Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/3307/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/844/22 Справа № 932/3307/22 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В.І. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2022 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КУпАП, за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Погорілого О.В., В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 255 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок на користь держави. Судом першої інстанції встановлено, що 12.06.2022 року о 21:54 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька, 10 не виконував неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, поводи себе зухвало та нахабно чим вчинив злісну непокору. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову необгрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Вказує, що суд не врахував дії патрульних, які звертались до нього не державною мовою, незаконно зупинили мій автомобіль та морально залякували. Судом не вірно та упереджено надано оцінку відеозапису. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Погорілий О.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. За вимогами статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Як вбачається з положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Оскаржувана постанова суду вказаним нормам КУпАП не відповідає. Апеляційним судом досліджено матеріали справи та встановлено: - відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №415051 від 12 червня 2022 року ОСОБА_1 , 12 червня 2022 року о 21 годині 50 хвилин знаходячись у м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Троїцька, 10, не виконував неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, шарпав працівників поліції, поводив себе зухвало та нахабно, чим вчинив злісну непокору. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП (а.с. 1); - копією рапорту інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській Любиш Д, згідно якого останній 12 червня 2022 року знаходячись на патрулюванні у складі екіпажу 224 Легіон, разом з ОСОБА_2 приблизно о 21-30 було зупинено за адресою: м. Дніпро, вул. Троїцька 10 автомобіль Ford Mustang д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 згідно ст. 35 ЗУ Про Національну поліцію. Підійшовши до автомобіля, назвав прізвище, посаду та причину зупинки. Було надано водієві вимогу пред`явити документи. Під час перевірки документів у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме характерний запах з порожнини роту, почервоніння обличчя, сповільнена мова. Водієві було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів. Водій відмовився. Його було попереджено про заборону подальшого руху авто. Під час складання протоколу водій почав рух заднім ходом, та був зупинений. Водій відмовився виконувати неодноразові вимоги працівників поліції, поводив себе зухвало. Було прийнято рішення про затримання водія (а.с.2). Розглядаючи матеріали адміністративного провадження за ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить із наступного. Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, зокрема, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення. Оскільки законодавство у справах про адміністративні правопорушення через суворість санкцій фактично є репресивним, апеляційний суд вважає необхідним безумовне врахування вказаних вище положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Згідно ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Як вбачається зі ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу. З оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 в день надходження матеріалів справи про адміністративне правопорушення до суду співробітниками поліції доставлений не був. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.06.2022 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області для належного оформлення. Після усунення недоліків, 06.07.2022 року вказана справа була направлена до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та призначено до розгляду 14 липня 2022 року. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції по суті правопорушення ОСОБА_1 надав свої пояснення та зазначив, що 12 червня 2022 року приблизно о 23 годині їхав на автомобілі Мустанг, д.н.з. НОМЕР_1 кабріолет, з вул. Короленко. На перехресті вул. Короленко-вул. Старокозацька з поворотом ліворуч, на вул. Старокозацька в напрямку вул. Троїцька. Перед перехрестям, дочекавшись зеленого сигналу світлофору, переконавшісь у безпеці, увімкнувши заздалегідь сигнал повороту ліворуч, здійснив виїзд на вул. Старокозацьку, та через 2-3 секунди побачив у люстерко заднього виду, позаду автомобіля, патрульний автомобіль з увімкненим проблеблесковим сигналом синього кольору, а наближаючись до перехрестя вул. Старокозацька - вул. Троїцька, по вул. Троїцька в напрямку пл. Троїцька, рухався іншій патрульний автомобіль так само з увімкненим проблесковим сигналом синього кольору, який виїзжав на смуго руху автомобіля Мустанг. За допомогою пристрою гучного мовленя патрульного автомобіля, йому було наказано повернути праворуч на вул. Троїцька та зупинити автомобіль. Даний наказ виконано було беззапречно. Вказує, що автомобіль, яким він керував було зупинено на проїздній частині дороги по вул. Троїцька, в районі буд.

10. Одразу після зупинки до нього підійшов поліцейський, який звернувся не державною мовою, вказавши причину зупинки - підозри про керування автомобілем у стані сп`яніння, через нібито запах алкоголю з порожнини рота та інші ознаки алкогольного спяніння. Вказує, що правил дорожнього руху не порушував, а тому законних підстав для зупинки автомобіля у працівників поліції не існувало. Дії працівників поліції вважає незаконними, оскільки всі дії були проведені без участі свідків, працівники поліції морально на нього тиснули та залякували. Зазначає, що поводив себе спокійно та не агресивно. Просив працівників поліції належним чином оформити протокол та відпустити його, оскільки його чекали діти, які були самі вдома, під час сигнали Повітрянної тривоги. Вказані покази є чіткими, послідовним та узгоджуються з тими, які ОСОБА_1 надавав відразу після складання протоколу відносно нього та у суді першої інстанції, підстав ставити під сумнів достовірність вказаних пояснень на думку апеляційного суду відсутні. Як вже зазначалось, диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає, зокрема, адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін. Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим. Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора. Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути конкретизовано, які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції і в чому саме проявляється злісність непокори. Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи. При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №415051 від 12 червня 2022 року, складеного відносно ОСОБА_1 , встановлено, що у ньому не розкрито об`єктивної сторони правопорушення, суть адміністративного правопорушення викладена формально, не конкретно, загальними фразами і не відображає усіх кваліфікуючих ознак, передбачених ст. 185 КУпАП. В порушення вимог ст.256 КУпАП в вищевказаному протоколі не вказано, в чому саме проявлялась злісна непокора порушника, яка законна вимога була висунута працівниками поліції до ОСОБА_1 , яку він в подальшому не виконав та не надано будь-яких фактичних даних, які суперечили б поясненням ОСОБА_1 , наданим в судовому засіданні, та вказували на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Ці обставини залишилися поза увагою уповноваженої особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, окрім того, вказані обставини не були перевірені судом першої інстанції. Переглядом відеозапису фіксації інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, апеляційним судом встановлено, що 12 червня 2022 року було зупинено транспортний засіб Форд Мустанг кабріолет д.н.з. НОМЕР_1 . Підставою зупинки працівники поліції вказали підозру у керуванні ОСОБА_1 транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння. З цих підстав між водієм ОСОБА_1 та працівниками поліції виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_1 вимагав скласти щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, а працівники поліції не роз`яснили водієві його права та наслідки складання протоколу про адміністративне правопорушення, та почали погрожувати водієві та некоректно спілкуватись. Крім того, на вказаному відеозаписі відображено, що автомобіль ОСОБА_1 було зупинено з порушенням п. 2.4 ПДР України, працівники поліції обступили автомобілі з обох боків, в тому числі на проїзній частині дороги, чим ставили своє життя та здоров`я у небезпеку, та створювали небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Попереду та позаду автомобіля Мустанг було встановлено патрульні автомобілі для блокування. Також з вказаного відеозапису вбачається, що працівники поліції погрожували водієві, що він буде затриманий та до нього будуть застосовані спеціальні засоби кайдани та доставлять у відділення поліції. Водій неодноразово звертає увагу працівників поліції, що він припаркує автомобіль відповідно до правил дорожнього руху, однак останні його не чули. Крім того, на відеозаписі не можливо встановити які саме вимоги висували працівники поліції до ОСОБА_1 . Відповідно до переглянутого відеозапису, останній не містить подальших подій, які мали місце 12 червня 2022 року. Також, під час апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, було переглянуто інший відеозапис, наданий стороні захисту на адвокатський запит. Вказаний диск містить відеоматеріали події, які мали місце 12 червня 2022 року, та з яких вбачається, що працівник поліції під час доповіді керівництву про обставини справу використовує ненормативну лексику, зневажливо описує події затримання ОСОБА_1 та принижує свідків та використовує образливі слова на їх адресу. Вказаний відеозапис спростовує дані викладені у рапорті працівника поліції, а тому рапорт не може бути визнаний доказом. Під час розгляду вказаного протоколу суд першої інстанції не звернув уваги на вказані недоліки протоколу і доданих до нього матеріалів. Таким чином, будь-яких переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтвердили винуватість ОСОБА_1 , матеріали справи не містять та під час судового провадження не встановлено. Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З даних положень Основного Закону виходить, що суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Таким чином, дослідивши та перевіривши в ході апеляційного розгляду усі наявні в справі докази, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за обставин, викладених як у протоколі, так і у постанові районного судді, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, встановлено не було. Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За вказаних обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2022 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КУпАП, - скасувати. Постановити нову, якою, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко