Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/1941/21

Справа № 127/1941/21 Провадження № 22-ц/801/391/2022 Категорія: 8 Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2022 рокуСправа № 127/1941/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Оніщука В.В., суддів: Медвецького С.К., Копаничук С.Г., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Федчишена С.А., в залі суду, встановив: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позовні вимоги мотивовано тим, що 06 листопада 1993 року між сторонами укладено шлюб, запис №2801 в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу. 07 серпня 2020 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області, яке набрало законної сили 08 вересня 2020 року, шлюб розірвано. За час перебування у шлюбі сторонами було придбано автомобіль Mersedes Benz VІТО 110 D, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який перебуває в користуванні відповідача. Оскільки, автомобіль є неподільною річчю, користується ним відповідач, згоди щодо його добровільного поділу сторонами не досягнуто, тому позивач звернувшись в суд з позовом, просила стягнути на її користь із відповідача вартість 1/2 частки у вказаному майні в розмірі 53 915 грн. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2021 року позов задоволено частково. Розділено спільне майно подружжя ОСОБА_2 , автомобіль марки Mersedes - Benz Vito 110D, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля в розмірі 28 335,25 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 477,20 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 721,59 грн у відшкодування витрат за проведення експертизи. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за час перебування у шлюбі сторонами було придбано автомобіль Mersedes Benz VІТО 110 D, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , а відповідно до вимог закону майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказане рішення суду учасниками справи не оскаржується. Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2021 року стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 500 грн. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 та ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження понесених витрат позивачем надано необхідні докази про понесення таких витрат в загальному розмірі 5 500 грн, а також з того, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у даному випадку є співмірним із складністю справи і обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг). Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій зазначено, що вказане рішення суду є незаконним та неогрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та без урахування усіх обставин справи, а відтак підлягає зміні. Також у апеляційній скарзі зазначено, що додаткове рішення ухвалено судом першої інстанції без виклику сторін у судове засідання 09 грудня 2021 року, при цьому докази понесених витрат на правничу допомогу позивачем надіслано до суду 08.12.2021 та того ж дня вказані докази було надіслано і відповідачу, який отримав їх лише 10.12.2021, тобто після ухвалення відповідного додаткового рішення місцевим судом, у зв`язку з чим був позбавлений можливості навести доводи на спростування заявленої позивачем суми витрат. Відповідачем було подано заяву про зменшення судових витрат, однак вказана заява, з урахуванням вищенаведених обставин, надійшла до суду лише 16.12.2021. Також ОСОБА_2 зазначено про те, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу стягуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, в акті приймання передачі наданих послуг №2 від 08.12.2021 до договору про надання правової допомоги №21/01 від 21.01.2021 зазначено, що адвокат Цвик А.О. прийняв участь у судових засіданнях (2 години) 2 000 грн, однак не зазначено коли саме та якої тривалості були вказані засідання. В апеляційній скарзі відповідач просить змінити додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2021 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши їх пропорційно розміру задоволених позовних вимог та зменшити витрати на професійну правничу допомогу в частині участі адвоката у судових засіданнях по вказаній справі. Відзив на апеляційну скаргу від позивача впродовж встановленого апеляційним судом строку не надходив. Апеляційна скарга на підставі статті 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону в повному обсязі не відповідає. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України). Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити із положень статті 137 ЦПК України. Позивачем на підтвердження понесених витрат було надано Договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Цвиком А.О. та позивачем ОСОБА_1 №21/01 від 21.01.2021, відповідно до якого адвокат зобов`язався надати правову допомогу клієнту (а.с. 117). На виконання умов вказаного договору позивачем надано акт приймання передачі наданих послуг №2 від 08.12.2021 до Договору про надання правової допомоги №21/01 від 21.01.2021, квитанцію №2 від 08.12.2021 на суму 5 500 грн та чек про направлення вказаних доказів відповідачу від 08.12.2021 (а.с. 118 - 120). Ухвалюючи рішення про стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 5 500 грн, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у даному випадку є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом витраченим на виконання цих робіт. Однак, колегія суддів не повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Як зазначено вище, частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись принципом пропорційності, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката. Як зазначено вище, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2021 року позов задоволено частково, розділено спільне майно подружжя ОСОБА_2 , автомобіль марки Mersedes - Benz Vito 110D, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля в розмірі 28 335, 25 гривень, що в пропорційному співвідношенні складає 53 % від розміру заявлених позовних вимог. Відтак, заявлена позивачем та стягнута судом першої інстанції сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн не є пропорційною розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2915 грн /розрахунок: 5 500 грн * 53 % = 2915 грн/. Разом з тим, колегія судів вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 було подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених позивачем, однак вказане клопотання надійшло до суду після винесення додаткового рішення у справі, що зумовлено направленням позивачем доказів на підтвердження понесених нею витрат на адресу відповідача 08.12.2021 та отримання їх останнім 10.12.2021, в той час як додаткове рішення у справі ухвалено 09.12.2021. З урахуванням наведених обставин, відповідач був позбавлений можливості надати у передбачений законом строк відповідне клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем та доводи на їх спростування. Однак, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення судових витрат на правничу допомогу з урахуванням доводів відповідача щодо участі адвоката в судових засіданнях. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2021 року слід змінити, стягнувши із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2915 грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2021 року змінити та викласти рішення в наступній редакції. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2915 грн. Поновити дію додаткового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2021 року в редакції цієї постанови. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: В. В. Оніщук Судді: С. К. Медвецький С. Г. Копаничук