LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС826/15885/16

від 09.08.2022 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити в задоволені клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

УХВАЛА 09 серпня 2022 року м. Київ справа №826/15885/16 адміністративне провадження №К/990/19360/22 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 826/15885/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрроснафтогазбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2016 року ТОВ «Укрроснафтогазбуд» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнень просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальним правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) від 06 липня 2016 року № 2912615141, яким зменшило позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 4259658 грн 00 коп та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 81713 грн 00 коп. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року вказаний адміністративний позов було задоволено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року було зупинено провадження у справі до встановлення правонаступника ТОВ «Укрроснафтогазбуд». У зв`язку з ліквідацією Київського апеляційного адміністративного суду справа за адміністративним позовом ТОВ «Укрроснафтогазбуд» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення разом з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року була передана до Шостого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року було поновлено провадження у справі та здійснено заміну відповідача у справі в порядку процесуального правонаступництва з Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві, що утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року - без змін. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту. Згідно ч. 2 вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України. Скаржник в прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року мотивуючи тим, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду в належний строк, однак ухвалами Верховного Суду її повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги на підставі ст. 328 КАС України, що на його думку, є підставою для поновлення строку касаційного оскарження Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України). Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Також, відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено, що станом на 01 січня 2016 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1370,00 грн. Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2016 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 4341371,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 49 620,00 грн (4341371,00 грн х 1,5 %)х200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб). Скаржник в прохальній частині касаційної скарги просить відстрочити сплату судового збору. За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, Суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору. Слід відзначити, що відсутність коштів у сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу. Отже, за наведених обставин, у задоволенні клопотання про поновлення строків та відстрочення сплати судових витрат належить відмовити. Отже, відповідно до ст. 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установлення скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до Суду документів про сплату судового збору в установленому законом розмірі. За таких обставин, відповідно до правил наведеної норми процесуального закону касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження та докази своєчасного подання вперше касаційної скарги, дати отримання ухвал Верховного Суду про повернення раніше поданих касаційних скарг та документ про доплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскарження справи) по справі _________(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа). На підставі викладеного та керуючись ст. 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволені клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 826/15885/16 залишити без руху. Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнання судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»