Постанова Київський апеляційний суд № 761/19326/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2022 року м. Київ Справа 761/19326/21 Апеляційне провадження № 33/824/2159/2022 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року (у складі судді Рибак М.А.), якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В : Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляду штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп. Не погоджуючись із вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 - Синявський Володимир Володимирович 26 липня 2022 року, згідно з відмітки суду, подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 03 листопада 2021 року, а провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не знав про існування рішення суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності та не отримував його належним чином, посилаючись на відсутність в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідної постанови. Вказує на те, що у період провадження по справі діяв жорсткий карантин, у зв`язку із епідемією COVID-19, що могло стати причиною невручення повідомлення про поштове відправлення в якому б містилася інформація про оскаржуване судове рішення. Про постанову суду скаржник дізнався лише в кінці червня 2022 року, коли отримав лист від Управління патрульної поліції міста Києва про повернення водійського посвідчення, у зв`язку із виконанням постанови Шевченківського районного суду міста Києва. Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши та перевіривши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку, з огляду на наступне. Відповідно до відмітки та підпису на рекомендованому повідомлені, щодо виклику ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 10 годину 10 хвилин на 03 листопада 2021 року, вбачається , що ОСОБА_1 отримав судову повістку, а відповідно знав, що судовий розгляд відбудеться 03 листопада 2021 року. 03 листопада 2021 року Шевченківським районним судом м. Києва у відкритому судовому засіжанні прийнято постанову про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцяти тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Вирішено питання щодо стягнення судового збору. Згідно загальнодоступних відомостей Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень оскаржувану постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 03 листопада 2021 року оприлюднено 29 грудня 2021 року. З апеляційною скаргою скаржник звернувся 26 липня 2022 року, тобто з пропуском строку визначеним законом. За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Строк на оскарження постанови, винесеної суддею у справі про адміністративне правопорушення, може бути поновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Разом з тим, скаржником, не наведено жодних об`єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б могли бути визнані поважними, що дало б суду процесуальні підстави для його поновлення. Одним з доводів клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з апеляційною скаргою зазначено, що копію постанови ОСОБА_1 отримав неналежним чином, а про існування рішення суду не знав. Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , призначеного на 10 годину 10 хвилин на 03 листопада 2021 року. За весь час перебування справи, знаючи про те, що призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 жодного разу не цікавився справою, не подавав до суду заяв про видачу копії постанови. Доводи про те, що строк не пропущений не відповідають вимогам закону, відповідно до якого строк оскарження обчислюється не з дати отримання копії постанови, а з дня її винесення. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші). Згідно приписів ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови , повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Таким чином, оскільки суд відмовляє в поновленні строку, апеляційну скаргу необхідно повернути заявникові. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- П О С Т А Н О В И В : Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 03 листопада 2021 року. Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала. Справу повернути до Шевченківського районного суду міста Києва. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Желепа