Постанова 4851 № 440/15763/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2022 р. Справа № 440/15763/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2022, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 04.01.22 по справі № 440/15763/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд: - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування ОСОБА_1 при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денного формою у вищому юридичному навчальному закладі - Чернігівському юридичному технікумі; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у Чернігівському юридичному технікумі з 01 вересня 1970 року по 05 липня 1973 року. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу, який дає їй право на отримання довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді, також половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за денною формою на юридичному факультеті у Чернігівському юридичному технікумі. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування ОСОБА_1 при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денного формою у вищому юридичному навчальному закладі - Чернігівському юридичному технікумі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у Чернігівському юридичному технікумі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень). Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що стаття 137 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" містить виключний перелік посад, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді. Зокрема, вказною статтею передбачено, що до стажу на посаді судді зараховується робота: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Отже, чинним законодавством не передбачено врахування половини строку навчання до стажу роботи судді. На даний час, розмір щомісячного довічного грошового утримання визначається згідно чинної редакції статті 142 (на рівні 50% + відсотки за роботу на посаді судді понад 20 років). Згідно пенсійної справи позивача, стаж її роботи на посаді складає 27 років 3 місяці 10 днів. Так, на виконання рішення суду від 18.02.2021 у справі №440/282/21 відповідач здійснив перерахунок довічного утримання ОСОБА_1 з 19.02.2020 у розмірі 64% судівської винагороди. Відтак, підстав для обчислення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі не має. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Згідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є суддею у відставці Господарського суду Полтавської області, що підтверджується матеріалами пенсійної справи. На підставі рішення суду від 18.02.2021 у справі №440/282/21 відповідач здійснив перерахунок довічного утримання ОСОБА_1 з 19.02.2020 та розпочав виплату з червня 2021 року ОСОБА_1 як судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Господарського суду Полтавській області від 23 червня 2020 року №09-11/773/2020. 19 жовтня 2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з проханням надати детальний розрахунок суми щомісячного довічного грошового утримання. На звернення позивача листом від 16.11.2021 відповідач, крім іншого, повідомив ОСОБА_1 про те, що її стаж роботи на посаді судді складає 27 років 3 місяці 10 днів (з 22.06.1989 по 30.09.2016). Вважаючи протиправним незарахуванням до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у Чернігівському юридичному технікумі з 01 вересня 1970 року по 05 липня 1973 року, позивач звернулася до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підстав його обгрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. У силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів. На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII. Законом України від 12.07.2018 №2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" статтю 137 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" доповнено частиною другою такого змісту: "До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді". Разом з цим, при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до кандидатів на посади суддів застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання). Зазначена позиція підтримується Вищою радою правосуддя, Верховним Судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України, викладеною у спільному листі "Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді" від 05.11.2018 №41783/0/9-18. Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015, №№ 18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Згідно з абзацом четвертим п. 34 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). До набрання чинності Закону №2453 зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІ "Про статус суддів". Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. На час набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ (30.07.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів". Відповідно до абзацу 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (яка діяла одночасно із Законом №2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. Згідно статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах. Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, передбачено право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів. Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1970 по 05.07.1973 навчалась за денною формою навчання за спеціальністю "Правознавство" в Чернігівському юридичному технікумі; 22.06.1989 призначена державним арбітром державного арбітражу Полтавської області; з 19.06.1992 арбітром Арбітражного суду Полтавської області; з 29.01.1993 суддею Арбітражного суду Полтавської області; з 26.07.2001 суддею Господарського суду Полтавської області; 03.10.2016 Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VIIІ звільнена з посади судді Господарського суду Полтавської області у зв`язку з виходом у відставку. Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді (27 років 3 місяці 10 днів), половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі за денною формою за спеціальністю "Правознавство" в Чернігівському юридичному технікумі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 686/16953/17, від 10.04.2019 у справі №766/14821/16-а, від 31.10.2019 у справі №766/17221/16-а, від 07.11.2019 у справі №727/4435/17. В силу приписів ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стажу роботи позивача на посаді судді слід врахувати половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі для подальшого розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 по справі № 440/15763/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Курило С.С. Рєзнікова