Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/19165/21

Головуючий І інстанції: Панов М.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2022 р. Справа № 520/19165/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/19165/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної митної служби України, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/001431/2 від 19.07.2021, №UА807180/2021/000413/2 від 04.08.2021. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що у липні та серпні 2021 року позивачем було ввезено на територію України товар, а саме силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення. Країна виробництва - Китай. 16.07.2021 до сектора митного оформлення «Ліски» митного поста «Харків-Товарний» Харківської митниці ПАТ «Новий стиль» (ЄДРПОУ 0032565288) було подано митну декларацію за номером UA807180/2021/004700 на товари «Силові пневмоциліндри лінійної дії, (код товару 8412310098). Торгівельна марка: ANHUI. Виробник: ANHUI LATE GAS SPRING CO.,LTD». Країна виробництва Китай, що надійшли на адресу ПАТ «Новий стиль» в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу за прямою зовнішньоекономічною угодою. Вказаний товар надійшов на адресу ПАТ «НОВИЙ СТИЛЬ» в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу №05122019-LANT від 05.12.2019. У вказаній ЕМД митна вартість товару позивача була визначена за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до положень ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами і Харківська митниця 19.07.2021 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021//001431/2 за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби за фактами митних оформлень по Україні відповідно до положень ст. 58-64 Митного кодексу України. 04.08.2021 до сектору митного оформлення «Ліски» митного поста «Харків-товарний» Харківської митниці декларантом - AT «Новий стиль» (ЄДРПОУ 32565288) була подана електронна митна декларація за номером UA807180/2021/005400 на товар: «силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення, моделі: LT03B-50S15B-100A - 2750 шт.; LT03B-50S22B-120B - 12520 шт.; LT03B-50D70C-180A - 300 шт.; LT03B-50B15В-260В CHROME - 500 шт.; використовуються для виробництва меблів; виробник: ANHUI LAITE GAS SPRING CO.,LTD.; країна виробництва: CN; торгівельна марка ANHUI». Зазначений товар походженням з Китаю надійшов на адресу підприємства в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу №05122019-LANT від 05.12.2019. У вказаній ЕМД митна вартість товару позивача була визначена за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до положень ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами і Харківська митниця 04.08.2021 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА807180/2021/000413/2 за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби за фактами митних оформлень по Україні відповідно до положень ст. 58-64 Митного кодексу України. Не погодившись з винесеними відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що документи, подані декларантом до відповідача, разом з вищевказаними ЕМД не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а заявлена декларантом митна вартість не є такою, що розрахована на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено, що позивачем укладено Контракт з фірмою ANHUI LATE GAS SPRING CO.,LTD» Китай №05122019-LANT від 05.12.2019, в якому зазначено: 1.1. Продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити наступну продукцію «силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення» (надалі іменовану "товар") на умовах, викладених у цьому контракті. 1.2. Постачання товару здійснюється партіями в межах загальної суми цього контракту. Узгодження замовлень на конкретну партію товару здійснюється сторонами електронною поштою. Підтвердженням замовлення покупця є отримання повідомлення електронною поштою та/або виставлення продавцем проформи-інвойсу. 3.1. Продавець постачає покупцю товар на таких умовах: - FOB Шанхай, Китай - EXW Шанхай, Китай 3.2. При узгодженні сторонами постачання товару може здійснюватися частинами не більше загальної суми цього договору. 3.3. Строк кожного одиничного постачання не перевищуватиме 30 (тридцять) календарних днів з дати виставлення продавцем проформи-інвойсу. 3.4. Сторони звільняють одна одну від зобов`язань щодо страхування товару. 3.5. Разом з поставкою (відвантаженням) товару або відразу після відвантаження товару, але не пізніше ніж через 5 календарних днів продавець будь-якими доступними йому способами надсилає покупцеві оригінали комерційних документів на відвантажену партію товару, необхідних для митного оформлення в країні імпортера: комерційний інвойс, пакувальний лист , Сертифікат походження, коносамент, експортна декларація. 4.1. Покупець купує товар за цінами, узгодженими сторонами у момент узгодження замовлення електронною поштою; Ціна товару по конкретній партії товару вказується у специфікаціях та інвойсах на конкретну партію товару. 5.1. Загальна сума контракту складає 2000000,00 (два мільйони доларів США). 5.2. Оплата товару може здійснюватися покупцем шляхом: 5.2.1. оплати товару протягом 90 календарних днів з моменту поставки товару покупцю 5.2.2. здійснення 100% передоплати на підставі проформ-інвойсів Конкретні умови оплати узгоджуються сторонами на замовлення та вказуються в специфікації (ях), які є невід`ємною частиною контракту та інвойсом (ах) на конкретну партію товару. 7.3. Вартість упаковки включена у вартість товару та не підлягає поверненню. Керуючись умовами укладеного контракту постачальник направив покупцю комерційні інвойси NOWY10/11/2021 від 21.05.2021 р., NOWY13/15/16/18 від 07.06.2021р. Також сторонами було укладено додатки до контракту №05122019-LANT від 05.12.2019 р.: №40 від 21.05.2021 р. та №41 від 07.06.2021р., у яких зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту поставки товару покупцю, тобто контрактом передбачено відстрочення платежу. Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Положеннями ст. 248 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення. Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації. Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Таким чином, якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору. Судова колегія зазначає, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Згідно із ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, відповідно до п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів. Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64). Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів. До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60). Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості вбачається, що підставою для їх прийняття слугували наступні обставини: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, зокрема: стосовно розбіжностей в реквізитах поданих до митного оформлення товаросупровідних документах та реквізитів цих документів зазначених у графі 44), які мають вплив на правильність визначення митної вартості; до митниці надано митну декларацію країни відправлення без проведення верифікації відповідно до листа ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-еп та без перекладу відповідно до статті 254 Митного кодексу України) та/або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Відповідачем зазначено, що за даною ЕМД в АСМО Інспектор було згенеровано профіль ризиків АС АУР, зокрема за кодом за кодом 105-2: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару». Враховуючи наведене, митницею за електронними митними деклараціями № UA807180/2021/004700 від 16.07.2021р. та № UA807180/2021/005400 від 04.08.2021р. на адресу позивача були надані запити від 16.07.2021р. та від 04.08.2021р. про те, що у зв`язку з наданням недостовірних документів щодо складової митної вартості спрацювала система АСАУР та було запропоновано надати пояснення та додаткові документи. У вказаних запитах митним органом було зазначено весь перелік всіх можливих документів, які визначені ст. 53 Митного кодексу України, без конкретизації, які саме документи необхідно надати. Також у запитах відповідач посилався на те, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують складову митної вартості. При цьому, митним органом не зазначено, у чому саме, у яких саме документах, інформація містить розбіжності. 16.07.2021 та 04.08.2021 позивач надав митному органу листи з інформацією та поясненнями стосовно запитуваної інформації та поставки товару, також позивач повідомив, що разом з митними деклараціями ПАТ «Новий стиль» було надано всі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару. Однак, незважаючи на надані документи та пояснення, відповідачем були прийняті оскаржувані рішення. Також відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товари 1) 3,76 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару було скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для Рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/001431/2 від 19.07.2021 є наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС цінова інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: UA500500/2021/28309 від 17.06.2021. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Джерелом інформації для Рішення про коригування митної вартості товарів №UА807180/2021/000413/2 від 04.08.2021 є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення, яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор. В якості джерела інформації в рішенні від 04.08.2021 №UА807180/2021/000413/2 зазначена цінова інформація за фактами митних оформлень ЄАІС: митна декларація від 31.07.2021 №UА205140/2021/020653; митна декларація від 20.07.2021 №UА500060/2021/200234. Розрахунок митної вартості складає 3,76 $/кг. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Як було встановлено колегією суддів, декларантом разом з митними деклараціями були подані наступні документи: Контракт №05122019-LANT від 05.12.2019; додатки до контракту №05122019-LANT від 05.12.2019 р.: №40 від 21.05.2021 р. та №41 від 07.06.2021р., у яких зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту поставки товару покупцю, тобто контрактом передбачено відстрочення платежу; комерційні інвойси NOWY10/11/2021 від 21.05.2021 р. та NOWY13/15/16/18 від 07.06.2021р. (з перекладом); коносаменти ZIMUSNH860711 від 31.05.2021 р. та COSU6302985220B від 15.02.2021 р.; сертифікати про походження товару 21С3405В0С18/00036 від 04.06.2021 р., 21С3405В0С18/00045 від 24.06.2021 р.;пакувальні листи б/н 21.05.2021 р., б/н 07.06.2021 р.; договір про перевезення №01042020 від 01.04.2020 р.; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторських послуг №СФ-23248 від 05.07.2021 р., №СФ-23412 від 19.07.2021 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідки) від 05.072021 р. та від 19.07.2021 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідки) про НPP б/н від 05.07.2021 р., НPP б/н від 19.07.2021 р.; залізничні накладні для внутрішнього сполучення №42327577 від 10.07.2021 р., №42751073 від 27.07.2021 р.; прейскуранти (прас-листи) виробника товару від 02.04.2021 р. та від 21.05.2021 р.; інформація (довідки) про відсутність взаємозалежності від 16.07.2021 р. та від 04.08.2021 р.; інформація (довідки) про відсутність страхування від 16.07.2021 р. та від 04.08.2021 р.; копія експортних декларацій країни відправлення від 03.06.2021 №223120210001938733 та від 10.06.2021 №223120210002177055. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 30.10.2018 р. по справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Крім того, рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Дослідивши зміст спірних рішень про коригування митної вартості, колегія суддів зазначає, що в них митницею не зазначено (не конкретизовано), яких саме документів (крім тих, що надавалися разом з МД) недостатньо для визначення митної вартості товару, яка заявлена декларантом позивача, а також не зазначено про наявність будь-яких розбіжностей в наданих декларантом позивача в обґрунтування митної вартості вказаного товару. Так, доводи митного органу щодо необхідності надання такого додаткового документа, як переклад копії митної декларації країни відправлення колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. З матеріалів справи не встановлено, що митний орган вимагав у декларанта переклад українською мовою документів, а тому цей довід апелянта є безпідставним. Що стосується посилання митного органу на те, що в наданому прас-листі від 02.04.2021 відсутні умови поставки товару, колегія суддів зазначає, що перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару. Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17. Що стосується посилання митного органу на те, що в інвойсі NOWY10/11/2021 від 21.05.2021 р. вказана підсумкова сума без врахування кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки інвойс (рахунок, рахунок-фактура) у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити. Виписка інвойсу свідчить про те, що товар чи послугу вже надано покупцеві відповідно до умов поставки, тож у покупця з`являється обов`язок оплати цього товару чи послуги. Таким чином, суд вважає, що підприємством позивача (його декларантом) надано до митного органу необхідні документи на підтвердження митної вартості товару. Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів зазначає, що відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки. Суд звертає увагу на те, що зазначене підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за № 883/21195; далі за текстом - Правила № 598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зі змісту оскаржуваних рішень встановлено, що останні не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №815/1670/17, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України колегія суддів вважає необґрунтованим, враховуючи обставини того, що самі по собі відомості зазначеної системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для висновку про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Відповідачем, під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача. Положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів. Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Відповідачем у спірних рішеннях не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. При цьому, колегія суддів зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17. Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/001431/2 від 19.07.2021 та №UА807180/2021/000413/2 від 04.08.2021. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 по справі №520/19165/21 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 по справі № 520/19165/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/001431/2 від 19.07.2021 та №UА807180/2021/000413/2 від 04.08.2021. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов