Постанова Одеський апеляційний суд № 496/4031/21

Номер провадження: 33/813/849/22 Номер справи місцевого суду: 496/4031/21 Головуючий у першій інстанції Буран В. М. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.08.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І. при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 14 квітня 2022 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 14 квітня 2022 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн без позбавлення права керування транспортними засобами (а.с. 13-14). Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що з оскаржуваною постановою не погоджується, вважає що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, без всебічного дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів. Апелянт стверджує, що матеріали справи не містять жодних відомостей щодо причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та відповідно наявності в останньої посвідчення водія. Окрім того, зазначає, що працівниками поліції не було роз`яснено процесуальні права особі, котра притягується до адміністративної відповідальності, чим в свою чергу позбавили її права на правову допомогу (а.с. 17-21). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 липня 2022 року було відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 02 серпня 2022 року (а.с. 31-32). В судове засідання апелянт не з`явилася, про час та місце проведення повідомлялася належним чином. Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено наступне. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 142361 від 04 серпня 2021 року та наявним в матеріалах справи відеозаписом. Оскільки, в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання ОСОБА_1 прав на керування транспортними засобами, при накладенні адміністративного стягнення суд застосував стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за потрібне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 142361, ОСОБА_1 04 серпня 2022 року близько 01 год. 35 хв. в Одеській області Одеського району, с. В. Дальник по вул. Б. Хмельницького, 37, керувала транспортним засобом Honda Dio з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. За положеннями ст. 130 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306). Згідно п. 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд в закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення проводиться у випадку відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським. До матеріалів справи про адміністративне правопорушення також було долучено відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що автомобіль під керуванням працівників поліції здійснював рух позаду транспортного засобу за кермом якого перебувала ОСОБА_1 , яка здійснила раптову зупинку на узбіччі вулиці, у зв`язку із чим транспортний засіб поліції був вимушений також припаркуватися, з метою встановлення причин такої раптової зупинки. ОСОБА_1 , в свою чергу, раптово прокрутила ручку газа, в результаті чого мопед рушив з місця. Згідно долученого відеозапису, під час встановлення особи, відносно якої в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення, останньою було повідомлено працівникам поліції, що вживала алкогольні напої, а саме алкогольне пиво та сіла за кермо (відео 2, 02 год. 00 хв.), в результаті чого було запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на проведення якого ОСОБА_1 надала відповідну згоду. Проте, оскільки остання протягом тривалого часу так і не змогла пройти зазначений огляд, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння в спеціалізованому закладі охорони здоров`я, на що отримали відмову. Також, із зазначеного відеозапису чітко вбачається, а саме відео 11 (01 год. 03 хв.), відмова ОСОБА_1 від проходження будь-якого огляду у встановленому законом порядку та у зв`язку із чим в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності «згідна» та містить її особистий підпис. Окрім того, зі змісту зазначеного протоколу також вбачається, що документи не вилучалися та відповідно тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ОСОБА_1 не отримувався. Слід також враховувати, що п. 27 постанови Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», відповідальність за вищезазначеною статтею несуть особи, котрі керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не отримувала (абзац 3, пункт 28). Тобто, враховуючи наведене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо накладення адміністративного стягнення лише у вигляді штрафу, без вилучення посвідчення водія. Апелянт, в свою чергу, також неодноразово зазначає про фізіологічну неспроможність проходження огляду за допомогою технічного засобу «Драгер», у зв`язку із недостатнім об`ємом легень, однак жодних підтверджень щодо наявності будь-яких захворювань чи фізіологічних властивостей на адресу суду направлено не було. Стосовно посилання апелянта на ненадання працівниками поліції сертифікату відповідності робочого засобу вимірювальної техніки «Драгер», апеляційний суд визнає його безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не зверталася із проханням щодо пред`явлення відповідного пакету документів, котрі можуть бути надані для ознайомлення перед проходження огляду на стан сп`яніння лише на вимогу особи, відносно якої складено в подальшому протокол, згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а саме Розділу 2 пункту

5. Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Будь-яких інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді Біляївського районного суду Одеської області апелянтом не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. Таким чином, враховуючи вище наведене в сукупності апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. За таких обставин доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, які на його думку вказують на незаконність оскаржуваного рішення є безпідставними та нічим не підтвердженні, тому апеляційний суд приходить до висновку про залишення оскаржуваної постанови без змін. На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 14 квітня 2022 року - залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк