Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/19100/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/19100/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року, (суддя суду першої інстанції Прудник С.В.), прийняту в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі в адміністративній справі №160/19100/21 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788389) щодо припинення виплати допомоги позивачу на дітей одинокій матері з липня 2020 року; - визнати протиправними дії Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788389) щодо відмови, викладеної в листі за № 7/7-1791 від 23.09.2021 року, в поновленні позивачу виплати допомоги на дітей одиноким матерям з липня 2020 року; - зобов`язати Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 42788389) поновити позивачу виплату допомоги на дітей одиноким матерям з липня 2020 року з виплатою недоотриманих сум. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітніх дітей, ОСОБА_1 , яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, позивач вважає, що відповідач протиправно припинив їй виплату допомоги на дітей як одинокій матері. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788389) щодо припинення виплати допомоги позивачу на дітей одинокій матері з липня 2020 року. Визнати протиправними дії Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42788389) щодо відмови, викладеної в листі за № 7/7-1791 від 23.09.2021 року, в поновленні позивачу виплати допомоги на дітей одиноким матерям з липня 2020 року. Зобов`язано Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради (ЄДРПОУ 42788389) поновити позивачу виплату допомоги на дітей одиноким матерям з липня 2020 року з виплатою недоотриманих сум. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 21.07.2020 року позивач звернулась до управління з новою заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям де зазначила, що не працює, не навчається, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, як приватний підприємець не зареєстрована. Згідно з трудовою книжкою, позивач з 27.08.2019 року позивач звільнена з ПАТ «Кондитерська фабрика АВК». В розділі ІІ Декларації про доходи та майновий стан осіб позивач зазначила про відсутність у неї за період з 01.12.2019 року по 31.05.2020 року доходів, крім аліментів. Таким чином, на час звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення допомоги, підстави для призначення допомоги були відсутні. Також, відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що має місце протиправна відмова в поновленні позивачеві в виплаті допомоги, оскільки позивач зверталась до відповідача не з заявою про поновлення виплати допомоги на дітей одиноким матерям, а з заявою про призначення такої допомоги. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.07.2020 року позивач подала до управління заяву про призначення допомоги на дітей одиноким матерям в якій зазначила, що не працює, не навчається, в центрі зайнятості не перебуває, як приватний підприємець не зареєстрована. Згідно трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 звільнена з ПАТ «Кондитерська фабрика АВК». Позивач в розділі II Декларації про доходи та майновий стан осіб надала дані про відсутність у неї за період з 01.12.2019 по 31.05.2020 доходів, крім аліментів. Про відсутність доходів у позивача за період з грудня 2019 по 30.06. 2020 свідчить інформація відомостей про доходи з програмного комплексу АСОПД/КОМТЕХ від 08.04.2020, та інформація з Державного реєстру фізичних-осіб платників податків про джерела та суми отриманих доходів фізичних осіб. Керуючись пунктом 35, 35-2 Порядку № 1751 рішенням управління від 29.07.2020 року позивачу здійснено розрахунок допомоги на дітей одиноким матерям за червень 2020 року та відмовлено в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям з липня 2020, в зв`язку з відсутністю права з 01.07.2020 (не працевлаштована, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, відсутні доходи за період за який враховуються доходи). Про відмову в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям ОСОБА_1 повідомлено листом від 23.09.2021 року. Вважаючи відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ХІ внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», а саме Розділ VIII Прикінцеві положення доповнено пунктом 15-1 у такій редакції: Установити, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім`ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення. Таким чином, згідно з вищевказаною норми Закону, строки звернення щодо призначення допомоги на дітей одиноким матерям продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога на дітей одинокім матерям. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення. Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. Умови призначення і виплати видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» встановлені «Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», який затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751 (далі - Порядок №1751). Відповідно до п. 34 Поряжку №1751, допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі - період, за який враховується дохід). Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №

632. До складу сім`ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім`ї не включаються. Відповідно до п. 35-1 Порядку №1751, допомога на дітей одиноким матерям, яку призначено за умовами, що діяли до 30 червня 2020 р. (включно), виплачується до закінчення строку її призначення. Відповідно до п. 35-2 Порядку №7151, ( в редакції, яка застосовується з 01.07.2020 р.), допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо: 1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах десятому - чотирнадцятому цього пункту). Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства. Отже, на момент звернення позивача до Лівобережного УПСЗН із заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям, 21.07.2020 року, право на отримання такої допомоги не мали одинокі матері в разі, якщо у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи, або за них слачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі не меншому ніж мінімальний. Встановлені обставини справи свідчать, що позивач подала до управління заяву про призначення допомоги на дітей одиноким матерям в якій зазначила, що не працює, не навчається, в центрі зайнятості не перебуває, як приватний підприємець не зареєстрована. Згідно трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 звільнена з ПАТ «Кондитерська фабрика АВК» в 2019 році. Позивач в розділі II Декларації про доходи та майновий стан осіб надала дані про відсутність у неї за період з 01.12.2019 по 31.05.2020 доходів, крім аліментів. Про відсутність доходів у позивача за період з грудня 2019 по 30.06. 2020 свідчить інформація відомостей про доходи з програмного комплексу АСОПД/КОМТЕХ від 08.04.2020, та інформація з Державного реєстру фізичних-осіб платників податків про джерела та суми отриманих доходів фізичних осіб. Відомостей про сплату за себе або іншу особу зі складу сім`ї, яка досягла 18 років єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі не меншому ніж мінімальний ОСОБА_1 до відповідача також не надано. Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям не мала права на таку допомогу. Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи не звернув увагу на те, що спірні відносини між сторонами виникли не з підстав поновлення виплати допомоги на дітей одинокій матері, як на те вказував позивач, а з підстав відмови в призначенні допомоги на дітей одинокій матері на підставі її заяви від 22.07.2020 року, поданої ОСОБА_1 на виконання п. 35-1 Порядку №1751. Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача про відмову в поновленні виплати допомоги позивачу є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи. Більше того, позивач просить визнати протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в поновлення виплати допомоги на дітей одиноким матерям від 23.09.2021 року №7/7-1791 від 23.09.2021 року, яке фактично вказаний документ є інформаційним листом Лівобережного УПСЗН, яким позивача повідомлено про стан виконання рішення суду в адміністративній справі №160/1322/20, а також повідомлено про відмову ОСОБА_1 в призначенні допомоги як одинокій матері відповідно до рішення відповідача від 29.07.2020 року. Вказаний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яким би створювались для позивача будь-які юридичні наслідки, відтак його оскарження в судовому порядку є неможливим в силу приписів КАС України. Вищенаведене залишилось поза увагою суду першої інстанції внаслідок чого судом прийнято необґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 року в адміністративній справі №160/19100/21 - скасувати та прийняти нову постанову. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай