Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/6987/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/6987/22 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Танасогло Т.М., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022р. про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої державі, - В С Т А Н О В И Л А: У травні 2022р. ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) звернулася в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути вартість завданих збитків у розмірі 74 675,88грн.. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2022р. вказаний позов залишено без руху та надано термін для усунення недоліків шляхом надання позивачем до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із наведеними обґрунтованими обставинами, відмінними від тих, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду та докази сплати судового збору. 14.06.2022р. від представника позивача, на виконання ухвали суду від 23.05.2022р. надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку в якій зазначено, що строк було пропущено у зв`язку з тим, що особовий склад та представники юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі i стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях внаслідок чого не було із об`єктивних причин можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах ВЧ НОМЕР_1 у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Також, однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби ВЧ НОМЕР_3 своїх функціональних обов`язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 29.05.2021р. №1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022р. у задоволенні заяви ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовлено, а позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернуто позивачу. В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм права. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення поданої скарги без задоволення, а ухвали суду без змін, з наступних підстав. Приймаючи рішення про повернення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що про факт завдання майнової шкоди позивачу було відомо ще з 2015р., однак адміністративний позов було подано тільки в травні 2022р., а підстави для поновлення строку звернення до суду із позовної заяви є неповажними. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спірне питання, з огляду на наступні обставини. Приписами ч.1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. У відповідності до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Відповідно до вимог ст.4 ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб» за шкоду, завдану державі, особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Згідно з ст.12 ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб» за шкоду, завдану державі у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. З наведеного слідує, що особа притягується до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Тобто, вказаною нормою, передбачено строк, протягом якої особа може бути притягнута до відповідальності, тоді як строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди, зазначеним Законом не встановлені, а встановлені КАС України, а саме абз.2 ч.2 ст.122. Таким чином, у спірних правовідносинах строк звернення до суду з даним позовом становить тримісячний строк, який підлягає обчисленню з моменту відмови особи від добровільного відшкодування завданої матеріальної шкоди. Отже, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо захисту прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами. Разом з тим, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. При цьому, поважними причинами пропуску визнаються лише ті обставини, які були підтвердженні відповідними та належними доказами. Згідно правових позицій Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження. Необхідно, також, вказати, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Ухвала ВАСУ від 29.09.2016р. по справі №522/6069/14-а (№ в ЄДРСРУ 61821829). Із урахуванням вказаного, слід зазначити, що у суду є свобода розсуду або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги, разом з цим, суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити - визнати поважними причини пропуску процесуальних строків (Ухвала ВСУ від 26.01.2006р. справа №6-7307кс04). В заяві позивача про поновлення пропущеного процесуального строку зазначено, що підставою пропуску строк стало те, що особовий склад та представники юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі i стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях внаслідок чого не було із об`єктивних причин можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах ВЧ НОМЕР_1 в у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Крім того, пропуск строку звернення до суду є наслідком неналежного виконання попередніми начальниками юридичної служби ВЧ НОМЕР_3 своїх функціональних обов`язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 29.05.2021р. №1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, що факт завданої відповідачем шкоди під час проходження військової служби в розмірі 79 852,46грн. встановлено: - копією Книги грошових стягнень і нарахувань ВЧ НОМЕР_1 Інв. №40 від 25.02.2015р.; - копією Книги грошових стягнень і нарахувань ВЧ НОМЕР_1 Інв. №1073/п від 24.12.2020р.. Таким чином, з моменту виникнення права на звернення до суду з даним позовом, позивач не реалізував його у строки визначені КАС України та не надав суду докази на підтвердження неможливості такого звернення у найкоротші строки. Отже судова колегія, погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, а подана позивачем заява про поновлення строків не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав. За таких обстави, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звернувся до суду з порушенням строків, встановлених ст.122 КАС України. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення адміністративного позову ВЧ НОМЕР_1 , у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. Що стосується питання про стягнення судового збору, колегія суддів зазначає, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022р. відстрочено ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) сплату судового збору у розмірі 2 481грн. до закінчення розгляду апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022р. про повернення позовної заяви по справі №420/6987/22. Відтак, у зв`язку із закінченням розгляду справи, судова колегія вважає за можливе стягнути судовий збір з ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), сплату якого було відстрочено ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022р.. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 312, 316, 325 КАС України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022р. про повернення позовної заяви - залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 2 481грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня). Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: Т.М. Танасогло Л.П. Шеметенко