаючи з 26 вересня 2014 р. до досягнення дітьми повноліття». Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при виготовлені рішення суду від 27.11.2014 року та виконавчого листа у справі № 639/9509/14-ц була допущена описка, а саме зазначено період стягнення аліментів "до досягнення дітьми повноліття" замість "до досягнення найстаршою дитиною повноліття". Вказані описки не зачіпають судове рішення по суті, однак мають істотний характер, тому суд першої інстанції визнав за можливе виправити допущену описку. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Полякова В.В., посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки. Апеляційна скарга мотивована тим, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність. Вказує, що судом першої інстанції фактично здійснено не виправлення описки/арифметичної помилки у рішенні від 27.11.2014 року, а повністю змінено резолютивну частину судового рішення щодо стягнення з відповідача аліментів на неповнолітніх доньок. Зазначає, що цією ухвалою суд взагалі припинив стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому висновок суду про можливе виправлення описки є помилковим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Також вказує, що у виконавчому листі помилок не допущено, оскільки зміст виконавчого листа відповідає змісту резолютивної частини рішення суду від 27.11.2014 року. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволена та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 вересня 2014 р. до досягнення дітьми повноліття, та судовий збір в дохід держави в сумі 243 грн. 60 коп. (а.с. 25). Апеляційний суд у складі колегії суддівпогоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Згідно п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв`язку з постановленням відповідної ухвали. Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Вирішуючи заяву ОСОБА_2 у відповідності до вище вказаних норм, якими передбачено право суду виправити допущену у рішенні суду описку, суд прийшов до висновку, що дійсно при виготовлення тексту рішення була допущена описка, яка підлягає виправленню. Крім цього, про допущену судом описку у рішенні суду в частині зазначення строку, по який підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітніх дітей, то за змістом ч. 1,2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Зазначене вказує на дійсно допушену судом помилку при визначенні у рішенні суду від 26.11.2014 року строку, по який слід стягнути аліменти, оскільки визначаючи єдину частку аліментів у розмірі 1/3 на двох дітей, суд першої інстанції помилково вказав, що аліменти підлягають стягненню до досягнення дітьми повноліття, залишивши поза увагою той факт, що діти різного року народження досягнуть повноліття у різні роки, проте, законодавець передбачив, що у такому випадку вказана частка аліментів буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спору, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги про те, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки зміст судового рішення не було змінено, а виправлена описка у рішенні суду відповідає нормі матеріального права, зокрема, частині 2 статті 183 СК України, як це передбачив законодавець. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції фактично здійснено не виправлення описки/арифметичної помилки у рішенні від 27.11.2014 року, а повністю змінено резолютивну частину судового рішення щодо стягнення з відповідача аліментів на неповнолітніх доньок, то це не відповідає дійсності, оскільки виправлена описка узгоджується з нормою матеріального права. Доводи апеляційної скарги про те, що цією ухвалою суд взагалі припинив стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому висновок суду про можливе виправлення описки є помилковим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, то ці доводи також не заслуговують на увагу. Законодавець передбачив, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (ч.3 ст. 183 СК України), тобто після досягнення дитиною ОСОБА_5 повноліття, аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 складають 1/6 частку, тобто половину від 1/3 частки. Доводи апеляційної скарги про те, що у виконавчому листі помилок не допущено, оскільки зміст виконавчого листа відповідає змісту резолютивної частини рішення суду від 27.11.2014 року, то ці доводи також не заслуговують на увагу, оскільки після внесення виправлень у рішенні суду, у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв`язку з постановленням відповідної ухвали, про що зазначено у п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі». Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Полякової Вікторії Вікторівни - залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 29 серпня 2022 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов