Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/25801/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/25801/21 Провадження № 22-ц/4820/1200/22 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. ( суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В., розглянув в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 686/25801/21 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2022 року в складі судді Заворотної О.Л. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участі третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути на її користь з Головного управління ПФУ у Хмельницькій області 14 496 грн 62 коп недоотриманої пенсії, що належала спадкодавцю ОСОБА_5 . На підтримання заявлених позовних вимог позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її колишній чоловік ОСОБА_5 , з яким у них є спільна дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті колишнього чоловіка відкрилася спадщина на недоотриману ним у період з 01 січня 2016 року до 01 травня 2018 року військову пенсію на суму 57 986 грн 49 коп. неповнолітня дочка в чиїх інтересах вона звертається до суду є однією із чотирьох спадкоємців померлого, які прийняли спадщину в установленому порядку та набули право на неї в рівних частках. Позивачка вказувала, що члени сім`ї померлого ОСОБА_5 не зверталися до УПФ за виплатою недоотриманої суми пенсії протягом 6 місяців після його смерті, внаслідок чого ці кошти увійшли до складу спадщини та мають бути розподілені між спадкоємцями. Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. заведено спадкову справу № 21-2918 та видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частину квартири належної померлому. Проте, оскільки Управління пенсійного фонду не визнає право спадкоємців на суму належної спадкодавцеві пенсії, тому нотаріусом 10 березня 2021 року винесено постанову № 30/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій в частині спадкування цих коштів. Таким чином, для відновлення порушеного права на отримання недоотриманої пенсії спадкоємцями, що входить до спадкової маси вона змушена звертатися до суду з даним позовом. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2022 року позов задоволено, стягнуто з Головного управління ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 14 496 грн 62 коп, вирішено питання щодо стягнення судового збору. Головне управління ПФУ в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, вказує на його незаконність та необґрунтованість. Апелянт посилається, що дійсно ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не була виплачена за житті пенсія в розмірі 57 986 грн 49 коп через відсутність відповідного фінансування. Однак суми пенсії, на виплату яких особи з числа військовослужбовців мали право, але не отримали у зв`язку з їх смертю, на підставі ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» не включаються до складу спадщини та виплачуються членам сім`ї померлого пенсіонера за їх зверненням, які надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Оскільки в вказаний строк ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дочки померлого не зверталася до ГУ УПФ із заявою про виплату суми недоотриманої ОСОБА_5 пенсії, тому її вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. Крім того, судом проігноровано що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 560/2129/19 яке набрало законної сили в задоволенні позову ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та іншим про стягнення недоотриманої ОСОБА_5 пенсії відмовлено з посиланням на положення статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», в якій зазначено що суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера та не передбачена можливість поновлення шестимісячного строку незалежно від причин такого пропуску. Тому Головне управління ПФУ просило скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. ОСОБА_1 подала відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилається на його законність та обґрунтованість. Позивачка зазначає, що її колишній чоловік ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 жодного разу не отримував підвищеної пенсії на яку мав право. Про наявність заборгованості по пенсії в сумі 57 986 грн 49 коп вона дізналися лише в травні 2021 року від батьків покійного чоловіка вже після того як минув шестимісячний строк, передбачений ч. 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби». Проте, згідно вимог ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися невиплаченими входять до складу спадщини. Крім того, відповідно до ст. 36 закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії не отримані з вини органу що їх призначає і виплачує виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком. Про порушення свого права вона та решта спадкоємців дізналися після отримання 03 березня 2020 року від ГУ ПФУ відповіді на запит нотаріуса щодо розміру невиплаченої пенсії, тому і строк для звернення розпочався з цього моменту. Разом з тим відповідач мав би враховувати соціальні права як покійного так і членів його сім`ї, зокрема і право на недоотриману пенсію, яка є власністю його спадкоємців і це право є непорушним. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , який з 11 листопада 2011 року перебував на обліку в УПФ і отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається в тому числі з недоотриманої пенсії нарахованої за період з 01.01.2016 р. по 01.05.2018 р. на суму 57 986, 49 грн., на яку померлий пенсіонер мав право згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. заведена спадкова справа № 21-2018. Із заявами про прийняття спадщини звернулись: батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 а також колишня дружина ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 14 лютого 2020 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк В.І. з метою визначення розміру недоотриманої пенсії надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області запит № 17/02-14, щодо наявності та суми невиплаченої пенсії на ім`я ОСОБА_5 для оформлення спадкових прав після померлого. Листом від 03 березня 2020 року Головне управління ПФУ України в Хмельницькій області повідомило приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пруняка В.І. про відсутність підстав для виплати недоотриманої пенсії згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а звернення щодо виплати недоотриманих сум пенсії упродовж 6 місяців не надходило. 10 березня 2021 року нотаріусом Пруняком В.І. винесено постанову № 30/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Статтями 1216, 1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Частиною 1 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Як передбачено ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Згідно зі ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Таким чином, з огляду на наведені норми права, вбачається, що спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово. Ці спадкоємці набувають право на спадщину в рівних частках. Батьки та діти спадкодавця відносяться до спадкоємців першої черги за законом. Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім`ї (або їх неможливо встановити). Положення частин другої, третьої статті 52 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Крім того ці норми пенсійного законодавства кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 1227 ЦК України та відповідно підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, а норми ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в даному випадку не можуть бути прийняті до уваги, так як прямо суперечать ст. 1227 ЦК України та вищевказаним спеціальним нормам пенсійного законодавства з даного питання. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року (справа №428/6685/19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права. Отже, як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_8 як особа, звільнена з військової служби, не одержав пенсію по інвалідності у розмірі 57 986 грн 49 коп. Оскільки члени сім`ї ОСОБА_5 не зверталися до відповідача за цими пенсійними виплатами протягом 6 місяців після його смерті, то сума невиплаченої пенсії увійшла до складу спадщини ОСОБА_5 та підлягає розподілу між його спадкоємцями. Таким чином суд першої інстанції прийшов до законного висновку, що сума невиплаченої ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 пенсії увійшла до складу його спадщини, а неповнолітня дочка померлого ОСОБА_2 як одна з чотирьох спадкоємців першої черги за законом набула права на відповідну частину цих коштів у порядку спадкування. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, що суми пенсії, на виплату яких особи з числа військовослужбовців мали право, але не отримали у зв`язку з їх смертю, на підставі ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» не включаються до складу спадщини та виплачуються членам сім`ї померлого пенсіонера за їх зверненням, які надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, є необґрунтованими з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови. З цих же підстав суд не приймає до уваги і посилання апелянта на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 560/2129/19, яке не є преюдиційним при вирішенні даного спору. За таких обставин, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 10 серпня 2022 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова