Ухвала КЦС ВС № 532/1376/21

Ухвала 19 серпня 2022 року м. Київ справа № 532/1376/21 провадження № 61-7592ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року, додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року адвокат Таргоній В. М. в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»), в якому просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 300 000,00 грн кожному у відшкодування завданої моральної шкоди смертю сина та по 6 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу. Позов обґрунтовано тим, що 07 січня 2020 року потяг № 7 Харків-Одеса (ВЛ80Т №1401) на колії № 1 скоїв наїзд на громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який від отриманих травм помер. За фактом настання події 07 січня 2020 року внесено відомості до ЄРДР під № 12020170190000035 та розпочато досудове розслідування. Постановою слідчого вказане кримінальне провадження закрито. Потяг № 7 Харків-Одеса (ВЛ80Т №1401) є власністю АТ «Укрзалізниця», а машиніст ОСОБА_5 знаходиться у трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця». Позивачам - батькам загиблого спричинена моральна шкода, яка виявилася у тяжких душевних стражданнях та оцінена у розмірі 600 000,00 грн, по 300 000,00 грн кожному. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року позов задоволено частково. Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн. Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн. Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір в сумі 3 000,00 грн. Додатковим рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2022 року заяву адвоката Таргонія В. М. в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу задоволено. Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн. Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» залишено без задоволення, рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року залишено без змін. Апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» на додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2022 року задоволено частково. Додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2022 року змінено, зменшено розмір стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на правову допомогу з 6 000,00 грн до 2 000,00 грн кожному. У серпні 2022 року АТ «Укрзалізниця» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року, додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року, у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено у розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивачі її визначили у грошовому вимірі. Ціна позову у цій справі становить 600 000,00 грн та не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 250 = 620 250,00 грн), а тому рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року, додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2022 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року,відповідно до вимог ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Верховний Суд урахував ціну позову, предмет позову, складність та прийшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягаю касаційному оскарженню. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia). Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження. З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року, додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко