Постанова 4857 № 140/15480/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/15480/21 пров. № А/857/6487/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, ухвалене суддею Волдінер Ф.А. у м.Луцьку Волинської області у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №140/15480/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,- ВСТАНОВИВ: 10 грудня 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просила визнати протиправними дії щодо не врахування довідок про складові заробітної для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», виданих Департаментом соціальної політики Луцької міської ради №11.2-9/1808/2021 від 11 лютого 2021 року та № 11.2-9/4915/2021 від 16 квітня 2021 року; зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з часу звернення з заявою від 27 квітня 2021 року на підставі інформаційних довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом соціальної політики Луцької міської ради №11.2-9/1808/2021 від 11 лютого 2021 року та № 11.2-9/4915/2021 від 16 квітня 2021 року. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року позов задоволено. Рішення мотивоване тим, що надані позивачем довідки про заробітну плату складені за затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 формою та містять відображення складових заробітної плати. На всі види оплати праці, включені у довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне спрахування. Доказів невідповідності поданих довідок вимогам встановленого зразка не надано та не зазначено в чому саме полягає така невідповідність. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що інформаційні довідки не містять покликань на первинні документи, на підставі яких такі надані. Крім того, згідно доводів скаржника, інформаційні довідки не можуть слугувати підставою для перерахунку пенсії, оскільки у законодавстві України відсутня норма, яка б передбачала перерахунок пенсій державним службовцям. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Судом достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 березня 2019 року. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 140/5320/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 10 травня 1995 року по 28 грудня 1995 року, з 29 грудня 1995 року по 16 січня 2007 року, з 17 січня 2007 року по 02 червня 2020 року та перевести ОСОБА_1 з 27 квітня 2021 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішення набрало законної сили 28 жовтня 2021 року (а. с. 27-29). ОСОБА_1 27 квітня 2021 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ). До заяви додано видані Департаментом соціальної політики Луцької міської ради інформаційну довідку від 16 квітня 2021 року № 11.2-9/4915/2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), в якій зазначено складові заробітної плати ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста персоніфікованого відділу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради станом на березень 2021 року: посадовий оклад - 5 500,00 грн, надбавка за ранг (9 ранг) - 500,00грн, надбавка за вислугу років (30%) (за стаж державної служби ) - 1 800,00грн, усього - 7 800,00 грн та інформаційну довідку від 11 лютого 2021 року №11.2-9/1808/2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця помісячно за період з 01 травня 2016 року по дату звільнення. Зазначено, що на всі види складові заробітної плати, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Довідки видані на підставі штатного розпису, наказів директора департаменту, розпорядження міського голови Закону України «Про оплату праці», про що зазначено у самих довідках. Окрім того, до заяви було додано копії сторінок трудової книжки (а. с. 18-20). Відповідач у листі від 29 листопада 2021 року №0300-0305-8/49076 зазначив, що рішення суду у справі № 140/5320/21 в частині зарахування спірних періодів до стажу державної служби виконано. Однак, даним рішенням на органи Пенсійного фонду України не покладено зобов`язання щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням інформаційних довідок. Зазначає, що призначення (перерахунок) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» передбачено проводити з врахуванням довідок про складові заробітної плати за формою встановленого зразка, який затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17 січня 2017 року. Для виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року по справі №140/5320/21 в частині переведення з 27 квітня 2021 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» пенсійним органом вказано на необхідність надання Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області довідок про складові заробітної плати за встановленим зразком (а. с. 25). Позивач, вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у врахуванні довідок про складові заробітної плати при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправними, звернулась до суду з метою захисту свого порушеного права. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Так, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами п. 6 ч.1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII. Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення`Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення`Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно дост. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначенихст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону№3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогост. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, після набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ вік і страховий стаж. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року (справа №822/524/18, Пз/9901/23/18), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Таким чином, в межах спірних правовідносин підлягають дослідженню обставини наявності умов, за яких інформаційні довідки про складові заробітної плати позивача підлягають врахуванню при переведенні на пенсії за Законом України «Про державну службу». Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 17.01.2017 № 1-3 скасовано постанову Правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 № 15-2, встановлені форми довідок про заробітну плату для призначення пенсій згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» та пенсій відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу». Проте, форма довідки для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям не визначена законодавством. В обґрунтування правомірності своїх дій щодо неврахування інформаційних довідок, покликаючись на ряд рішень Верховного Суду, зокрема у справах 806/1894/17 від 22.09.2021, №804/5078/16 від 12.06.2018, №804/5077/16 від 17.07.2018, №820/4598/16-а від 12.03.2019, №815/308/17 від 18.12.2019, пенсійний орган вказує на те, що якщо на час звернення за перерахунком пенсії закон не встановює права на перерахунок пенсії і не передбачає видавати довідки про заробітну плату, уповноважений орган не може видавати довідки довільної форми чи за аналогією з іншими нормативними актами, оскільки відсутність такої мети, для якої витребовується довідка, унеможливлює використання будь-якого із засобів для її досягнення. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку дій суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно дост. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України). Зі змісту листа пенсійного органу слідує, що рішення суду про переведення на пенсію за віком з 27.04.2021 виконанано щодо зарахування спірних періодів роботи. Щодо твердження відповідача про невідповідність поданих позивачем пенсійному органу довідок слід зазначити наступне. Вищезазначені довідки складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовця», та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці, премії місячні, інші виплати (матеріальні допомоги тощо). На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача. Подані позивачем довідки містять всю необхідну для проведення перерахунку пенсії позивача інформацію, тому доводи відповідача щодо невідповідності довідок формі, встановленій законом, є безпідставними. В даному випадку відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача. Разом з тим, контролюючий орган не позбавлений можливості самостійно перевірити сплату ЄСВ за позивача роботодавцем за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнобов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ч.1ст.16 Закону № 2464-VI Державнийреєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац другий частини третьоїстатті 16 Закону № 2464-VI). Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац третій частини першоїстатті 20 Закону № 2464-VI). Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (абзац перший частини другоїстатті 20 Закону № 2464-VI). На кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої, зокрема, включаються відомості про суми виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць (ч.3 ст.3 Закону № 2464-VI). Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №18.06.2014 №10-1 (в редакції Постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1) (далі - Положення № 10-1). З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1). Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності від страхувальника відомостей про застраховану особу, дані про яку відсутні в Реєстрі застрахованих осіб; в інших випадках, передбачених Законом № 2464-VI (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1). За змістом пункту 2 розділу ІV Положення № 10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Щодо покликань відповідача на висновки Верховного Суду у справах 806/1894/17 від 22.09.2021, №804/5078/16 від 12.06.2018, №804/5077/16 від 17.07.2018, №820/4598/16-а від 12.03.2019, №815/308/17 від 18.12.2019 суд апеляційної інстанції не вважає їх застосовними до спірних правовідносин, оскільки рішення у даних справах стосуються спорів щодо правомірності відмови у видачі оновлених довідок роботодавцем за відсутності правових підстав, з якими закон пов`язує виникнення таких передумов встановлення права на перерахунок пенсії. Суд касаційної інстанції у згаданих рішеннях виходитв з того, що на момент звернення позивача за довідкою про заробітну плату для перерахунку пенсії, право на такий перерахунок у зв`язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою було скасовано, відмова відповідача у видачі довідки не свідчить про порушення права позивача на перерахунок пенсії, оскільки на момент звернення за довідкою, позивач вже не мав такого права. В даному ж випадку заявленню позивачем до суду вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії передувало не збільшення посадових окладів чи зміни складових заробітної плати працюючого державного службовця, який обіймає посаду, подібну (прирівняну) до тої, що обіймав позивач, для здійснення перерахунку пенсії на підставі Закону №3723-ХІІ, а саме неврахування пенсійним органом довідок, які підлягали врахуванню при переведенні з одного виду пенсії на інший. Сформована Департаментом соціальної політики Луцької міської ради довідка про складові заробітної плати відповідає передбаченій Постановою Правління Пенсійного фонду України України від 17.01.2017 №1-3 формі, містить всю необхідну інформацію, в тому числі й покликання на первинні документи, на підставі яких її видано. Слід зазначити, що цією формою довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) передбачено лише загальні назви первинних документів з можливістю закреслення непотрібних позицій з переліку, однак не передбачено зазначення конкретних документів - розпоряджень та наказів за датами та номерами. З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з часу звернення з заявою від 27 квітня 2021 року на підставі інформаційних довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом соціальної політики Луцької міської ради №11.2-9/1808/2021 від 11 лютого 2021 року та № 11.2-9/4915/2021 від 16 квітня 2021 року з одночасним визнання дій пенсійного органу щодо їх неврахування протиправними, є підставним та обгрунтованим. Слід також зазначити, що право позивача на пенсію з урахуванням періодів, які відповідають періодам, зазначеним у довідці про складові заробітної плати у помісячному розрізі, встановлено судовим рішенням, однак врахування інформаційних довідок не було спірним на час вирішення правовідносин рішенням у справі №140/5320/21, отже обраний позивачем спосіб захисту не суперечить нормам процесуального закону. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Відповідно статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановлені статтею 309 КАС України. Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у справі №140/15480/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний