LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/23189/21

від 08.08.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 по справі № 520/23189/21 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2022 р. Справа № 520/23189/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 (суддя: Мельников Р.В., м. Харків) по справі № 520/23189/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, код ЄДРПОУ 43143704, яка полягає у не поновленні ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу податкової міліції ДПІ Дзержинського району м. Харкова з 20.05.2003 згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2003 по справі № 2-1687; - згідно ст. 235 КЗпП України зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу податкової міліції ДПІ Дзержинського району м. Харкова на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2003 по справі № 2-1687; - звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді заступника начальника відділу податкової міліції ДПІ Дзержинського району м. Харкова; - згідно ст.382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 по справі № 520/23189/21 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, усіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також копії таких документів відповідно до кількості учасників справи. 01.12.2021 позивачем до Харківського окружного адміністративного суду було подано заяву про усунення недоліків по справі №520/23189/21, в якій останній просив суд розглянути позовні вимоги в повному обсязі. Також, позивачем вказано на помилковість висновків суду, викладених в ухвалі від 18.11.2021, оскільки позовні вимоги стосуються не надання оцінки судом або іншого тлумачення наказу №338-о від 17.06.2003, а зобов`язання відповідача, згідно ст. 235 КЗпП України, видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу податкової міліції ДПІ Дзержинського району м. Харкова на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2003 по справі №2-1687. Вказує, що поновлення та призначення є різними кадровими рішеннями. Відтак, вважає, що відповідачем не виконується рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2003 по справі №2-1687 про поновлення ОСОБА_1 на посаді, отже, вимоги зазначеного позову не підпадають під положення ч.2, 5 ст. 122 КАС України. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 по справі № 520/23189/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що наказ від 17.06.2003 №338-о, який стосується призначення майора податкової міліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого відділу оперативних заходів по скороченню податкового боргу ГВПМ СДПІ м. Харкова по роботі з великими платниками податків, з 18.06.2003, позивачем не оскаржено. Вказує, що останній не може вважатися виконанням судового рішення Дзержинського районного м. Харкова від 20.05.2003 по справі №2-1687, оскільки ОСОБА_1 повинен бути поновлений на посаді, на яку призначений Наказом № 96-о від 01.04.1998, з 20.05.2003, а не призначений 17.06.2003 в інший підрозділ та на іншу посаду. Відтак, вважає, що рішення Дзержинського районного м. Харкова від 20.05.2003 по справі №2-1687 не є виконаним. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). За змістом статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС). Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС). Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є спеціальним строком, який обмежується місячним терміном. Скорочені строки оскарження, передбачені частиною п`ятою статті 122 КАС, слугують засобом унеможливлення порушення трудових прав працівників, які можуть бути прийняті на посаду звільненої особи, та функціональної діяльності органу, з якого така особа була звільнена, оскільки вважається, що учасники трудових відносин у даному випадку безпосередньо обізнані з рішеннями, діями чи бездіяльністю роботодавця, крім цього, за законом вони мають право на таку "обізнаність", що також надає їм можливість оперативно звернутися за судовим захистом. Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18. Водночас, слід зазначити, що пропуск строку, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС, не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. Також необхідно зауважити, що відповідно до змісту положень статті 122 КАС України, особа, яка вважає, що рішенням, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси, повинна подати відповідну позовну заяву у визначений законодавством строк, а у випадку його пропуску з поважних причин в найкоротший час після того, як відпали обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду. За приписами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Так, матеріали справи свідчать, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються надання оцінки бездіяльності ГУ ДПС у Харківській області, яка полягає у не поновленні ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу податкової міліції ДПІ Дзержинського району м. Харкова з 20.05.2003 згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2003 по справі № 2-1687, а також зобов`язання відповідача видати наказ про поновлення позивача на посаді заступника начальника відділу податкової міліції ДПІ Дзержинського району м. Харкова на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2003 по справі № 2 - 1687. Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що рішення, яке, на думку позивача, відповідачем не виконується, набрало законної сили 16.07.2018. Разом з тим, матеріали позову містять копію наказу від 17.06.2003 №338-о «Про відміну наказу ДПА у Харківській області №146-о від 08.04.1999 року та призначення ОСОБА_1 », відповідно до змісту якого наказ ДПА у Харківській області №146-о від 08.04.1999 про звільнення заступника начальника начальника оперативного відділу ВПМ ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова майора податкової міліції ОСОБА_1 - відмінено; призначено майора податкової міліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого відділу оперативних заходів по скороченню податкового боргу ГВПМ СДПІ м. Харкова по роботі з великими платниками податків, з 18.06.2003, встановивши йому посадовий оклад 200 грн.. Підставою для видання зазначеного наказу стало рішення Дзержинського місцевого суду м. Харкова від 20.05.2003 року та заява ОСОБА_1 .. Отже, про можливе порушення своїх прав позивач був обізнаний з дати видання наказу від 17.06.2003 №338-0. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач до суду з даним позовом звернувся лише 11.11.2021. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач наполягає на тому, що його позовні вимоги стосуються не надання оцінки судом або іншого тлумачення наказу №338-о від 17.06.2003, а зобов`язання відповідача, згідно ст. 235 КЗпП України, видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу податкової міліції ДПІ Дзержинського району м. Харкова на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2003 по справі №2-1687. Також, позивачем вказано, що поновлення та призначення є різними кадровими рішення. Відтак, позивач вважає, що відповідачем не виконується рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2003 по справі №2-1687 про поновлення ОСОБА_1 на посаді. Отже, позовні вимоги не підпадають під положення ч.2, 5 ст. 122 КАС України. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом. Разом з тим, позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом та не усунуто вимоги ухвали про залишення позовної заяви руху. В свою чергу, судами викладено висновки стосовно зазначених доводів позивача щодо строків звернення до суду із даним позовом, що свідчить про необґрунтованість зазначених посилань позивача. Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не було усунуто недоліків позовної заяви щодо надання до суду усіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також копій таких документів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини, та суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не зазначено поважних підстав пропуску строку звернення до суду, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачеві. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 по справі № 520/23189/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Я.В. П`янова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»