Постанова 4856 № 120/6047/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6047/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Мультян Марина Бондівна Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 21 липня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника позивача - Семенець І.І. представників відповідача - Мудрика В.М., Чайки А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Альфа- Банк" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області з наступними вимогами: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо не подання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про повернення Акціонерному товариству «Альфа-Банк» помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю; - зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновок про повернення Акціонерному товариству «Альфа-Банк» помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю в розмірі 622838,30 грн. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо не подання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про повернення Акціонерному товариству «Альфа-Банк» помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю. Зобов`язано Головне управління ДПС у Вінницькій області подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновок про повернення Акціонерному товариству «Альфа-Банк» помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю в розмірі 622838,30 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі. Так, у скарзі апелянт зазначає, що земельна ділянка, яка є предметом спору у даній справі, перебуває у користуванні АТ «Альфа-Банк», а тому, підстав для подачі Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про повернення Акціонерному товариству «Альфа-Банк» помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю, у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області немає. Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу Державного бюро розслідувань, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити їх в повному обсязі. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року без змін. Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 17.06.2011 року між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та громадянкою ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу з розстроченням платежу, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курбатовою С.П. за реєстровим № 1524, за умовами якого Продавець (Банк) передає у власність (продає), а Покупець ( ОСОБА_1 ) набуває у власність (купляє) 27/100 (двадцять сім сотих) часток комплексу адміністративно-виробничих будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), та сплачує за них ціну, обумовлену цим договором. Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 255390719 від 05.05.2021 право власності на комплекс адміністративно-виробничих будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 28.08.2012. За вказаною адресою розташовані: адмінбудівля літ. «А», гараж «Б», будівля мийки «В», гараж «Д», гараж «Г», мостіння 1, ворота 2-3, огорожа 1,4. Даний комплекс будівель та споруд було розміщено на двох земельних ділянках: - площею 0,0504 га, що надана в постійне користування Укрсоцбанку згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВН №001447; - площею 0,7387 га, що надана в спільне постійне користування Укрсоцбанку та Національному банку України згідно Даржваного акту на право постійного користування землею серії І-ВН №002443. Відповідно до Акту приймання передачі 27/100 (двадцять сім сотих) часток комплексу адміністративно-виробничих будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) від 13.04.2012 ОСОБА_1 прийняла визначене Договором купівлі-продажу майно, що складається з приміщень літ. «А» площею 702,2 кв.м., приміщення на 1 поверсі літ «Б» площею 170,2 кв.м, приміщення в літ. «Д» площею 88,6 кв.м., загальною площею 961 кв.м. 18.04.2012 між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Акт приймання передачі до договору купівлі-продажу гаража від 17.06.2011 про те, що продавець передав, а покупець прийняв інвентаризаційну справу по будинковолодінню по АДРЕСА_1 та Державний акт на право постійного користування землею. Також, 23.06.2011 ПАТ "Укрсоцбанк" направив до Вінницької міської ради Лист №101.4-36/62-29 про відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 0,0504 га по АДРЕСА_1 , наданого Рішенням виконкому Вінницької міської ради від 31.07.1998 №978 та Акту на право постійного користування ВН №1/17 від 16.10.2000. 15.10.2019 Рішенням № 4/2019 Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та Рішенням №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» було затверджено Передавальний акт, відповідно до якого з 15.10.2019 АТ «Альфа-Банк» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк». За наслідками системної перевірки майна, майнових прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які передані Акціонерному товариству «Альфа-Банк», було встановлено, що АТ «Укрсоцбанк» здійснив помилкове перерахування коштів із зарахування оплати з податку на землю в період з 27.03.2018 по 10.10.2019. АТ «Альфа-Банк», будучи правонаступником прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області із зверненням на отримання подання (висновку) про повернення помилково сплачених сум № 23909-11-6/б від 18.03.2021. Листом Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області № 9146/6/02-32-04-03-09 від 25.03.2021 було відмовлено у повернені помилково сплачених сум з податку на землю з тих підстав, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 28.02.2012 зареєструвала право власності на комплекс адміністративних будівель площею 2331,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , проте право користування земельною ділянкою під придбаними будівлями по АДРЕСА_1 не оформила. Також, станом на 25.03.2021 заяв від АТ «Альфа-Банк» до виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. Генерала Арабея, 2а не надходило. Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що сплачені позивачем грошові зобов`язання є помилково сплаченими, оскільки через припинення права постійного користування на земельні ділянки 0,7387 га та 0,0504 га, у позивача відсутній об`єкт оподаткування, визначений статтею 270 ПК України. Матеріали справи підтверджують, що позивачем було виконано всі перелічені приписи законодавства для повернення сум переплати (відповідачем про недоліки заяви та додатків не зазначено), водночас, вказана заява Акціонерного товариства залишилась не виконаною, при цьому, як встановлено судом, підстав для не повернення помилково сплачених грошових коштів у відповідача не було. Таким чином, на думку суду першої інстанції, оскільки позивач звернувся до відповідача у встановленому законом порядку з заявою згідно вимог статті 43 ПК України та Порядку № 787, про повернення помилково/надміру сплачених коштів з орендної плати за землю, однак відповідач, всупереч приписів частини 5 статті 43 ПК України у встановлений законом строк не підготував висновок про повернення коштів та не направив його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо не подання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про повернення Акціонерному товариству «Альфа-Банк» помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю. Тому вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Також, суд першої інстанції вважає, що підлягає задоволенню і вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновок про повернення Акціонерному товариству «Альфа-Банк» помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю в розмірі 622838,30 грн. Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, а також оскаржуваному рішенню суду першої інстанції, приходить до висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у відповідності до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для його скасування. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила таке. Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно з пунктом 43.3 статті 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Пунктом 43.4 статті 43 ПК України передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. Відповідно до пункту 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком головного управління Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи) (абз. 2 п. 3 р. І Порядку №787). Абзацом першим пункту 5 розділу І Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (абз. 2 п. 5 р. І Порядку №787). Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абз. 4 п. 5 р. І Порядку №787). Аналіз положень вищезазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що у разі підтвердження факту помилкової сплати коштів до бюджету, вони можуть бути повернуті за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 826/1460/16. Як було встановлено судом вище, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», будучи правонаступником прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області із зверненням на отримання подання (висновку) про повернення помилково сплачених сум № 23909-11-6/б від 18.03.2021. Листом Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області № 9146/6/02-32-04-03-09 від 25.03.2021 було відмовлено у повернені помилково сплачених сум з податку на землю з тих підстав, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 28.02.2012 зареєструвала право власності на комплекс адміністративних будівель площею 2331,3 кв. м. по АДРЕСА_1 , проте право користування земельною ділянкою під придбаними будівлями по АДРЕСА_1 не оформила. Також, станом на 25.03.2021 заяв від АТ «Альфа-Банк» до виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. Генерала Арабея, 2а не надходило. Даючи правову оцінку діям податкового органу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Статтею 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-111 передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Стаття 142 Земельного кодексу України визначає порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою: - припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; - власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. Судом встановлено, що з 15.10.2019 року АТ «Укрсоцбанк» завершено процедуру реорганізації шляхом приєднання його до АТ «Альфа-Банк» за спрощеною процедурою відповідно до вимог Закону України від 23.03.2017 року №1985-УІІІ Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків (далі-Закон №1985). Відповідно до Закону №1985 правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку що приєднується, та Банку-правонаступника (п.4 ст.1). Відповідно до витягу з статуту АТ Альфа -Банк (наданого листом від 18.03.2021 року №23909-11-6/6 ): АТ Альфа-Банк є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ Укрсоцбанк на підставі передавального акту, затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ Укрсоцбанк №5/2019 від 15.10.2019 року та рішенням Загальних зборів акціонерів АТ Альфа-Банк (протокол №4/2019 від 15.10.2019 року), у відповідності до якого до АТ Альфа-Банк були передані все майно, права і зобов`язання АТ Укрсоцбанк". В ході приєднання банку за спрощеною процедурою не застосовується положення щодо проведення податковими органами документальної позапланової перевірки банку, що припиняється, шляхом приєднання до іншого банку на період дії цього Закону. З моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку ще приєднується, та Банку-правонаступника, Банк-правонаступник набуває усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу банку, що приєднався до нього, у зв`язку з чим Банк, що приєднується, вважається юридичною особою, у якої відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів та обов`язкових платежів. Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, що визначено ст.1 Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах та основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Відповідно до п.п.63.1 ст.63 ПК України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи ведеться облік платників податків. Встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» взято на податковий облік в органах ДПС 07.10.1991 року №449/Б, 10.02.2020 року знято з податкового обліку за №1928100200296. Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статгі 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст.54 ПК України). Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. В розділі І "Розрахунок суми земельного податку податкової декларації з плати за землю зазначаються, зокрема, документи, які засвідчують /підтверджують право власності/користування земельної ділянки, її площа тощо. Платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (ст.269 ПК України, в редакції, яка діяла в 2018 -2019 роках). Землекористувачі це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п.14.1.73 п.14.1 ст. 14 ПК України). Об`єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст.270 ПК України, в редакції, яка діяла в 2018 -2019 роках). Відповідно ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Так, ПАТ «Укрсоцбанк» було надано на праві постійного користування наступні земельні ділянки: - площею 0,7387 га (Державний акт віл 14.11.2001 року № 002443); - площею 0,0504 га (Державний акт від 10.10.2000 року № 001447). В подані ПАТ «Укрсоцбанк» за 2018 рік Декларації від 17.02.2018 №9024211499 товариство декларує земельну ділянку площею 0,3547 га, відповідно до Державного акт; від 14.11.2001 року № 002443, задекларована річна сума земельного податку складам 672781,65 гривень. 28.09.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» подає уточнюючу Декларацію №9210423567 та декларує земельну ділянку площею 0,3547 га, відповідно до Державного акту від 14.11.2001 року №002443 задекларована річна сума земельного податку складає 780916,86 грн. (податкові зобов`язання збільшено на 108035,31 грн., в зв`язку з зміною нормативно грошової оцінки землі). 28.12.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» подає уточнюючу Декларацію №9292532036, в якій з 27.09.2018 зменшує площу земельної ділянки 0,3547 га на 0,3043 га та відповідно податкові зобов`язання на 203666,66 грн. та декларує лише земельну ділянку площею 0,0504 га. Підтверджуючим документом цієї земельної ділянки в Декларації зазначено - Державний акт від 14.11.2001 року №002443, задекларована річна сума земельного податку складає 577150,30 гривень. В даній декларації, товариство з 27.09.2018 року зменшує площу земельної ділянки яка надана на праві постійного користування згідно Державного акту від 14.11.2001 рок; №002443. Крім того, площа земельної ділянки, задекларована товариством в уточнюючій декларації №9292532036 від 28.12.2018 року відповідає площі земельної ділянки, як надана на ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі Державного акту на право постійного користування землею №001447 від 10 жовтня 2000 року. В поданій ПАТ «Укрсоцбанк» за 2019 рік Декларації від 20.02.2019 рок; №9027511155, товариство декларує лише земельну ділянку 0,0504 га, задекларована річна сума земельного податку складає 129188,30 гривень. 22.10.2019 року ПАТ «Укрсоцбанк», в зв`язку з реорганізацією, подає уточнюючу Декларацію №9247224337, в якій з 15.10.2019 зменшує податкові зобов`язання на 27435,16 грн. та декларує за 2019 рік 101753,14 гривень. Сплату задекларованих податкових зобов`язань по земельному податку ПАТ«Укрсоцбанк» здійснював самостійно. 18.03.2021 року АТ «Альфа - Банк» листом №23909-11-6/6 направлено звернення на отримання подань (висновку) про повернення помилково сплачених сум. До звернення були надані уточнюючи декларації за 2018, 2019 роки щодо зменшення податкового зобов`язання земельного податку за періоди з 27.03.2018 року по 10.10.2019 року, внаслідок припинення зобов`язань щодо сплати податку з 17.06.2011 року, у зв`язку з укладання ПАТ «Укрсоцбанк» Договору купівлі-продажу з розстроченням платежу та переходом обов`язку щодо сплати податку на землю до громадянки ОСОБА_1 . В даних уточнюючих Деклараціях, поданих АТ «Альфа - Банк», товариство повністю зменшує податкові зобов`язання, задекларовані в Деклараціях, поданих ПАТ «Укрсоцбанк» за березень-грудень 2018 року в сумі 456020,02 грн. та січень - жовтень 2019 року в сумі 101753,14 гривень. Як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, ГУ ДПС у Вінницькій області опрацьовано дане звернення та зважаючи на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» був землекористувачем земельних ділянок на праві постійного користування в 2018-2019 роках як окрема юридична особа (право правонаступництва е АТ «Альфа - Банк» щодо ПАТ «Укрсоцбанк» виникло лише з 15.10.2019 року), проведення в інтегрованій картці платника податків корегування податкових зобов`язань, на підставі наданих до звернення декларацій є неможливим, оскільки на підставі п.3 Розділу II Наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, 06.02.2020 року здійснено злиття шляхом приєднання АТ Укрсоцбанк до банку - правонаступника АТ Альфа-Банк. Переплата в сумі 36913,5 грн., яка обліковувалась в ІКПП АТ Укрсоцбанк була перенесена до картки АТ Альфа-Банк та ІКПП 18010500 (земельний податок з юридичних осіб) АТ Укрсоцбанк було закрито. В зв`язку з чим, ГУ ДПС у Вінницькій області листом від 25.03.2021 року №9146/6/02- 32-04-03-09 повідомлено АТ «Альфа - Банк», що залишає лист без виконання щодо зарахування плати за землю на розрахунковий рахунок. 18.05.2021 року АТ «Альфа - Банк», листом повторно направлено уточнюючі декларації по платі за землю за 2018, 2019 роки за періоди з 01.02.2018 року по 10.10.2019 року та змінив суму щодо зменшення податкових зобов`язань за березень-грудень 2018 року на 418103,82 грн., а за 2019 рік залишив без змін. ГУ ДПС у Вінницькій області опрацьовано дане, звернення та листом від 25.06.2021 року №17353/6/02-32-04-03-09 надано відповідь платнику. Управлінням податкового адміністрування ГУ ДПС у Вінницькій області листом віл 02.06.2022 року відповідно до п.50.3 ст.50 ПК України направлено інформацію у Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо подання АТ «Альфа - Банк», який є правонаступником АТ Укрсоцбанк уточнюючих декларацій за 2018 рік по платі за землю, який перевірено документальною плановою перевіркою для проведення позапланової перевірки з питання достовірності, повноти нарахування та сплати за землю по м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 2а. Що стосується припинення зобов`язань щодо сплати земельного податку ПАТ «Укрсоцбанк», у зв`язку з укладанням Договору купівлі-продажу з розстроченням платежу та переходом обов`язку щодо сплати податку на землю до громадянки ОСОБА_1 необхідно врахувати наступне. 17.06.2011 року між ПАТ Укрсоцбанк та громадянкою ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу з розстроченням платежу. За умовами Договору купівлі-продажу з розстроченням платежу Продавець (Банк) передає у власність (продає), а Покупець ( ОСОБА_1 ) набуває у власність (купляє) частину комплексу адміністративно - виробничих будівель, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Слід зазначити, що куплена громадянкою ОСОБА_1 частина комплексу адміністративно-виробничих будівель, розташована на земельній ділянці, яка надана ПАТ «Укросоцбанк» на праві постійного користування. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, що визначено ст. 92 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час укладання договору купівлі - продажу нерухомого майна. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності. Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на час укладання договору купівлі - продажу нерухомого майна, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ст.377 Цивільного кодексу України). Підставами припинення права користування земельною ділянкою, відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, зокрема є: добровільна відмова від права користування земельної ділянкою; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Таким чином, колегія суддів зазначає, що факт переходу права власності на об`єкт нерухомості до нового власника є лише підставою для припинення права користування земельною ділянкою попереднім землекористувачем. При цьому, оскільки земельні ділянки, що перебувають у користуванні юридичних осіб, передаються в користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування тільки після припинення користування ними в порядку визначеному законом, то «автоматичність» переходу прав користування земельною ділянкою при переході права власності на розташований, на ній об`єкт нерухомості від землекористувача до нового власника майна не відбувається. Відповідно до положень ст.116 Земельного кодексу України, а саме: громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, і відповідно до п.287.1 ст. 287 Кодексу - плату за землю власники землі та землекористувач сплачують з дня виникнення права власності або права користування земельних ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельних ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Крім того, на звернення ГУ ДПС у Вінницькій області, Вінницька міська рада (лист від 01.12.2020 року №01-00-012-72610) повідомила: що станом на 30.11.2020 року заява від АТ Альфа-банк' до виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул.Генерала Арабея. 2а не надходила, отже земельна ділянка перебуває у користуванні АТ Альфа-банк, як правонаступника ПАТ Укросоцбанк. Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.09.2021 року у справі №902/483/21 припинено право Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», постійного користування земельною ділянкою площею 0,0504 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВН №001447 від 10 жовтня 2000 року з дати набуття чинності рішення. П. 5.2 ст. 5 ПК України визначає: у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Виходячи з вищевикладеного, ПАТ «Укрсоцбанк» в 2018-2019 роках (до 15.10.2019 року) був платником земельного податку на підставі Державних актів на право постійного користування землею як самостійна юридична особа. З 15.10.2019 року в АТ Альфа - Банк виникає податковий обов`язок по сплаті земельного податку за земельну ділянку площею 0,0504 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ВН №001447 від 10 жовтня 2000 року до дати набрання законної сили Рішення суду, яким визнано припиненим право постійного користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк». Таким чином, беручи до уваги встановлені у даній справі обставини, та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок Вінницького окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо не подання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про повернення в повному обсязі Акціонерному товариству «Альфа-Банк» помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю. Відповідно інша позовна вимога позивача, про зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновок про повернення Акціонерному товариству «Альфа-Банк» помилково сплачених сум грошових зобов`язань з податку на землю в розмірі 622838,30 грн, яка є похідною, також не може бути задоволена судом. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, за результатом апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що дії відповідача, як суб"єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами відповідали критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, приходить до висновку про необгрунтованність позовних вимог позивача. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.3 ст.242 КАСУ). Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, у зв"язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 01 серпня 2022 року. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.