Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/9676/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5471/22 Справа № 185/9676/21 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 серпня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Деркач Н.М., суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., при секретарі: Кругман А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2022 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог у цивільній справі за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2021 року Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради звернулася до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ТОВ «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки. Предметом спору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1223582800:01:003:0775, розташована на території Вербківської сільської ради у Павлоградському районі Дніпропетровської області. Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25 лютого 2020 року № 4-2545/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 березня 2020 року, укладений між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ТОВ «Сегеста», як такий, що порушує публічний порядок, з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Сегеста» на вказану земельну ділянку (номер запису про право 36042465) та витребувати від ТОВ «Сегеста» земельну ділянку на користь Вербківської сільської ради. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2022 року, зокрема, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» в частині вимог про витребування земельної ділянки. Не погодившись з такою ухвалою суду в частині відмови у відкритті провадження, Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що в даному позові заявлені вимоги не можуть бути роз`єднані, так як вони пов`язані між собою підставою виникнення та одним предметом спору. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог про витребування земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд цих вимог віднесено до юрисдикції господарського суду. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, згідно з ч.1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної Вимоги (основної вимоги). Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, із викладеного вбачається, що позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18, від 10.04.2019 у справі №905/2043/18, від 21.12.2019 у справі №922/2485/19). Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 No2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Умовою об`єднання позовів до кількох відповідачів в одному провадженні є однорідність позовних вимог, спільність предмета позову одного позивача до кількох відповідачів, спільність підстав позову, прав і обов`язків відповідачів та процесуальна доцільність. При цьому, на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог процесуального законодавства, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору. Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2019 у справі №905/2043/18. В даному випадку похідність вимог одна від одної вбачається з особливостей тих спірних матеріально-правових відносин, які породжують позов, зокрема тих, які нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з яких залежить вирішення інших. Предметом спору у даній справі є набуття права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 , а в подальшому укладення спірного договору купівлі-продажу з ТОВ «Сегеста». Докази на підтвердження наведених у позові порушень також є спільними для всіх вимог, адже вони стосуються усіх позовних вимог. Крім цього, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу землі та, в подальшому, витребування земельної ділянки пов`язані між собою одним способом захисту прав і законних інтересів, передбаченим ст.ст. 16, 21, 203, 215, 228 ЦК України, та може бути наслідком визнання незаконним та скасування спірного наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Таким чином, суд першої інстанції підійшов до питання відкриття провадження формально, керуючись тільки суб`єктним складом, ігноруючи предмет та підстави позовної заяви, взаємопов`язаність позовних вимог. Враховуючи викладене, об`єднання позовних вимог у даному випадку за ознакою єдності предмета правовідносин та спору сприятиме всебічному розгляду справи, об`єктивному з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, дасть можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливить винесення різних рішень за однакових обставин. У той же час, роз`єднання позовних вимог за ознакою суб`єктного складу сторін спричинить тривале затягування вирішення спору і навіть неможливість його остаточного вирішення, а відтак - не сприятиме досягненню своєчасного та реального захисту інтересів сторін у справі. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що розгляд позовної вимоги у даній справі про витребування земельної ділянки належить до юрисдикції господарського суду є помилковим, необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства України. Суд першої інстанції постановив ухвалу без належного врахування обставин, що мають значення для справи, невірно застосував положення процесуального закону. Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що оскільки, при постановленні оскаржуваної ухвали суд порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, то відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області задовольнити. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2022 року в частині відмови у відкритті провадження скасувати, справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: Н.М. Деркач М.М. Пищида І.Ю. Ткаченко