Ухвала КАС ВС № 580/5347/21
від 09.08.2022 · АдміністративнаУХВАЛА м. Київ 09 серпня 2022 року справа № 580/5347/21 адміністративне провадження № К/990/20920/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф. розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року у справі № 580/5347/21 за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 8 серпня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року у справі № 580/5347/21, предметом спору в якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №2531/2300070210 від 2 квітня 2021 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 292032 гривень, №2532/2300070210 від 2 квітня 2021 року, яким позивачу визначено штраф в сумі 14465,56 гривень зі сплати податку на додану вартість, №2533/2300070210 від 2 квітня 2021 року, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій зі сплати акцизного податку за неподання податкових декларацій з акцизного податку в сумі 8500 гривень, №2534/2300070210 від 2 квітня 2021 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції зі сплати акцизного податку в суму 232386,86 гривень, №2535/2300070210 від 2 квітня 2021 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 181560 гривень за неподання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, №2537/2300070210 від 2 квітня 2021 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 1020 гривень за подання з порушенням в частині повноти та достовірності відображення інформації в податковому розрахунку та достовірності відображення інформації в податковому розрахунку за формою №1-ДФ, №2530/2300070210 від 30 червня 2021 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 5043346 гривень, в тому числі 4584860 гривень основного платежу та 458486 гривень штрафних санкцій, №5209/2300071316 від 1 липня 2021 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 4827,59 гривень, в тому числі 3067,88 гривень основного платежу, 306,79 гривень штрафних санкцій, 1452,92 гривень пені, №5210/2300071316 від 1 липня 2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 70647,70 гривень, в тому числі 44895,83 гривень основного платежу, 4489,58 гривень штрафних санкцій, 21262,29 гривень пені, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №2527/2300071316 (дата прийняття рішення відсутня), яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 3301,35 гривень. З огляду на розмір грошового зобов`язання, визначений позивачу шістьма рішеннями суб`єкта владних повноважень, що оскаржуються, суд вказує на малозначний характер цієї справи в частині цих актів. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження. Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. У поданій касаційній скарзі, позивач, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанції не враховано висновки Верховного Суду про застосування норм підпункту 164.2.17 «е» пункту 164.2 статті 164, статті 168, статті 171, статті 176, статті 198, статті 201, статті 212 Податкового кодексу України, статті 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», викладені у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 811/2154/13, від 16 квітня 2020 року у справі № 805/5017/15-а, від 26 червня 2018 року у справі № К/9901/27588/18, від 19 червня 2018 року у справі №К/9901/27855/18, від 19 червня 2018 року у справі №К/9901/3749/18, від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17. При цьому посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України взагалі не обґрунтований. Скаржником не обґрунтовано у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також не наведено подібності правовідносин, висновки щодо яких викладені у постановах Верховного Суду, що на думку скаржника, не були враховані в оскаржуваному судовому рішенні. Суд зазначає, що недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними, та така подібність має бути доведеною. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Слід зазначити, що наведені скаржником витяги з постанов Верховного Суду стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів. Такі висновки касаційного суду сформовані не у взаємозв`язку із обставинами, які установлені судом у цій справі, тоді як згідно вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 року у справі № 580/5347/21 за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Р. Ф. Ханова