Постанова 4811 № 454/1028/22

Справа № 454/1028/22 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В. Провадження № 33/811/765/22 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Дзіковського Максима Романовича на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 20 червня 2022 року, в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20коп. судового збору. Згідно постанови судді, ОСОБА_1 09 травня 2022 року о 19.46 год., в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, в с. Острів по вул. Червоноградська, керував трактором марки «ЮМЗ», без номерного знаку з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження освідування для встановлення стану сп`яніння відмовився. В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Дзіковський М.Р. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною. Зазначає, що у відеозаписі, долученому до матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме: трактором марки «ЮМЗ», жодних осіб в салоні вказаного транспортного засобу виявлено не було, транспортний засіб стояв припаркований на узбіччі у нерухомому стані, з вимкнутим двигуном та вимкнутими габаритами. Стверджує, що об`єктивних даних про те, що транспортний засіб перебував у русі чи ОСОБА_1 намагався завести транспортний засіб на відеозаписі немає, а отже, відеозапис не доводить факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння без доведеності факту керування цією особою транспортним засобом не становлять події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, апелянт зазначає, що вказаний транспортний засіб трактор марки «ЮМЗ» перебуває у законному користуванні, на підставі усної домовленості, у ОСОБА_3 та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Просить скасувати оскаржувану постанову, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Справа двічі 20 липня 2022 року та 27 липня 2022 року призначалась до розгляду в приміщенні Львівського апеляційного суду, однак 20 липня 2022 року захисник правопорушника ОСОБА_1 адвокат Дзіковський М.Р. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим вказана справа була відкладена на 27 липня 2022 року, проте у зазначену дату ні правопорушник ОСОБА_1 ні його захисник адвокат Дзіковський М.Р., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає, що наведена поведінка учасників процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи. Відповідно ж до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка правопорушника та його захисника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. А тому, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, на підставі досліджених доказів, прийшла до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп`яніння відмовився. Висновок судді зроблений внаслідок з`ясування обставин справи та підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №17140 від 09 травня 2022 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням водія на огляд та актом огляду водія на стан сп`яніння від 09 травня 2022 року; відеозаписом події та іншими наявними в матеріалах справи доказами, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Що стосується доводів апеляційної скарги в частині недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 09 травня 2022 року, то такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, як в суді першої так і апеляційної інстанцій, а невизнання ним своєї вини у скоєному суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинені правопорушення, та відхиляє їх. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Дзіковського М.Р. залишити без задоволення, а постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 20 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.