Постанова 4811 № 457/1505/21

Справа № 457/1505/21 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І. Провадження № 22-ц/811/898/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Ванівського О.М. суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Крамара Юрія Миколайовича на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 04 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання,- в с т а н о в и в: В грудні 2021 року адвокат Вернієвська О.Б. в інтересах ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання. Позовні вимоги мотивувала тим, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано згідно рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02.12.2014 року. Під час шлюбу у них народились син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вищевказаним рішенням суду, дочку ОСОБА_4 залишено проживати з матір`ю. Згідно з рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 30.01.2014 року по цивільній справі № 457/1883/13-ц за позовом позивачки, до відповідача на її користь стягувались аліменти на утримання дочки та сина в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку ( доходу ) щомісячно, починаючи з 04.12.2013 року і до досягнення ними повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 донька ОСОБА_4 досягла повноліття та стягнення аліментів припинилось. На даний час донька є студенткою Харківського Національного Економічного університету ім. Семена Кузнеця, денного відділення (платна форма навчання), 2 курсу, факультету економіки і права, період навчання з 01.09.2021 року по 30.06.2024 року, не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 04 березня 2022 року позов задоволено. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період її навчання в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення навчання та в строк до досягнення нею 23-річного віку. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 , понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.). Вказане рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 адвоката Крамар Юрій Миколайович. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається на те, що позивачем не подано будь яких доказів працевлаштування відповідача та будь яких доказів систематичних витрат ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на період її навчання саме в сумі 10 000 грн. щомісячно. Звертає увагу суду на те, що згідно офіційного веб-сайту Харківського національного економічного університету імені С.Кузнеця, через збройну агресію Російської Федерації на території України навчальний заклад забезпечує освітній процес за дистанційною формою навчання в синхронному або в асинхронному режимах. Таким чином, дитина ОСОБА_4 2003 р.н. на даний час фактично проживає разом з позивачкою, не платить за проживання в гуртожитку, самостійно не харчується, має можливість працювати. Також апелянт не погоджується з рішенням суду в частині стягнення витрат на правову допомогу і вважає таку завищеною. Просить рішення суду змінити, та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1204, 50 грн., а також зменшити суму витрат на правову допомогу до 1000 грн. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України). Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Оскільки текст постанови складено 04 серпня 2022 року, то незважаючи на те, що розгляд справи призначено на 01 серпня 2022 року, датою ухвалення постанови є саме 04 серпня 2022 року. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам. Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи аліменти на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_4 продовжує навчання на денній формі, що стверджується довідкою Харківського Національного Економічного університету ім. Семена Кузнеця виданої 12.11.2021 року, вчиться на платній формі навчання, проживає в гуртожитку, у зв`язку з чим не має можливості працювати та самостійно себе утримувати, тобто потребує матеріальної допомоги, а відповідач проживає у Республіці Польщі, і має змогу сплачувати аліменти у розмірі 5000 грн. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Положеннями ч.ч. 1, 3ст.199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст.182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Аналіз ст.ст.199,200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу. СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів повнолітньої дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Матеріалами справи та судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого в 15 грудня 2008 року відділом РАГС Трускавецького міського управління юстиції Львівської області батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до довідки виданої 12.11.2021 року Харківського Національного Економічного університету ім. Семена Кузнеця, ОСОБА_4 є студентом другого курсу, факультету економіки і права (термін навчання до 30 червня 2024 року). Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Колегія суддів вважає недоведеною наявність у батька, як платника аліментів, можливості надавати таку допомогу повнолітній доньці у заявленому позивачкою розмірі. Як вже зазначалось, обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів визначені статтею 182 СК України. На переконання колегії суддів, позивач не навела належних доказів того, що відповідач, має можливість сплачувати аліменти в розмірі 5000 грн. щомісячно. Проживання відповідача в Республіці Польщі не може свідчити про наявність великого заробітку та можливість сплачувати аліменти в розмірі 5000 грн. щомісячно. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України). Під час розгляду справи позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів працевлаштування відповідача, а також доказів систематичних витрат ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на період її навчання в сумі 10 000 грн. щомісячно, з яких 5000 грн. повинен платити відповідач, а також те, що відповідач має можливість надати допомогу саме в такому розмірі. На думку колегії суддів, є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої доньки у твердій грошовій сумі, при цьому розмір цих аліментів повинен становити 3000 грн., оскільки аліменти у зазначеному розмірі відповідатимуть положенням ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», за якими розмір відрахувань із заробітної плати на аліменти обмежується на рівні 50 відсотків заробітної плати та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», за якою прожитковий мінімум на одну працездатну особа з 1 січня 2022 року становить 2481 гривню. Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення в частині визначення розміру аліментів необхідно змінити, стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з дати звернення з позовом до суду та до закінчення навчання, але не більше як до досягнення донькою 23-річного віку. Крім того, позивачка не позбавлена можливості в майбутньому звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальної допомоги, зокрема, на проживання повнолітньої дитини в гуртожитку та її платне навчання в порядку ст.. 185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст.. 192 СК України. Що стосується витрат на правову допомогу, то слід вказати наступне. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин 1,2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Колегія суддів вважає, що витрати в сумі 5 500 грн. є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг. Предмет спору у даній справі не є складним, містить один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та діючого законодавства і судової практики, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним. Враховуючи наведене розмір витрат на правову допомогу слід змінити та стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на правову допомогу. Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Крамара Юрія Миколайовича задовольнити частково. Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 04 березня 2022 року змінити. Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період її навчання в розмірі 3000,00 грн. (три тисяч грн. 00 коп.) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення навчання та в строк до досягнення нею 23-річного віку. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 , понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі) Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 04.08.2022 року. Головуючий: О.М. Ванівський Судді: Н.О. Шеремета Р.П. Цяцяк