Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/13861/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2022 року справа №200/13861/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 р. (у повному обсязі складено 24.12.2021 у м. Слов`янськ) у справі № 200/13861/21 (головуючий І інстанції суддя Давиденко Т.В.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною і скасування постанови, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач), в якій він просив визнати протиправною та скасувати постанову від 19.08.2021 року № СМУ1607/1092/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (а.с. 1-12). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено. Постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 19.08.2021 року № СМУ1607/1092/АВ/П/ТД-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 480000 грн. визнано протиправною та скасовано. Вирішено питання судових витрат (а.с. 125-128). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ніякими нормами законодавства не встановлено обов`язку зазначення в акті прізвища, ім`я, по батькові, встановлених осіб, документів, які посвідчують особу або інших даних, що підтверджують особу робітників. Реалізація права інспектора праці відбирати усні пояснення у працівників визначена щодо питань що стосуються законодавства про працю. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Справа розглянута поза датою, визначеною в ухвалі суду від 26 січня 2022 року, з огляду на прийняття Верховною Радою України Законів України «Про правовий режим воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 22 травня 2022 року № 2263-1Х, від 15 серпня 2022 року № 2500, якими в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і продовжено його до 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.05.2006 року, про що зроблений запис № 22770170000004459. 25.06.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці здійснене інспекційне відвідування позивача, про що складений акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці від 09.07.2021 року № СМУ1607/1092/АВ (а.с.22-33). В акті вказано, що під час перевірки Східному міжрегіональному управлінню Державної служби України з питань праці надані усні пояснення громадян: - ОСОБА_2 , пояснила, що знаходиться на стажуванні на настильника декілька днів. - ОСОБА_3 - знаходиться на стажуванні на настильника другий день. Під час стажування розкладували тканину, давали розкладку, натягували тканину та відрізали її. Трудові договори не оформлювали. З усіх інших питань інспектора праці Склярова О.В. зазначила, щоб зверталися до керівника цеху ОСОБА_4 , зателефонувала керівнику цеху та зазначила, що йому необхідно приїхати до приміщення, також ОСОБА_5 , пояснила, що знаходиться в приміщенні тимчасово і виконує обов`язки керівника цеху (адміністратора). - ОСОБА_6 - працює на посаді нормувальника на ОСОБА_7 приблизно два місяці. - ОСОБА_8 - сиділа за комп`ютером в приміщенні, суміжному з цехом. Повідомила, що прийшла за своїми речами. ОСОБА_8 зазначила, що керівником приміщення, в якому вона знаходилась, є ОСОБА_9 , після чого пройшла територією цеху га зайшла до тимчасово виконуючої обов`язки керівника цеху ОСОБА_4 - ОСОБА_10 - працює близько чотирьох - шести місяців на ОСОБА_1 .. Заробітну плату отримує один раз на місяць на картковий рахунок. З посадовою інструкцією ознайомлений. Під час проведення інспекційного відвідування ОСОБА_10 проводив точне вирізання деталей по лекалах. - ОСОБА_11 - повідомила, що працює неофіційно. Під час проведення інспекційного відвідування ОСОБА_11 проводила нумерацію деталей крою крейдою. - ОСОБА_12 - працює 2 дні. Роботу знайшла за об`явою. Трудовий договір не оформлювала. ОСОБА_13 . Під час проведення інспекційного відвідування ОСОБА_14 проводила нумерацію деталей крою крейдою. Під час перевірки вказано на порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, абз. 1 постановляючої частини Постанови № 413, а саме: працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. 09.07.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці складений припис про усунення виявлених порушень № СМУ1607/1092/АВ/П, згідно якого позивач зобов`язаний усунути порушення (а.с. 34-36). 19.08.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці складена постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № СМУ1607/1092/АВ/П/ТД-ФС, якою Управлінням вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 480000 грн. (а.с.13-18). Спірним у цій справі є правомірність прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № СМУ1607/1092/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 480000 грн. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне. За змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Державна служба України з питань праці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. За унормуванням п. 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань. Таким чином відповідач у справі - це орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці. Статтею 259 Кодексу законів про працю України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п`ятої статті 2 Закону. Відповідно до п. 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Згідно п. 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акту інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). Пунктом 16 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. В п. 17 Порядку № 823 окреслено: акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою, один примірник акту залишається в об`єкта відвідування, другий примірник акту залишається в інспектора праці. 27.10.2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затверджений наказ № 2161 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці». В акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю повинна бути зазначена інформація, зокрема, про: - дату та місце складання акту інспекційного відвідування; - прізвище, ім`я, по батькові посадових осіб, які проводять інспекційне відвідування з зазначенням номерів службових посвідчень; - прізвище, ім`я, по батькові керівника або уповноваженої особи об`єкта відвідування, інших осіб, присутніх при проведенні інспекційного відвідування; - найменування об`єкта відвідування та його місцезнаходження; - тривалість інспекційного відвідування; - дані про останній проведений захід державного контролю; - опис стану додержання вимог законодавства про працю; - детальне проведення перевірки та опис виявлених порушень; - підписи інспекторів праці та керівника об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи. Крім того, за загальними вимогами інспекційного відвідування, в акті повинна бути зазначена інформація про працівників, що перебувають або не перебувають у трудових відносинах з керівником об`єкта відвідування, з обов`язковим зазначенням прізвища, ім`я, по батькові встановлених осіб, документів, які посвідчують особу, або інших даних, що підтверджують особу робітників. Як вбачається з акту інспекційного відвідування, в ньому в якості порушення керівником об`єкта відвідування законодавства про працю вказаний факт допуску ФОП ОСОБА_1 працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 без укладання трудового договору, при цьому вказані лише іх прізвище, ім`я та по-батькові; будь-яких інших даних про вказаних осіб в акті не зазначено. Таким чином суд зазначає, що перелічених осіб не можна ідентифікувати. Запис інформації про прізвище, ім`я та по-батькові осіб, які вказані в акті перевірки, здійснений начебто зі слів осіб, без належного підтвердження особистими документами, відібранням письмових пояснень тощо. З урахуванням наведених обставин, акт інспекційного відвідування не може вважатись належним доказом правопорушення та підставою для притягнення керівника об`єкта відвідування до відповідальності, про що вірно зазначено судом першої інстанції. Крім того, за свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , місцем проживання останнього є АДРЕСА_1 . Нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 знаходиться у користуванні ТОВ «Спец-Контакт», що підтверджується листом ТОВ «Спец-Контакт» від 21.07.2021 № 21-07/21 (а.с. 41). Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що перебування осіб, вказаних в акті інспекційного відвідування 9 липня 2021 року на території торгівельного комплексу «Слов`янський бульвар» вул. Центральна, 59, павільйон № 3, м. Слов`янськ, не свідчить про існування трудових відносин між ними та позивачем та не підтверджує фактичного допущення зазначених осіб до роботи. Посилання апелянта на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 у справі № 200/14802/19-а не береться судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, в зазначеному рішенні обставини того, що під час інспекційного відвідування інспектори праці встановили факт допуску до роботи без оформлення трудового договору працівників підтверджені актом інспекційного відвідування, поясненнями цих осіб, наданими під час інспекційного відвідування, матеріалами відео фіксації, показаннями допитаних у судовому засіданні свідків. За правилами ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 р. у справі № 200/13861/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 серпня 2022 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Геращенко Е.Г. Казначеєв