Ухвала КАС ВС № 520/9541/2020

УХВАЛА 09 серпня 2022 року м. Київ справа № 520/9541/2020 адміністративне провадження № К/990/19920/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №520/9541/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: - визнати протиправними дії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо видання наказу №155-к від 19 червня 2020 року «Про поновлення ОСОБА_1 » та наказу №322-к від 23 червня 2020 року «Про поновлення ОСОБА_1 » на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за відсутності такої посади у структурі Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області; - зобов`язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області утриматися від поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області або на іншій посаді за відсутності такої посади у структурі Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області; - визнати протиправним і скасувати наказ Держпродспоживслужби №161-к від 22 червня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». - визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №323-к від 23 червня 2020 року «Про звільнення з посади ОСОБА_1 »; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області або заступника начальника Головного управління - начальника Управління фітосанітарної безпеки, або іншій рівнозначній посаді Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області категорії «Б», що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , без обмеження строку дії трудового договору, з 22 червня 2020 року; - стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі посадового окладу 9690,00 гривень щомісяця, без утримання податків та зборів, починаючи з 22 червня 2020 року і до дня поновлення на посаді; - допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць і поновлення ОСОБА_1 на посаді. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Держпродспоживслужби і Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо видання наказу №155-к від 19 червня 2020 року «Про поновлення ОСОБА_1 » і наказу №322-к від 23 червня 2020 року «Про поновлення ОСОБА_1 » на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за відсутності такої посади у структурі Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області. Визнано протиправним і скасовано наказ Держпродспоживслужби №161-к від 22 червня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №323-к від 23 червня 2020 року «Про звільнення з посади ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області категорії «Б», що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 22 червня 2020 року. Стягнуто з Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі: 80828,28 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області категорії «Б» та в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1261,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1261,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року заяву представника позивача про винесення додаткового рішення суду у адміністративній справі №520/9541/2020 задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року скасовано в частині визнання протиправними дій Держпродспоживслужби і Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо видання наказу №155-к від 19 червня 2020 року «Про поновлення ОСОБА_1 » і наказу №322-к від 23 червня 2020 року «Про поновлення ОСОБА_1 » на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за відсутності такої посади у структурі Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області; визнання протиправним і скасування наказу Держпродспоживслужби №161-к від 22 червня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №323-к від 23 червня 2020 року «Про звільнення з посади ОСОБА_1 »; поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області категорії «Б», що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 22 червня 2020 року та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано наказ Держпродспоживслужби №161-к від 22 червня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №323-к від 23 червня 2020 року «Про звільнення з посади ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, з 22 червня 2020 року. У іншій частині позовних вимог відмовлено. У іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року залишено без змін. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року залишено без змін. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 29 липня 2022 року Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області вчетверте через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставою касаційного оскарження зазначено підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах, а саме: щодо застосування статті 49-2 Кодексу законів про працю України та статті 43, 44, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», адже немає єдиної правової позиції відносно розуміння завчасного повідомлення про зміну істотних умов державної служби в межах строків, визначених приписами статті 49-2 Кодексу законів про працю, та в межах строків, визначених статтею 43 Закону України «Про державну службу». Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Верховний Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Водночас, касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів неправильного застосування судом попередньої інстанції статті 49-2 КЗпП України, статей 43, 44, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та необхідності висновку Верховного Суду саме у цій справі щодо розуміння завчасного повідомлення про зміну істотних умов державної служби в межах строків, визначених приписами статті 49-2 Кодексу законів про працю, та в межах строків, визначених статтею 43 Закону України «Про державну службу». Відтак, з огляду на зазначене, посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження не приймається Верховним Судом. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази. Разом з цим, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Пунктом 1 частини другою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або Так, за змістом указаної норми підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень. За відсутності обґрунтованих підстав, визначених пунктами 1-3 частини другої статті 328 КАС України, суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави, передбаченої 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині недослідження доказів. Касаційна скарга також мотивована тим, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження, оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Окрім того, Верховний Суд вже надавав пояснення щодо підстав касаційного оскарження, проте скаржником так і не враховано зауваження, викладені Верховним Судом в ухвалах від 17 січня 2022 року, 02 травня 2022 року та від 17 червня 2022 року, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом, зокрема і щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Доводи касаційної скарги зводяться до викладу фактичних обставин справи, цитування норм чинного законодавства, тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №520/9541/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Кашпур