Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/9468/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 280/9468/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Малиш Н.І., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 р. (суддя: Прасов О.О.) в адміністративній справі №280/9468/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС" до Запорізької митниці, про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови ,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати складену Дніпровською митницею Держмитслужби картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2021/00330 від 08 червня 2021 р. та винесене рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000105/2 від 08 червня 2021 р. В обгрунтування позову зазначено, що з метою митного оформлення товару, придбаного за умовами контракту №01HTFZ2021 від 22 січня 2021 р., позивач подав декларацію №UA110230/2021/011442 від 07 червня 2021 р. Документи, що були подані разом з декларацією, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та ознак підробки, містять дані, що піддаються обчисленню, тобто підтверджують митну вартість товару за першим методом - ціною договору. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 р. ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ТОВ ЗЕВС" задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Запорізькою митницею, що є правонаступником Дніпровської митниці Держмитслужби. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що враховуючи наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, у митниці виник обгрунтований сумнів щодо правильності визначення ним митної вартості товару за контрактом №01HTFZ2021 від 22 січня 2021 р. Письмовий відзив від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Як встановлено судом першої інстанції, між TOB «ЗЕВС» (Покупець) та «QINGDAO HONGHUA TYRE FACTORY» (Китай) (Продавець) укладено контракт №01QHTFZ2021 від 22 січня 2021 р., відповідно до п.1.1 якого Продавець продав, а Покупець купив шини, камери, обідні стрічки QINGDAO HONGHUA TYRE FACTORY, вироблені в Китаї. Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним контрактом позивачем подано митну декларацію №UA110230/2021/011442 від 07 червня 2021 р., в якій зазначено метод визначення митної вартості товару за ціною угоди (перший метод). Для підтвердження митної вартості товару позивачем до декларації додано: пакувальний лист №НН21999 від 30 березня 2021 р.; рахунок-фактуру (інвойс) №НН21999 від 30 березня 2021 р.; коносамент №SZHFS2103121 від 05 квітня 2021 р.; автотранспортну накладну №10636/1 від 04 червня 2021 р.; декларація про походження товару №НН21999 від 30 березня 2021 р.; банківський платіжний документ №42 від 22 квітня 2021 р., №9 від 01 лютого 2021 р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №0808 від 01 червня 2021 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21/049 від 01 червня 2021 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 26 січня 2021 р.; додаткову угоду №1 від 30 березня 2021 р.; контракт №01QHTFZ2021 від 22 січня 2021 р.; договір (контракт) про перевезення №31 від 29 березня 2016 р.; копія митної декларації країни відправлення №422720210000243450 від 05 квітня 2021 р. Митницею витребувано у позивача додаткові документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Підставами для витребування додаткових документів стало, те, що в пункті 5 додаткової угоди до контракту від 30 березня 2021 р. №1 визначено термін для відвантаження товару - впродовж 25 днів з моменту здійснення передплати 104 66,48$). Передплату в розмірі 104 66,48 $ здійснено 01 лютого 2021 р., але в поданому до митного оформлення коносаменті від 05 квітня 2021 р. №SZHFS2103121, датою завантаження товару вказано - 05 квітня 2021 р. На запит митниці позивачем надано: 1) листування щодо термінів оплати та поставки товару від 07 червня 2021 р.; 2) лінійний коносамент ZIMUQIN5205788 від 05 квітня 2021 р. За результатом розгляду додатково наданих позивачем документів митницею встановлено наступне: 1) відсутнє підтвердження факту оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до рахунка-фактури від 01 червня 2021 р. №0808; 2) документ про листування щодо термінів оплати та поставки товару від 07 червня 2021 р., не може вважатися документом, який усуває розбіжність щодо термінів оплати та поставки товарів. 07 червня 2021 р. Дніпровською митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2021/00330 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000105/2, які оскарженні позивачем в судовому порядку. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості заявленого до митного оформлення товару за контрактом №01QHTFZ2021 від 22 січня 2021 р. Обставини наявності розбіжностей в поданих позивачем документах та неможливість застосування основного методу не відповідають дійсності. Крім того митним органом не доведено обгрунтованість коригування митної вартості заявленого позивачем до митного оформлення товару, саме на підставі даних митної декларації №UA500020/2021/016364 від 13 травня 2021 р. Колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України (далі - МК України). Відповідно до частини 1статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За правилами частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Верховний Суд при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювався про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару, предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Посилання митного органу на обставину розбіжності між вказаним в додатковій угоді від 30 березня 2021 р. №1 терміном поставки товару, та дати її фактичної поставки, ніяким чином не впливає на заявлену позивачем митну вартість товару. Водночас, матеріали справи не містять доказів підтвердження оплати позивачем транспортно - експедиційних послуг, наданих йому ТОВ "ОЛЕНІЧ ГРУП ЛТД" за договором транспортного експедирування №31 від 29 березня 2016 р., згідно складеного акту та рахунка-фактури №0808 від 01 червня 2021 р., в зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає правомірними доводи митного органу в цій частині. Викладене свідчить, про ненадання позивачем в повному обсязі до митного органу усіх документів, що підтверджують вартість заявленого ним до митного оформлення товару за контрактом №01QHTFZ2021 від 22 січня 2021 р. за ціною угоди. При здійсненні коригування вартості заявленого позивачем у митній декларації №UA110230/2021/011442 від 07 червня 2021 р. товару, відповідач використав наявну в нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей товару за митною декларацією №UA500020/2021/016364 від 13 травня 2021 р. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо недоведеності митним органом обґрунтованості коригування митної вартості заявленого позивачем до митного оформлення товару, на підставі даних митної декларації №UA500020/2021/016364 від 13 травня 2021 р. Викладене свідчить про протиправність складеної Дніпровською митницею Держмитслужби картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2021/00330 від 08 червня 2021 р. та винесеного рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000105/2 від 08 червня 2021 р. Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Запорізької митниці - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 р. в адміністративній справі №280/9468/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 серпня 2022 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно пункту 10 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Т.С. Прокопчук суддя Н.І. Малиш