Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/3441/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3441/21 пров. № А/857/5737/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши у в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року (суддя Григорук О.Б., ухвалене в м. Івано-Франківську ) у справі № 300/3441/21 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги,- ВСТАНОВИВ: ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17062-13 від 17.03.2021. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року позов задоволено. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, який в апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що пунктом 3 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 передбачено, що у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів та зборів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. У такому разі самостійного визначення платниками бази нарахування єдиного внеску, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах. Відтак, апелянт вважає, що у зв`язку з тим, що позивачем самостійно подано Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відповідно визначено базу нарахування єдиного внеску, то у такому разі, у відповідності до пункту 3 розділу III Порядку №435, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах незалежно від того чи отримує позивач пенсію по інвалідності. На підставі наведеного, апелянт вважає хибним твердження суду першої інстанції, що вимога Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-17062-13 від 17.03.2021 є протиправною. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на загальній системі оподаткування та є платником єдиного податку. Відповідно до наявних в матеріалах справи виписок з акта огляду медико-соціальною експертною комісією №391651 позивачу встановлено третю групу інвалідності, та згідно пенсійного посвідчення ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності 3 групи. Головним управлінням ДПС у Івано-Франківській області, на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17062-13 від 17.03.2021, відповідно до якої позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 9398,00 грн. Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся в суд з даним адміністративним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Підпунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Як передбачено статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Частиною 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07 липня 2011 року №3609, який набув чинності з 06 серпня 2011 року) передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Враховуючи зазначені правові норми судом першої інстанції вірно зазначено, що право не сплачувати єдиний внесок поширюється на фізичних осіб - підприємців, в тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. А відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки позивач отримує пенсію по інвалідності, то відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI позивач не має обов`язку зі сплати даного виду платежу у спірному періоді незалежно від подачі ним звіту 20.01.2021 і визначення у них сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. В матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 укладав будь-які договори добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що вимога Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17062-13 від 17.03.2021 є протиправною, а відтак позов підставно задоволено судом першої інстанції. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 300/3441/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга