Постанова 4802 № 163/247/22

Справа № 163/247/22 Провадження № 33/802/448/22 Головуючий у 1 інстанції: Павлусь О. С. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 серпня 2022 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 06.07.2022 щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 219290, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 073535 за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП закрите за відсутністю події та складу правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп. судового збору. Згідно з постановою за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 219290, ОСОБА_1 визнаний винним за те, що 08 лютого 2022 року о 06 год 25 хв на автодорозі М-07 (498 км) він керував транспортним засобом, марки «DAF» номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 073535,08 лютого 2022 року на автодорозі М-07 (498 км) ОСОБА_1 керував транспортним засобом, марки «DAF» номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржує його з мотивів незаконності і необгрунтованості. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 та його захисник Головня В.П. у судове засідання не з`явилися, про поважність причин своєї неявки не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, що підтверджується телефонограмою від 10.08.2022, яка міститься в матеріалах справи (а.с.79). Жодних клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Вимоги ст.280 КУпАП регламентують, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, вказані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом дотримані. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 219290, 08 лютого 2022 року о 06 год 25 хв на автодорозі М-07 (498 км) ОСОБА_1 керував транспортним засобом, марки «DAF» номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.42). Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.42). У графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 власноручно вказав: «згідний». Зауваження до протоколу відсутні (а.с.42). Отже, сам ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу фактично визнав свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, його результат складає 2,69 ‰ (а.с.44). Крім того, апеляційним судом встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується тестуванням за допомогою приладу «Драгер 6810», згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 2,69 ‰ (а.с.45). Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Оскільки у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, працівники поліції мали право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану сп`яніння. Згідно з нормами ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Зазначені нормативно-правові акти регламентують, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме: незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами. Відеофіксацією з нагрудних камер поліцейських стверджується, що під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а саме: прилад «Драгер 6810» показав результат 2,69 ‰ (а.с.46, час відео: 00:00:52). Будь-якої незгоди після проходження огляду на місці чи зауважень від ОСОБА_1 не надходило. Тому піддавати вказані докази сумніву у апеляційного суду немає підстав. Проаналізувавши зібрані й досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9(а) Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною сукупністю належних та допустимих доказів у розумінні ст.251 КУпАП, які містяться у матеріалах справи. А невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні, суд апеляційної інстанції розцінює як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності. Апеляційний суд вважає, що накладаючи адміністративне стягнення, суддя, згідно з вимогами ч.2 ст.33 КУпАП, урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, визначене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 06.07.2022 щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов