Постанова 4852 № 340/8684/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 340/8684/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року (головуючий суддя: Хилько Л.І.) по адміністративній справі № 340/8684/21 за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 08.11.2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі Кетрисанівської сільської ради), в якому просить визнати протиправним, скасувати рішення 6 сесії 8 скликання Кетрисанівської сільської ради від 19.05.2021 року №1150 та зобов`язати Кетрисанівську сільську раду затвердити проект землеустрою відведення позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, загальною площею 2,0 га, розташованою за адресою: Василівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем визначеного Земельним кодексом України права на безоплатну передачу земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства. У відзиві на позов відповідачем зазначено, що відмова у затверджені проекту землеустрою обґрунтована необхідністю уникнення загрози збільшення вітрових та водних ерозійних процесів через включення згідно рішення Кетрисанівської сільської ради №156 від 26.02.2021 року земельної ділянки, на яку претендує позивач, до складу земельних ділянок, на яких створено громадські пасовища. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 року позовні вимоги задоволено, визнане протиправним та скасоване рішення 6 сесії 8 скликання Кетрисанівської сільської ради від 19.05.2021 року №1150 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » , зобов`язано відповідача не пізніше 30 днів з дня набрання законної сили рішення суду, прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,0 га, за адресою: Василівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3520881600:02:000:0434. На користь позивача стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кетрисанівською сільською радою подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що позивачу рішенням Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області №458 від 02.07.2020 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га (пасовище) за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території сільради. На замовлення позивача сертифікованим приватним підприємством ФОП ОСОБА_2 в січні 2021 року розроблено проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої за адресою: Василівська сільська рада, Бобринецький району, Кіровоградської області. Висновком експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Херсонській №1153/82-21 від 25.01.2021 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу визнано таким, що відповідає вимогам чинного земельного законодавства, прийнятим нормативно-правовим актам та погоджено Державним кадастровим реєстратором за результатами розгляду проекту землеустрою 03.03.2021 року позивачу видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3520881600:02:000:0434. Позивач 03.03.2021 року подав до Кетрисанівської сільської ради заяву про затвердження проекту землеустрою та передачу вищезазначеної земельної ділянки у приватну власність Згідно матеріалів справи рішенням 6 сесії 8 скликання Кетрисанівської сільської ради від 19.05.2021 року №1150 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, оскільки з метою уникнення загрози збільшення вітрових та водних ерозійних процесів на території Кетрисанівської сільської ради та відповідно до рішення 5 сесії 8 скликання Кетрисанівської сільської ради від 26.02.2021 року №156 земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення під пасовищами, які не надані у власність і користування та розташовані за межами населених пунктів, відведено під громадські пасовища. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду із позовом за захистом своїх інтересів. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення, оскільки мотиви, з яких відповідач відмовив позивачу у затвердженні поданого ним проекту, є незаконними. Колегія суддів звертає увагу, що подібні правовідносини були предметом розгляду Верховним Судом у справі №160/5989/19, спір у який виник з аналогічних підстав, і колегія суддів застосовує правові висновки, сформульовані у цій справі у постанові від 26 жовтня 2021 р. Згідно з ч.1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). За змістом ч. 1-3 , 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Відповідно до ч. 8-9 ст. 118 ЗК України (ч. 8 ст. 118 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021 року, однак вказана норма була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах попередніх інстанцій) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Згідно зі ст. 25, 30 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом. У свою чергу, ч.1 ст.186-1 ЗК України (ст.186-1 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04. 2021 р., однак вказана стаття була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах попередніх інстанцій) передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У відповідності до ч. 4 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Частиною 5 ст.186-1 ЗК України передбачено, що органи, зазначені в ч.1-3 цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Згідно з ч. 6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Тобто, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст.186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Результат розгляду з питань затвердження проекту землеустрою оформлюється відповідним органом у формі рішення, що прямо передбачено ч.9 ст. 118 ЗК України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст.186-1 ЗК України норми цього Кодексу не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту. Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 28.02. 2019 року у справі №818/1903/17 та від 16.11.2020 року у справі № 640/5615/19. Як встановлено судом першої інстанції, спірним рішенням відповідачем відмовлено в затвердженні погодженого проекту землеустрою у зв`язку із тим, що земельна ділянка на яку претендує позивач, Доводи відповідача про неможливість затвердження наданого позивачем проекту землеустрою з підстав включення земельної ділянки до громадських пасовищ на підставі іншого рішення сільради №156 від 26.02.2021року, судом першої інстанції правомірно відхилені з підстав відсутності жодної визначеної ЗК України правової підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою позивача. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст.315, 316, 321, 322, 325 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року в адміністративній справі № 340/8684/21- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий