Постанова Закарпатський апеляційний суд № 307/1867/22

Справа № 307/1867/22 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08.08.2022 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Ціпле І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2022 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2022 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до постанови, - ОСОБА_1 03 січня 2022 року о 18 год. 20 хв. знаходячись по вул. Волошина в с. Бедевля, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, почав в грубій формі висловлюватись нецензурною лайкою на адресу працівників поліції та чіплявся руками за форменний одяг. На неодноразову законну вимогу працівників поліції, припинити свої хуліганські дії не реагував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Ціпле І.Ю., який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Так, ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає, зокрема, адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін. Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим. Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора. Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути конкретизовано, які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції і в чому саме проявляється злісність непокори. Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи. Однак, складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначена об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, відповідно до ст. 185 КУпАП, тобто не зазначена суть адміністративного правопорушення, а саме не зазначено, які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції і в чому саме проявляється злісна непокора. Окрім того, слід зазначити, що по факту неправомірних дій працівників поліції внесено відомості до ЄРДР за № 420 22072160000001 від 04.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Як передбачено ч. 2 ст. 251 КУпАП, - обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Таким чином, будь-яких переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтвердили винуватість ОСОБА_1 , матеріали справи не містять та під час судового провадження не встановлено. Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З даних положень Основного Закону виходить, що суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Таким чином, дослідивши та перевіривши в ході апеляційного розгляду усі наявні в справі докази, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за обставин, викладених як у протоколі, так і у постанові районного судді, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, встановлено не було. Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За вказаних обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага