LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС520/9541/2020

від 02.05.2022 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративног…

УХВАЛА 02 травня 2022 року м. Київ справа № 520/9541/2020 адміністративне провадження № К/990/6657/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №520/9541/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: 16 лютого 2022 року Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області звернулося із касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №520/9541/2020 У своїй касаційній скарзі просить скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: статті 49-2 КЗпП України, статей 43, 44, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Верховний Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Водночас, касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів неправильного застосування судом попередньої інстанції статті 49-2 КЗпП України, статей 43, 44, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та необхідності висновку Верховного Суду саме у цій справі щодо цих норм. Відтак, з огляду на зазначене, посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження не приймається Верховним Судом. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області необхідно повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №520/9541/2020. На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі №520/9541/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. СуддяС.А. Уханенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»