Постанова Харківський апеляційний суд № 638/16800/19
від 23.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 23 лютого 2022 року м. Харків справа № 638/16800/19 провадження № 22-ц/818/1218/22 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Пилипчук Н.П., суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю., за участю секретаря - Гармаш К.В. учасники справи: позивач : В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, відповідачі: Державний реєстратор Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області - Богословець Сергія Володимировича, ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області - Богословець Сергія Володимировича, ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 , на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року, постановлене в складі судді Штих Т.В., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся з вищевказаним позовом. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 червня 2021 року вказана позовна заява залишена без розгляду. 01 липня 2021 року до суду звернулася ОСОБА_1 та просила стягнути з позивача на її користь суму 4622 грн. 08 коп. - компенсації за відрив від звичайних занять, 204,00 грн. - компенсації за витрачені грошові кошти для направлення процесуальних документів засобами поштового зв`язку, 800,00 грн. - компенсації за технічне забезпечення у вигляді придбання паперу, обслуговування оргтехніки. Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 - про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат відповідача по цивільній справі за позовом в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора комунального підприємства « Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Богославець Сергій Володимирович, ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - залишено без задоволення. В апеляційній скарзі представник заявника просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, а також стягнути 3000 грн. правової допомоги. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Вказує, що матеріали справи містять попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які ОСОБА_1 очікувала понести у зв`язку із розглядом відповідної справи судом. Цим розрахунком від 02.02.2021 року ОСОБА_1 зауважувала, що остаточний розмір витрат буде доведено перед судом у встановлений процесуальним законодавством строк. Вказує, що саме протиправні дії позивача щодо пред`явлення надуманого позову, а після цього повна бездіяльність щодо його підтримання у суді стали підставою для втрати ОСОБА_1 значного обсягу власного часу та грошових коштів, необхідних для активної участі у справі. Зазначає, що у ході розгляду справи судом ОСОБА_1 було особисто підготовлено наступні процесуальні документи із таким розрахунком витраченого часу, скарга на дії головуючого у справі (8 годин); клопотання про залишення позову без розгляду (8 годин); друге клопотання про залишення позову без розгляду (8 годин); третє клопотання про залишення позову без розгляду (8 годин); четверте клопотання про закриття провадження у справі (8 годин); клопотання про повернення доказів без розгляду та залишення позовної заяви без руху (8 годин); клопотання про залучення представника (4 години); заява щодо недопуску представника позивача (працівника органів прокуратури) за відсутності у нього службового посвідчення (4 години); заява щодо здійснення розгляду справи № 638/16800/19 за відсутності ОСОБА_1 (4 години); попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат (10 годин); відзив на позовну заяву (30 годин); клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (4 години); з метою направлення документів поштою, з урахуванням шляху до поштового відділення та черги, ОСОБА_1 було витрачено по 2 години особистого часу на направлення кожного з підготовлених документів, що загалом склало 24 години. Таким чином, на підготовку та направлення процесуальних документів в межах вищенаведеної цивільної справи ОСОБА_1 загалом було витрачено 128 годин. Вказує, що вартість 128 годин витраченого часу складає 4622 грн. 08 коп. Крім того, вказує, що кожен документ направлявся ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням, яке вартувало по 17 грн. для кожного листа. Загалом, для направлення 12 документів ОСОБА_1 було витрачено 204 гривні на поштові послуги. Окремо зауважує, що ОСОБА_1 з метою підготовки процесуальних документів в межах вищенаведеної справи витрачено 800 гривень на технічне забезпечення у вигляді паперу, обслуговування оргтехніки. У відзиві на апеляційну скаргу В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , а додаткове рішення без змін. У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення з`явившихся осіб, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, суд виходив з того, що відповідачкою не надано жодного доказу на підтвердження витрат саме вказаних сум на вказані у заяві потреби, крім того ОСОБА_1 не з`являлась у жодне судове засідання, хоча повідомлялась належним чином. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону, з огляду на таке. Звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_1 зазначила, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.06.2021 року у цій справі позовну заяву В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської області - Богословець Сергія Володимировича, ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишено без розгляду. Вказує, що нею було особисто підготовлено наступні процесуальні документи із таким розрахунком витраченого часу, скарга на дії головуючого у справі (8 годин); клопотання про залишення позову без розгляду (8 годин); друге клопотання про залишення позову без розгляду (8 годин); третє клопотання про залишення позову без розгляду (8 годин); четверте клопотання про закриття провадження у справі (8 годин); клопотання про повернення доказів без розгляду та залишення позовної заяви без руху (8 годин); клопотання про залучення представника (4 години); заява щодо недопуску представника позивача (працівника органів прокуратури) за відсутності у нього службового посвідчення (4 години); заява щодо здійснення розгляду справи № 638/16800/19 за відсутності ОСОБА_1 (4 години); попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат (10 годин); відзив на позовну заяву (30 годин); клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (4 години); з метою направлення документів поштою, з урахуванням шляху до поштового відділення та черги, ОСОБА_1 було витрачено по 2 години особистого часу на направлення кожного з підготовлених документів, що загалом склало 24 години. Таким чином, на підготовку та направлення процесуальних документів в межах вищенаведеної цивільної справи ОСОБА_1 загалом було витрачено 128 годин. Вказує, що вартість 128 годин витраченого часу складає 4622 грн. 08 коп. Крім того, вказує, що кожен документ направлявся ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням, яке вартувало по 17 грн. для кожного листа. Загалом, для направлення 12 документів ОСОБА_1 було витрачено 204 гривні на поштові послуги. Окремо зауважує, що ОСОБА_1 з метою підготовки процесуальних документів в межах вищенаведеної справи витрачено 800 гривень на технічне забезпечення у вигляді паперу, обслуговування оргтехніки. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України). Відповідно до статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету ( частина 3 статті 257 ЦПК України) . Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Колегією суддів встановлено, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 червня 2021 року позов В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1, в інтересах держави в особі Харківської міської ради залишено без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Ухвала набрала законної сили. Судом не вирішено питання про розподіл судових витрат. Отже, застосуванню підлягають загальні положення цивільного процесуального законодавства, а саме стаття 142 ЦПК України. Відповідно до п.3 ч.1ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд першої інстанції встановив, що підстави для компенсації понесених відповідачем судових витрат відсутні, тому підстав для ухвалення додаткового рішення не вбачається. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати. Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів. За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Згідно ст.10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Відповідач вказує, що була вимушена відриватися від звичайних зайнять, щоб заперечувати проти позову та складати відповідні документи на свій захист. Між тим для компенсації витрат відповідача необхідно встановити, що позивач у справі діяв недобросовістно. Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, залишення судом позовної заяви без розгляду не є необґрунтованими діями позивача. Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Таким чином, за змістом частини п`ятої статті 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Проаналізувавши доводи відповідача, якими вона доводить необгрунтованість дій позивача, колегією суддів не встановлено, що позивач діяв недобросовістно, протидіяв вирішенню спору, мав на меті ущемити права відповідача. Отже, звернення позивача до суду з даним позовом не свідчить про безпідставність та необґрунтованість цього позову. З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування судових витрат, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для покладення на позивача судових витрат відповідача на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України. Відповідач наголошує на тому, що підготовка до розгляду справи відривала її від звичайних зайнять між тим колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання дій позивачів необґрунтованими. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення суду постановлено з додержанням вимог закону. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Що стосується клопотання представника заявника щодо стягнення 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу за подання апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Частиною 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі відмови в позові, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача(заявника). Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, судова колегія приходить до висновку, що в задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий- Н.П. Пилипчук Судді - О.В. Маміна О.Ю. Тичкова