Постанова 4852 № 203/3997/21(2-а/0203/67/2021)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 203/3997/21(2-а/0203/67/2021) головуючий суддя І інстанції Ханієва Ф.М. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2021 року в адміністративній справі №203/3997/21(2-а/0203/67/2021) за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання дій незаконними та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якому просив: - визнати незаконними дії інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Нарядька Дениса Сергійовича по винесенню постанови серії ІД № 00316901 від 29.03.2021 року по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; - скасувати постанову інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Нарядька Дениса Сергійовича серії ІД № 00316901 від 29.03.2021 року по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; - закрити провадження в адміністративній справі про притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було повернуто позивачу. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2021 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що останній на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без руху надав всі необхідні документи. Відзив від відповідача на адресу суду не надходив. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 312 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було усунуто всі недоліки адміністративного позову у встановлений судом строк. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За змістом ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З аналізу зазначених правових норм вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу. Недотримання вказаної вимоги має наслідком залишення судом адміністративного позову без руху. В свою чергу, не усунення недоліків адміністративного позову, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову без руху, має наслідком прийняття судом ухвали про повернення адміністративного позову. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для повернення адміністративного позову були висновки суду першої інстанції щодо неусунення позивачем всіх недоліків адміністративного позову, відображених в ухвалі від 04.10.2021 року. Так, ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.10.2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та всатновлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; копії оскаржуваної постанови; копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для Інспектора з паркування Нарядько Дениса Сергійовича. 07 грудня 2021 року на виконання ухвали суду від 04 жовтня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, представник позивача направив на електронну пошту суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначає щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, та у тексті заяви зазначає, що позивачу було усно відмовлено відповідачем надати оскаржувану постанову, у зв`язку з чим останній просив її витребувати у відповідача. Зауважено, що відповідач у даній справі один, та останнім надано копії позову відповідно до кількості учасників справи. Відносно висновків суду першої інстанції щодо порушення позивачем п. 8 ч.5 ст. 160 КАС України, а саме що останнім не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб`єктивною. Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29). Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.12.2021 року по справі № 203/3997/21, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Так, незазначення позивачем інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви не є істотним недоліком і може бути усунутий в процесі підготовки справи до судового розгляду. Поряд з вказаним, відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Відтак, під час розгляду справи суд наділений правом на витребування оригіналів доказів, зокрема у випадку неналежного оформлення копії доказу. Що стосується неподання позивачем копії оскаржуваної постанови, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що позивачем в заяві про усунення недоліків позовної заяви було зазначено про неможливість отримання останнім копії такої постанови та заявлено клопотання про витребування оскаржуваної постанови судом першої інстанції. Право суду першої інстанції по витребуванню доказів визначено ст. 80 КАС України. Щодо визначення суб`єктного складу спору по даній справі, то відповідно до поданої заяви про усунення недоліків адміністративного позову, позивачем було зазначено що відповідач у даній справі один (Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради) та останнім надано копії позову відповідно до кількості учасників справи, що відповідає обставинам справи. З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення адміністративного позову прийнята з порушенням норм процесуального права, а відповідно підлягає скасуванню. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, в тому числі неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2021 року в адміністративній справі № 203/3997/21(2-а/0203/67/2021) скасувати. Справу № 203/3997/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 328 КАС України - не підлягає. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко