Постанова 4857 № 140/13967/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/13967/21 пров. № А/857/8267/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Пліша М.А., з участю секретаря Михальської М.Р., представника позивача Колба С.О., представника відповідача Кучера Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Індустрія» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- суддя в 1-й інстанції Смокович В.І., час ухвалення рішення 27.04.2022 року, 11:47 год, місце ухвалення рішення м.Луцьк, дата складання повного тексту рішення 09.05.2022 року, в с т а н о в и в : ТзОВ «Атлант Індустрія» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12 листопада 2021 року №0066890701, №0066900701 повністю та податкове повідомлення рішення від 12 листопада 2021 року №0066880701 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1463787,00 грн (один мільйон чотириста шістдесят три тисячі сімсот вісімдесят сім гривень 00 копійок). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2017 по 31.12.2020 ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №05-05- 20 (далі- договір №05-05-20) від 05.05.2020 відображено надання ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» аудиторських послуг, на загальну суму 3280450 грн., в т.ч. ПДВ 0 грн. За результатами аналізу інформації, зазначеної в актах наданих послуг, встановлено відсутність даних, що розкривають зміст наданих аудиторських послуг та указують на зв`язок відображених послуг з господарською діяльністю товариства. За результатами аналізу інформації, зазначеної в актах надання послуг, встановлено, що ТОВ «ГЛОБАЛ СМАРТ ЦЕНТР» відображено надання ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» послуг з розробки і підтримки програмного забезпечення для терміналів та консультаційних послуг з питань інформатизації. Варто зазначити, що на балансі ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» відсутні термінали та програмне забезпечення у перевіряємому періоді. Крім того, згідно наданих до перевірки договорів оренди, вказані термінали не орендувалися. Разом з тим, ТзОВ «Атлант Індустрія», на усні вимоги посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області та запит про надання документів (копій документів) №2 від 01.10.2021 не надано документи/копії документів, що підтверджують право власності на термінали, або документи, що підтверджують правомірність їх використання в господарській діяльності товариства. Вказана інформація унеможливлює отримання послуг ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» з розробки і підтримки програмного забезпечення для терміналів. При цьому, товариством не надано інформацію та документи, які підтверджують зв`язок відображених послуг з розробки і підтримки програмного забезпечення для терміналів та консультаційних послуг. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ «Атлант Індустрія» відмовити. Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2019 року залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав. Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що реальність спірних господарських операцій підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства. Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими, з огляду на наступне. ТзОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ взято на облік у контролюючих органах 31 березня 2016 року №265916057273, станом на 21 вересня 2021 року перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області (місто Луцьк) та здійснює наступні види діяльності: 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 - торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 - торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.61 - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.63 - оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 травня 2016 року №200288010 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість. У періоді, який перевірявся, товариство було платником: податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску, військового збору, податку на додану вартість, податку на прибуток. Відповідно до пунктів 77.1, 77.4 статті 77 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 30 серпня 2021 року №2486, проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31 березня 2016 року по 31 грудня 2020 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. За наслідками проведення вищезазначеної перевірки ГУ ДПС у Волинській області було складено акт від 07 квітня 2021 року №3065/07-11/42445219 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ, яким встановлено наступні порушення: - підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, пунктів 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року №168/704, пунктів 3,6 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV ТзОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ занижено податок на прибуток в загальній сумі 1497721,60 грн, в тому числі: за 2019 рік в сумі 33934,60 грн, за 2020 рік в сумі 1463787,00 грн.; - підпункту а пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ТзОВ АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ занижено податок на додану вартість на загальну суму 4448254,00 грн, в тому числі за червень 2020 року в сумі 1793655,00 грн, за липень в сумі 143994,00 грн, за серпень в сумі 453571,00 грн, за жовтень в сумі 202500,00 грн., за листопад в сумі 422667,00 грн., за грудень в сумі 16667,00 грн та завищено залишок від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2020 у сумі 102379,00 грн; - вимог підпункту б пункту 176.2 статті 176 ПК України та підпунктів 3.1., 3.2., 3.3, 3.4, 3.5 пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556. В результаті чого з недостовірними відомостями подано до податкового органу Податкові розрахунки за формою №1ДФ за 2, 3, 4 квартали 2020 року. На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення від 12 листопада 2021 року №0066890701, яким визначено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4893079,40 грн, в тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 4448254,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 444825,40 грн; від 12 листопада 2021 року №0066880701, яким визначено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 1501115,50 грн, в тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 1497722,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3393,50 грн; від 12 листопада 2021 року №0066900701, встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) періоду на суму 102379,00 грн (арк. спр.15-22 том 1). Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Як убачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, ГУ ДПС у Волинській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ», за результатами проведення якої винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення, якими визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Так, перевіркою встановлено, що в порушення підпункту «а» пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ на отримані кошти згідно банківських виписок за реалізовані товари (попередні. оплати) за призначеннями платежу «Оплата за автомобілі» та «Оплата за транспортні засоби», та не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом податкові накладні на суму ПДВ 4550633,00 грн за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020; березень 2020, квітень 2020, травень 2020, червень 2020, липень 2020, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, у зв`язку із чим згідно із податковими повідомленнями рішеннями від 12 листопада 2021 року №0066890701 та №0066880701, визначено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4893079,40 грн, в тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 4448254,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 444825,40 грн та встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) періоду в розмірі 102379,00 грн відповідно. Згідно із пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису. Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. Пунктом 201.1. статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно із пунктом 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Як установлено судом, за період з 01 липня 2017 року по 31 грудня 2020 року ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 19141959, 00 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за вказаний період встановлено їх заниження всього у сумі 4550633,00 грн. В ході перевірки відображених у рядку 1.1 (1) Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою» показників за період з 01 липня 2017 року по 31 грудня 2020 року у загальній сумі 19563174 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з реалізації транспортних засобів, напівпричіпів, надання послуг з оформлення угод про купівлю-продаж із третіми особами та ін. Проведеною перевіркою відображеного показника за вказаний період в сумі 19563174 грн. на підставі таких документів: головної книги, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації послуг», 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» із співставленням вибірковим методом первинних документів: накладних, податкових накладних, договорів, товарно-транспортних накладних, банківських виписок по рахунку НОМЕР_1 .6003000006673, який відкритий у Акціонерний банк «Південний» за період з 25 вересня 2019 року по 31 грудня 2020 року та по рахунку НОМЕР_2 , який відкритий у AT «КІБ» за період з 23 червня 2020 року по 30 листопада 2020 року та інших первинних документів, декларацій з ПДВ з додатками встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1.1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» на загальну суму 4550633,00 грн. Аналізом банківських виписок по рахунках ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» НОМЕР_3 , який відкритий у Акціонерному банку «Південний» за період з 25 вересня 2019 року по 31 грудня 2020 року та по рахунку НОМЕР_2 , який відкритий у AT «КІБ» за період з 23 червня 2020 року по 30 листопада 2020 року встановлено отримання коштів ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» з призначеннями платежу «оплата за автомобілі» та «оплата за транспортні засоби». Відтак, ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ на отримані кошти згідно банківських виписок за реалізовані товари (попередні оплати) за вказаними вище призначеннями платежу, та не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом податкові накладні на суму ПДВ 4550633,00 грн за період з грудня 2019 року по грудень 2020 року. При цьому, згідно із розрахунком грошових зобов`язань за актом перевірки від 20 жовтня 2021 року у зв`язку із вказаними порушеннями позивачу донараховано грошове зобов`язання з ПДВ в сумі 4448254,00 грн за період з червня 2020 року по грудень 2020 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% 444825,40 грн (арк. спр. 23 том 1). Суд першої інстанції, задовольняючи в цій частині позовні вимоги покликався на наявність листів від контрагентів ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ», в яких повідомлялося про допущені помилки при формуванні платежу для перерахунку коштів в адресу позивача, а саме ПП «Мовіан», ПП «Тімтрейд», ПП «Олюр Глобал», ПП «Чайка Волинь» та, що натомість такі кошти являли собою надання фінансової допомоги згідно із договорами безпроцентної позики (арк. спр. 136-145 том 1). Колегія суддів відхиляє такі покликання суду першої інстанції, оскільки з аналізу банківських виписок по рахунках ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» НОМЕР_3 , який відкритий у Акціонерному банку «Південний» за період з 25 вересня 2019 року по 31 грудня 2020 року та по рахунку НОМЕР_2 , який відкритий у AT «КІБ» за період з 23 червня 2020 року по 30 листопада 2020 року встановлено отримання коштів ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» з призначеннями платежу «оплата за автомобілі» та «оплата за транспортні засоби» не лише ПП «Мовіан», ПП «Тімтрейд», ПП «Олюр Глобал», ПП «Чайка Волинь», а також з ТзОВ «Автобудгруп», ТзОВ «СВ-Трансавто», ТзОВ «Агроком Плюс», ТзОВ «ТД «ВБК», ТзОВ «Рімкі», ТзОВ «Грейн Логістик», ТзОВ «Синергія газ енерджи», ТзОВ «СТ-Авто Груп». Крім того, позивачем не доведено отримання фінансової допомоги згідно із договорами безпроцентної позики з ПП «Мовіан», ПП «Тімтрейд», ПП «Олюр Глобал», ПП «Чайка Волинь». Колегія суддів зазначає, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. І якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність реально здійсненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку. Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. В разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку. Верховний Суд у своїх постановах від 22.03.2018 у справі №815/3666/16, від 20.02.2018 у справі №809/117/13-а та від 10.04.2018 у справі №815/24/17 дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. В зв`язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди. Отже, за висновками Верховного Суду, юридично правильно оформлені первинні документи не підтверджують реальності господарських операцій та їх зв`язку з господарською діяльністю. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення підпункту «а» пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ на отримані кошти згідно банківських виписок за реалізовані товари (попередні. оплати) за призначеннями платежу «Оплата за автомобілі» та «Оплата за транспортні засоби», та не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом податкові накладні на суму ПДВ 4550633,00 грн за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020; березень 2020, квітень 2020, травень 2020, червень 2020, липень 2020, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, у зв`язку із чим згідно із податковими повідомленнями рішеннями від 12 листопада 2021 року №0066890701 та №0066880701, визначено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4893079,40 грн, в тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 4448254,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 444825,40 грн та встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) періоду в розмірі 102379,00 грн відповідно. Відтак, рішення суду в частині скасування податкових повідомлень рішень від 12 листопада 2021 року №0066890701 та №0066880701підлягає скасуванню і в цій частині в задоволенні позову ТзОВ «Атлант Індустрія». Окрім того, перевіркою встановлено розбіжності між даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності на загальну суму 188525,54 грн., в тому числі за 2019 рік - 188525,54 грн та не підтверджено витрати, які сформовані по операціях з придбання послуг за 2020 рік у ФОП ОСОБА_2 в загальній сумі 2773900,00 грн, у ФОП ОСОБА_1 в загальній сумі 3280450,00 грн та ТзОВ «ГЛОБАЛ СМАРТ ЦЕНТР» в загальній сумі 2077800 грн, у зв`язку із чим було прийняте податкове повідомлення рішення від 12 листопада 2021 року №0066880701. Згідно із нормами підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Нормами пункту 44.2. статті 44 ПК України, передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. Згідно із пунктом 134.1. статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Пунктом 135.1. статті 135 ПК України, визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996- XIV). Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Нормами статті 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Як установлено судом, між ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір від 05 травня 2020 року про надання інформаційно-консультаційних послуг, згідно із пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику наступні інформаційно-консультаційні послуги: вивчення процесу управління компанією, надання усних або письмових рекомендації по вдосконаленню цього процесу; контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню; консультації з питань комерційної діяльності; надає консультації та поради, я к в письмовій так і в усній формі (за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника та розвитку мережі, оптового збуту продукції; надає консультаційних послуг стосовно податкової та митної справ; надання консультацій стосовно мережі закупівель товару; надання послуг по моніторингу попередньої діяльності підприємства, надання консультацій та порад за висновками такого моніторингу; надання консультаційно-інформаційних послуг по моніторингу змін чинного законодавства та надання усних та письмових (за бажанням Замовника) висновків щодо їх застосування; надання інформаційно-консультаційних послуг з митно-брокерських питань; надання інших не заборонених чинним законодавством інформаційно-консультаційних за замовленням Замовника, що стосуються поточної, минулої та майбутньої діяльності підприємства (арк. спр. 101-102 том 1). В ході проведення перевірки встановлено, що в бухгалтерському обліку вказані операції відображені проведеннями: Дт 84 Кт 631 -3 280 450,00 грн. - віднесено послуги на інші операційні витрата; Дт 92 Кт 84 - 3 280 450,00 грн. - віднесено послуги на адміністративні витрати; Дт 631 Кт 311 - 3 280 450,00 грн. - здійснено оплату за надані послуги. Оплата, за аудиторські послуги, зазначені у актах наданих послуг, проводилася через розрахунковий рахунок у безготівковому порядку. Так, за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року для ФОП ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 3 280 450,00 грн. До перевірки також були надані акти наданих аудиторських послуг від 19 травня 2020 року №1, від 04 червня 2020 року №2, від 29 липня 2020 року №3, від 30 липня 2020 року №4 від 10 серпня 2020 року №5, від 26 серпня 2020 року №6, від 17 вересня 2020 року №7, від 25 вересня 2020 року №9, від 24 вересня 2020 року №8, від 19 жовтня 2020 року №10, що не заперечується відповідачем (арк. спр. 103-112 том 1). Відповідно до умов договору від 01 травня 2020 року №02/20 про надання інформаційно-консультаційних послуг, укладеного між позивачем ФОП ОСОБА_2 , виконавець зобов`язується надати замовнику наступні інформаційно-консультаційні послуги: вивчення потенціалу автомобільного ринку, інформованості, популярності визначеного товару та послуг; надання консультаційних послуг з питань управління та операційного планування, визначення напрямків розвитку бізнесу; надання усних або письмових рекомендації по вдосконаленню процесу управління підприємством; контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню; консультації з питань комерційної діяльності; вивчення процесу управління компанією; надає консультації та поради, я к в письмовій так і в усній формі (за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника; надає консультаційних послуг стосовно податкової та митної справ; надання послуг по моніторингу попередньої діяльності підприємства, надання консультацій та порад за висновками такого моніторингу; надання консультаційно-інформаційних послуг по моніторингу змін чинного законодавства та надання усних та письмових (за бажанням Замовника) висновків щодо їх застосування; надання інформаційно-консультаційних послуг з митно-брокерських питань; надання інших не заборонених чинним законодавством інформаційно- консультаційних за замовленням Замовника, що стосуються поточної, минулої та майбутньої діяльності підприємства (арк. спр. 113-115 том 1). В бухгалтерському обліку вказані операції відображені проведеннями: Дт 84 Кт 631 - 2773900 грн. - віднесено послуги на інші операційні витрати; Дт 92 Кт 84 - 2773900 грн. - віднесено послуги на адміністративні витрати; До перевірки надано наступні акти наданих консультаційних послуг від 30 червня 2020 року №2, від 31 липня 2020 року №3, від 31 серпня 2020 року №4, від 30 вересня 2020 року №5, від 31 жовтня 2020 року №6, від 30 грудня 2020 року №7 (арк. спр. 116-121 том 1). Відповідно до пункту 1.3 вищезазначених договорів, консультаційні послуги надаються замовнику за його письмовим або усним запитом. Для цього замовник назначає серед своїх працівників осіб, які уповноважені звертатися із запитами згідно Договору. Розмір оплати за надані послуги згідно пункту 2.1 договорів визначається виконавцем, погоджується із Замовником у Актах виконаних робіт, що є невід`ємними частинами даного договору. Оплата здійснюється у національній валюті України та в безготівковій-формі. Ціна договору визначається як сукупність всіх платежів, здійснених замовником на користь виконавця на виконання умов цього Договору. Стосовно доводів податкового органу про те, що за результатами аналізу інформації, зазначеної в актах наданих послуг, на виконання договорів від 05 травня 2020 року №05-05-20 та від 01 травня 2020 року №02/20, укладених з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , встановлено відсутність даних, що розкривають зміст наданих аудиторських послуг та указують на зв`язок відображених послуг з господарською діяльністю товариства, вірними є висновки суду першої інстанції, що чинним законодавством не визначено ступеню деталізації, з яким необхідно розкривати суть наданої послуги у відповідних актах, що засвідчують факт її надання. Окрім того, слід зазначити, що умовами вищезазначених договір конкретно визначеного та погоджено увесь перелік та спектр послуг, які мають бути надані. Між ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» та ТзОВ «ГЛОБАЛ СМАРТ ЦЕНТР» був укладений договір від 03 січня 2020 року №03-20/ІТ про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації та розробки програмного забезпечення для терміналів, згідно із пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язується на свій ризик, за завданням замовника надати послуги (виконати роботи) у сфері інформатизації у тому числі, але не обмежуючись: комп`ютерне програмування (розробка програмного забезпечення для терміналу типу «і-box»); оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах, і пов`язана з ними діяльність; консультування; тестування, керування та налаштування ПЗ; системна інтеграція ПЗ; інші послуги у сфері IT (арк. спр. 122-127 том 1). В бухгалтерському обліку вказані операції відображені проведеннями: Дт 84 Кт 631 -2 077 800,00 грн. - віднесено послуги на інші операційні витрати; Дт 92 Кт 84 - 2 077 800,00 грн. - віднесено послуги на адміністративні витрати; Дт 631 Кт 311 - 36 000,00 грн. - здійснено оплату за надані послуги. В матеріалах справи наявні наступні акти надання послуг: від 30 квітня 2020року №57 (розробка і підтримка програмного забезпечення для терміналів), від 29 травня 2020 року №15 (консультаційні послуги з питань інформатизації), від 30 червня 2020 року №58 (розробка і підтримка програмного забезпечення для терміналів), від 31 липня 2020 року №59 (розробка і підтримка програмного забезпечення для терміналів), від 31 серпня 2020 року №61 (розробка і підтримка програмного забезпечення) (арк. спр. 128-134 том 1). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент проведення перевірки контролюючим органом технічне завдання по розробці програмного забезпечення не було до кінця завершено і самі термінали не були поставлені, однак вказані обставини, на думку суду не позбавляють позивача права включити витрати по даному договору до річної декларації. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції між позивачем та вищезазначеними контрагентами документально підтверджені та відповідачем не надано доказів, які б спростовували реальність таких операцій, визначали б відсутність у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, невідповідність господарських операцій цілям господарської діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності вказували не те, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Стосовно розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності на загальну суму 188525,54 грн., в тому числі за 2019 рік - 188525,54 грн, суд зазначає наступне. Як убачається із матеріалів справи за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року платником податків задекларовано у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» фінансовий результат до оподаткування у сумі 1628869,00 грн. Перевіркою повноти задекларованих показників у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року встановлено їх заниження всього в сумі 8320675,54 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 188525,54 грн, а саме: в рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати зазначено 243100, тоді як згідно із даними бухгалтерського обліку 54574,09, також в рядку 2290 (2295) «Фінансовий результат до оподаткування» звіту про фінансові результати - 1147200, тоді як відповідно до даних бухгалтерського обліку 1335 737,54. Таким чином відхилення становить 188525,54 грн. Відповідно до бухгалтерських проведень наведених в додатку 6 до акту перевірки, фінансової звітності та декларації з податку на прибуток, встановлено заниження фінансового результату всього в сумі 188525,54 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 188525,54 грн., чим порушено пункт 134.1 статті 134 ПК України, пунктів 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого, наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року №168/704, пунктів 3, 6 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73 про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», пунктів 10, 11, 12, 13, 14, 15 П(с)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248. Окрім того, як убачається із матеріалів справи в ході проведення перевірки ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» посадовими особами ГУ ДПС у Волинській - області надано запит від 01 жовтня 2021 року №2 про надання пояснень, розшифровки, документального підтвердження витрат, які включені до складу інших операційних-витрат рядка 2180 Фінансової звітності малого підприємства ТзОВ «Атлант Індустрія» протягом 2017-2020 роки, однак на вказаний запит не надано пояснення та первинні документи, які підтверджують задекларовані показники ряд. 2180 «Інші операційні витрати» Фінансової звітності малого підприємства ТзОВ «Атлант Індустрія» за 2019 рік у сумі -188537,54 грн, про що складено відповідний акт від 04 жовтня 2021 року №1232/07-01/40385620. Також суд зауважує, що у клопотання від 14 березня 2022 року, представник ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» стосовно грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 33935,00 грн, яке є частиною визначеного загального по податковому повідомленню рішенню від 12 листопада 2021 року №0066880701 зазначив, що у позивача відсутні заперечення (арк. спр. 68-69 том ). Відповідно до пункту 123.1. статті 123 ПК України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТзОВ «АТЛАНТ ІНДУСТРІЯ» в порушення пункту 134.1 статті 134, статті 135 ПК України, завищено витрати та занижено фінансовий результат до оподаткування за 2019 рік в сумі 188525,54 грн, в результаті чого, на думку суду, згідно із податковим повідомленням рішенням від 12 листопада 2021 року №0066880701 відповідачем було правомірно визначено позивачу грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 33935,00 грн (18%) та застосовано штрафні фінансові санкції в розмірі 10 % - 3393,50 грн. Відтак, згідно встановлених у судовому засіданні обставин справи, аналізу норм чинного законодавства та наданих письмових доказів, суд дійшов висновку визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2021 року №0066880701 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1463787,00 грн (один мільйон чотириста шістдесят три тисячі сімсот вісімдесят сім гривень 00 копійок). Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.11.2021 №0066890701, від 12.11.2021 року №0066900701. В решті ж рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 140/13967/21 в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.11.2021 №0066890701, від 12.11.2021 року №0066900701 скасувати та прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Індустрія» відмовити. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик М. А. Пліш Повне судове рішення складено 17 серпня 2022 року.