Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/4253/22

Справа № 344/4253/22 Провадження № 33/4808/422/22 Категорія ст.124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 та її захисника адвоката Мищишин І.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у сумі 496.20 грн. в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 29 березня 2022 року близько 10 год 25 хв в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 293, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 , не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної дистанції та безпечної швидкості, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Honda» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.3б), 12.1, 13.1, Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду є незаконною та безпідставною, а висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що рішення у справі ухвалено за її відсутності, оскільки вона перебувала за межами області, а її адвокатом було завчасно подано клопотання про відкладення розгляду справи та додано докази, яку підтверджують неможливість з`явитись в судове засідання. Окрім того, попередньо захисник зателефонував до помічника судді 21.06.2022 року о 13.20 год. та повідомила, що не встигає повернутись із Коломийського міськрайонного суду до початку слухання справи в суді та просила справу не розгляди без їхньої участі, оскільки ОСОБА_1 свою вину не визнає. Також зазначає, що суддею не було узгоджено дату судового розгляду справи на 21.06.2022 року та не з`ясовано чи захисник у справі не зайнятий у інших судових засіданнях. Також адвоката не було належним чином повідомлено про день та час розгляду справи. Вважає, що суддею були створені умови для неможливості їх участі у розгляді справи та встановлення всіх фактичних обставин справи. Апелянт вважає, що судом не дотримано конституційний принцип, відповідно до якого ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя. Окрім того, апелянт вважає, що постанова суду була ухвалена без належного з`ясування обставин справи, поверхнево, без дотримання вимог КУпАП. В постанові суду відсутня будь яка інформація про наявні механічні пошкодження автомобілів та які саме пошкодження зазнали транспортні засоби. Звертає увагу на те, що судом не було допитано поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення, учасники ДТП та відсутні свідки. Не встановлено факт, що саме ОСОБА_1 винна у ДТП. Просить постанову суду скасувати та провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Мищишин І.Я., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції за відсутності даних про те, що вона та її адвокат належним чином повідомлені про розгляд справи, безпідставно розглянув справу без їх участі, чим порушив її право на захист. Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи наведене, перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об`єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом першої інстанції необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді. Апеляційний суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства. Апеляційний суд звертає увагу на те, що встановлення діючим законом скороченого строку щодо можливості накладення адміністративного стягнення провокує осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності на зловживання своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції та навмисне затягування розгляду справ з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Зокрема, зі змісту матеріалів справи вбачається, що справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст..124 КУпАП надійшла до Івано-Франківського міського суду 07.04.2022 року, про розгляд якої на 14.05. год. 20.04.2022 року було повідомлено ОСОБА_1 смс повідомленням 08.04.2022 року о 14.22 год. (а.с.7). Апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , яка була нею зроблена під час оформлення матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серії їх ААБ №204729 від 29.03.2022 року, про отримання судових повісток в електронній формі за допомогою смс-повідомлення (а.с.3). 20.04.2022 року о 10.53 год. адвокат Мищишин І.Я. подала до суду заяву про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи (а.с.8), при цьому додано копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю (а.с.9) та ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 (а.с.10), а також договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 (а.с.11). Розгляд справи було відкладено на 13.20 год. 19.05.2022 року, про що адвоката Мищишин І.Я. було повідомлено під розпис, про що свідчить розписка у справі (а.с.12), а ОСОБА_1 про розгляд справи на вказану дату повідомлено за допомогою смс-повідомлення, яке їй було доставлено 20.04.2022 року о 16.15 год. (а.с.13). З матеріалами справи адвокат Мищишин І.Я. ознайомилась 27.04.2022 року, про що свідчить її розписка та підпис на поданій нею заяві про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.14). 17.05.2022 року о 13.32 год. адвокат надіслала на електронну пошту суду заяву про відкладення розгляду справи призначений на 19.05.2022 року у зв`язку з тим, що з 16.05.2022 року по 30.05.2022 року вона буде перебувати у відпустці (а.с.15-16), при цьому долучили наказ про надання відпустки (а.с.17). Апеляційний суд звертає увагу на те, що наказ про надання відпустки ОСОБА_3 датований 16.05.2022 року під №1, виданий та підписаний самим адвокатом І.Я. Мищишин. В черговий раз розгляд справи судом було перенесено на 13.30 год. 09.06.2022 року, про що ОСОБА_1 було повідомлено за допомогою смс-повідомлення 30.05.2022 року о 10.37 год. 07.06.2022 року адвокатом вкотре подано заяву про відкладення розгляду справи на іншу дати у зв`язку із тим, що вона 09.06.2022 року о 15.20 год. буде перебувати о Коломийському міськрайонному суді. (а.с.19) та нею додано копію судової повістки виданої Коломийським міськрайонним судом (а.с.20) та додано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги (а.с.21). Розгляд справи було перенесено на 13.45 год. 21.06.2022 року, про що ОСОБА_1 належним чином та завчасно повідомлено за допомогою смс-повідомлення 10.06.2022 року о 02.07 год. (а.с.22). 21.06.2022 року о 08.49 год. Івано-Франківським міським судом було зареєстровано заяву адвоката І.Мищишин про перенесення розгляду справи призначеного на 21.06.2022 року у зв`язку з тим, що у вказаний день та час вона перебуватиме у Коломийському міськрайонному суді та представлятиме інтереси іншої особи та додала до заяви копію судової повістки, та доручення про надання безоплатної допомоги (а.с.23-26). Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст..124 КУпАП за клопотанням її захисника адвоката І.Я. Мищишин. 21.06.2022 року судом ухвалено постанову суду, в якому зазначено, що у судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. Зазначено, що 20.04.2022 року адвокат Мищишин І.Я. подала клопотання про перенесення розгляду справи для ознайомлення із справою, 17.05.2022 року адвокат Мищишин І.Я. подала клопотання про відкладення розгляду і зв`язку із перебуванням у відпустці, 07.06.2022 року та 21.06.2022 року адвокатом Мищишин І.Я. подано клопотання про понесення судових засідань у зв`язку із занятістю в інших судових справах. Судом обґрунтовано зазначено, що про причини неявки самої ОСОБА_1 в судові засідання суду не було надано. Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що розгляд даної справи неодноразово відкладався, тому суд розцінив це виключно як спробу уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та строків притягнення до адміністративної відповідальності. За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому суд зазначив, що у рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до судової практики Європейського Суду зловживання процесуальними правами має місце, коли дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виглядають як дії, спрямовані на захист порушеного права, хоча по суті спрямовані на затягування судового розгляду з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що інформація щодо розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності доступна для ознайомлення усім заінтересованим особам і може бути безперешкодно отримана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за її власним бажанням, в даному випадку відповідно до заяви ОСОБА_1 про отримання судових повісток за допомогою смс-повідомлень (а.с.3). Зокрема, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував нате, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ). Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знала про те, що в провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають на розгляді матеріали справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, враховуючи її процесуальну поведінку та її захисника адвоката Мищишин І.Я. протягом розгляду справи у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що остання мала об`єктивну реальну можливість прийняти участь у судовому засіданні суду першої інстанції та організувати ефективний захист своїх інтересів у суді. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України») Так, під час апеляційного розгляду справи, судом апеляційної інстанції у повному обсязі були реалізовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо права скористуватись юридичною допомогою професійного захисника та були перевірені її доводи щодо невинуватості у вчиненні правопорушення, внаслідок чого було встановлено, що вони є безпідставними та повністю спростовуються сукупністю досліджених доказів. Зокрема, ЄСПЛ неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що правова певність передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи.( «Науменко проти України» ) Діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства. Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду. Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення. Так, враховуючи, що в своїх доводах ОСОБА_1 та її захисник адвокат Мищишин І.Я., посилаються на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, суд апеляційної інстанції у повному обсязі перевіряє доводи апеляційної скарги. Так, зі змісту пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що вона вважає, що у дорожньо-транспортній пригоді винний саме водій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки «Honda» н.з. НОМЕР_2 та різко зупинив транспортний засіб внаслідок чого вона була змушена застосувати гальмування, однак не змогла уникнути зіткнення транспортних засобів. Після цього, приїхали працівники поліції, які доволі швидко склали протокол про адміністративного правопорушення у зв`язку з чим вона не змогла зорієнтуватися у вказаній ситуації та надати змістовні пояснення стосовно обставин події. Вказує, що на даний час страхова компанія нарахувала їй у відшкодування шкоди більше ніж 100 тис. грн.., хоча вказаний розмір шкоди явно не відповідає характеру пошкоджень, які були отримані транспортним засобом внаслідок ДТП. Зазначає, що внаслідок ДТП транспортний засіб потерпілого отримав незначні пошкодження заднього бамперу. Захисник адвокат Мищишин І.Я. підтримала вимоги апеляційної скарги та стверджувала, що саме ОСОБА_2 створив аварійну ситуації, яка призвела до зіткнення транспортних засобів, оскільки , рухаючись попереджу транспортного засобу,яким керувала ОСОБА_1 , раптово, без реальної потреби, різко зупинив свій транспортний засіб, внаслідок чого її підзахисна змушена була застосувати гальмування, однак не змогла відвернути дорожньо-транспортну пригоду. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №204729 від 29.03.2022 року слідує, що водій ОСОБА_1 29 березня 2022 року близько 10 год. 25 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 293, керуючи транспортним засобом «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 , не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної дистанції та безпечної швидкості, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Honda» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.3б), 12.1, 13.1, Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою поліцейським взводу №2 роти №1 БУПП в Івано-Франківській області ДПП капралом поліції Доловац Я.Я., підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Правопорушнику були роз`яснені її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи в Івано-Франківському міському суді за викликом, про що свідчить її власноручний підпис. Посвідчення водія у ОСОБА_1 було вилучено працівниками поліції та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, про що свідчить підпис ОСОБА_1 . Про зміст протоколу ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її власноручний підпис. Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.03.2022 року, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної події вбачається, що вона сталася за участю водія ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Honda» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Згідно схеми ДТП автомобілі «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 , та «Honda» н.з. НОМЕР_2 , знаходяться на проїжджій частині дороги по вул. Коновальця, яка містить по одній полосі руху, по якій водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювали рух, справа від автомобілів знаходився тротуар та житловий будинок №

293. Зокрема, апеляційний суд звертає увагу на те, що на вищевказаній схемі під номером 3 зображено місце зіткнення транспортних засобів. Місце розташування транспортних засобів зображено на схемі ДТП, згідно чого вбачається що під номером 2 зазначено автомобіль «Honda» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , а позаду нього після зіткнення зупинився автомобіль «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що свідчить про те, що обидва водія здійснювали рух автомобілів в одному напрямку по одній і тій же полосі руху. Відповідно до переліку видимих(зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_1 марки «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження повністю передньої частини автомобілч, тріснула права сторона лобового скла; автомобіль марки «Honda» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 отримав пошкодження у виді погнутої кришки багажника, заднього бамперу, парктроніків, зірваного заднього захисту двигуна, а заднє ліве крило вискочило з кріплень. Слід зауважити, що схема ДТП підписана обома учасника ДТП без зауважень та пояснень, що свідчить про їх згоду із даними, що зазначені в схемі ДТП. В судовому засіданні апеляційної інстанції водій «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 пояснила, що не визнає свою вину у вчиненні правопорушення, оскільки вважає винним водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Honda» н.з. НОМЕР_2 , та різко загальмував, а вона в свою чергу не мала змоги запобігти зіткненню автомобілів. До матеріалів справи долучено письмові пояснення водія ОСОБА_1 надані працівнику поліції після ДТП, згідно яких вона 29.03.2022 року рухалась по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську зі швидкістю 50 км/год. Попереду її автомобіля рухався транспортний засіб «Honda» н.з. НОМЕР_2 , який почав пригальмовувати і відповідно вона також. Однак, гальма її автомобіля не спрацювали. Пояснення ОСОБА_5 написані та підписані власноручно. Апеляційний суд звертає увагу на те, що пояснення ОСОБА_1 надані після спричиненої ДТП та в судовому засіданні апеляційного суду є непослідовними та суперечливими. Так, зі змісту пояснень ОСОБА_2 наданих працівникам поліції 29.03.2022 року (а.с.4) вбачається, що він 29.03.2022 року рухаючись по вул.. Коновальця в м. Івано-Франківську в сторону центру майже зупинився перед світлофором з червоним світловим сигналом і відчув сильний удар в задню частину автомобіля. Включивши аварійний сигнал, вийшов з автомобіля і побачив, що в його транспортний засіб в`їхав автомобіль «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 . Пояснення написані та підписані потерпілим власноручно. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її захисник адвокат Мищишин І.Я. не наполягали на виклику в судове засідання потерпілого ОСОБА_2 та вважали можливим розглянути справу за відсутності потерпілого. Згідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Досліджені судом першої інстанції докази були оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю у відповідності до вимог ст.252 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції в постанові суду ну зазначив наявність механічних ушкоджень транспортних засобів після ДТП, що є підставою для визнання постанови суду незаконною та неповного розгляду справи. Апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляції про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки сукупності досліджених доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не зазначення в мотивувальній частині постанови суду на наявність та перечень механічних ушкоджень транспортних засобів після ДТП не випливає на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 повністю погоджується з тим, що дорожньо-транспортна пригода сталася в той час, коли вона, керуючи транспортним засобом марки «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 . рухалася за транспортним засобом марки «Honda» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та стверджує, що останній занадто різко зупинив транспортний засіб внаслідок чого вона не мала технічної можливості відвернути дорожньо-транспортну пригоду. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість правильно оцінити дорожньо-транспортну обстановку та уникнути зіткнення транспортних засобів, у зв`язку із недотриманням нею безпечної швидкості руху та безпечної дистанції між транспортними засобами допустила зіткнення з транспортним засобом марки «Honda» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .. Апеляційний суд вважає, що саме водій транспортного засобу марки «Nissan Micra» н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 винна у вчиненні ДТП, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 та її захисник не вказують яке саме порушення вимог Правил дорожнього руху було вчинено водієм ОСОБА_2 внаслідок раптової зупинки транспортного засобі. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що розгляд провадження відбувається в межах обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_1 і суд не надає оцінки діям водія ОСОБА_2 щодо порушення ним Правил дорожнього руху України, оскільки така правова оцінка його діям може бути надана тільки в межах відповідного провадження за обвинуваченням у вчиненні правопорушення. Апеляційним судом досліджені всі докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами у судовому засіданні, а можливість отримання додаткових доказів відсутня. Відповідно до п.2.3.(б) Правил дорожнього руху України передбачено, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів. Апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортної пригодою, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної дистанції та безпечної швидкості, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом «Honda» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Зокрема, відповідно до п.1.10 ПДР України під безпечною дистанцією необхідно розуміти таку відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. Разом з тим, обрана водієм ОСОБА_1 швидкість руху та дистанція не були безпечними, оскільки після раптового гальмування та зупинки транспортного засобу марки «Honda» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався попереду, водій ОСОБА_1 не змогла запобігти зіткненню транспортних засобів. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку сукупності досліджених доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення, призначене ОСОБА_1 в мінімальних межах санкції ст.124 КУпАП і не може бути зменшено у відповідності до вимог ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається і постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв