Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/12248/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/12248/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року (повний текст рішення складено 23 вересня 2021 року, головуючий суддя Горбалінський В.В.) у справі №160/12248/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідачі), в якому просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.06.2021 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та не зарахування періодів загального стажу роботи: на посаді старшого інженера-таксатора ТОВ «Лісний проект», Російська Федерація (Кіровська область) в період з 28.02.2014 року по 26.01.2015 року, з 11.02.2015 року по 02.12.2016 року, з 22.02.2017 року по 19.12.2017 року, з 21.02.2018 року по 17.12.2018 року, з 13.07.2019 року по 15.11.2019 року згідно заяви про призначення пенсії від 05.05.2021 року та заяви від 12.05.2021 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та зарахувати до стажу роботи ці періоди роботи з моменту виникнення права на пенсію за віком. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не враховано його періоди роботи в Російській Федерації. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021р. позов задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та не зарахування періодів страхового стажу роботи: на посаді старшого інженера-таксатора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Лісний проект», Російська Федерація (Кіровська область) з 28.02.2014 року по 26.01.2015 року, з 11.02.2015 року по 02.12.2016 року, з 22.02.2017 року по 19.12.2017 року, з 21.02.2018 року по 17.12.2018 року, з 13.07.2019 року по 15.11.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи на посаді старшого інженера-таксатора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Лісний проект», Російська Федерація (Кіровська область) з 28.02.2014 року по 26.01.2015 року, з 11.02.2015 року по 02.12.2016 року, з 22.02.2017 року по 19.12.2017 року, з 21.02.2018 року по 17.12.2018 року, з 13.07.2019 року по 15.11.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2021 року. Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову позивачу відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що не має підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи після призначення пенсії за відсутності відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, сторони про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при розрахунку стажу позивача для переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, а тому необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2021 року. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою за перерахунком пенсії, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. 11.05.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (за принципом екстериторіальності) перенаправлено заяву ОСОБА_1 від 05.05.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким прийнято мотивоване рішення №912460129078 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. 12.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою в якій зазначив, що оформляє пенсію за віком і просив надати роз`яснення щодо відмови врахувати для пенсії стаж і заробітну плату за роботу в Російській Федерації. 08.06.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 року та повідомило, що періоди роботи позивача при переведенні з однієї пенсії на іншу не можливо врахувати на підставі Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, оскільки вказаною угодою не зобов`язано враховувати періоди роботи пенсіонерів при переведенні з однієї пенсії на іншу. Окремо відповідач зазначив, що страхові внески за ці періоди роботи позивача сплачено до Пенсійного фонду Російської Федерації. Окрім цього відповідачем зазначено, що страховий стаж позивача без врахування періодів його роботи в Російській Федерації становить 28 років 5 місяців 19 днів. Як вбачається з матеріалів справи, згідно трудової книжки позивача та довідки для призначення пенсії №1 від 29.03.2021 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісовий проект» (613152, Російська Федерація, Кіровська область, м. Слободське, пров. Бакулевський, ОСОБА_1 працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Лісовий проект» з 28.02.2014 року по 26.01.2015 року, з 11.02.2015 року по 02.12.2016 року, з 22.02.2017 року по 19.12.2017 року, з 21.02.2018 року по 17.12.2018 року та з 13.07.2019 року по 15.11.2019 року на посаді старшого інженера-таксатора. За зазначений період всі відрахування проводилися в Пенсійний Фонд Російської Федерації. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина 2, 3 статті 22 Конституції України). Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. У відповідності до п. 23 ч. 1 Європейської Соціальної Хартії (переглянутої) та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 9 липня 2003 року (далі Закон №1058-IV). Згідно з ч.3 ст.4 Закону №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до змісту ст.5 Закону №1058-IV, то цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. 13.03.1992 року між Україною та, зокрема Російською Федерацією, укладено Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, яка набрала чинності 13.03.1992 року (далі Угода від 13.03.1992 року). Відповідно до ст.1 Угоди від 13.03.1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якої вони проживають. Статтею 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. Розмір пенсії за Угодою обчислюють із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Наведені положення Угоди, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії. Як вбачається з заяви позивача від 12.06.2021 року він просив оформити йому пенсію за віком, тобто призначити нову пенсію. Колегія суддів враховує положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. яке передбачає, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії. Враховуючи те, що в заяві позивача від 12.06.2021 року зазначено, що він оформляє пенсію за віком і просив надати роз`яснення щодо відмови врахувати для пенсії стаж і заробітну плату за роботу в Російській Федерації відповідачем, і вона є фактично заявою про призначення нового виду пенсії за віком, по якій не прийнято рішення, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 травня 2021 року про зарахування стажу за роботу в Російській Федерації та прийняти рішення відповідно до висновку суду, викладеного в мотивувальній частині цієї постанови. В іншій частині позовних вимог позивачу необхідно відмовити, так як до прийняття відповідачем рішення, інші вимоги є передчасними. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі №160/12248/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, скасувати. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 травня 2021 року про зарахування стажу за роботу в Російській Федерації та прийняти рішення відповідно до висновку суду, викладеного в мотивувальній частині цієї постанови. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва суддя Н.А. Олефіренко