Постанова 4852 № 340/1874/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 липня 2022 року м. Дніпросправа № 340/1874/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 ( суддя першої інстанції Кармазин Т.М.) в адміністративній справі №340/1874/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку (виплати грошової індексації) при звільненні ОСОБА_1 за період з 23.01.2018 по 25.02.2022 року; зобов`язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.01.2018 по 25.02.2022 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу за контрактом в Управлінні СБУ в Кіровоградській області, в день звільнення з позивачем не було проведено остаточного розрахунку, а саме не було виплачено індексацію грошового забезпечення. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №340/5388/21 позовні вимоги були задоволені, зобов`язано Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 10.11.2011 по 23.01.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. На виконання даного рішення суду, відповідачем 25.02.2022 перераховано на картковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 79649,48 грн. Отже, на думку позивача, оскільки відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення лише 25.02.2022, то наявна затримка розрахунку при звільненні та відповідач повинен нести відповідальність, передбачену ст.ст.116, 117 КЗпП України, виплативши позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнути з Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 79649,48 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі зазначає, що з огляду на обмеженість бюджетного фінансування та відсутність бюджетних асигнувань на здійснення виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців СБУ, у період з 01.11.2011 до 23.01.2018, позивачу нараховані суми індексації виплачувалися лише у травні та жовтні 2014 року. Управлінням на виконання рішення суду від 05.10.2021 у справі №340/5388/21, позивачу 23.02.2022 за платіжним дорученням №154 нараховано та виплачено індексацію. Крім того, вказував, що положення КЗпП України на військовослужбовців не поширюються, тому вважає, що вимога про стягнення середнього заробітку не підлягає задоволенню, оскільки законодавством про військову службу таких виплат не передбачено. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи за приписами ст. 311 КАС України здійснений в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що ОСОБА_1 з 10 листопада 2011 року по 23 січня 2018 року проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Кіровоградській області. Так, як вказує позивач та не заперечується відповідачем, в день звільнення з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме не було виплачено, зокрема індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2011 по 23.01.2018 виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 23.01.2018. У зв`язку з чим позивач звертався до суду з позовом та рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №340/2514/19 (набрало законної сили 12.03.2020) позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10 листопада 2011 року по 23 січня 2018 року з урахуванням виплачених сум індексації грошового забезпечення у травні 2014 року та жовтні 2014 року. Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік. Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. На виконання рішення суду позивачеві на його картковий рахунок в банківській установі 15.05.2020 зараховано грошові кошти в розмірі 10916,57 грн. (а.с.12). Крім того, судом встановлено, що не погодившись із розміром нарахованої індексації, позивач звертався до суду та рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №340/5388/21 (набрало законної сили ) визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 10.11.2011 по 23.01.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 10.11.2011 по 23.01.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. На виконання цього рішення суду позивачеві на його картковий рахунок в банківській установі 25.02.2022 зараховано грошові кошти в розмірі 79649,48 грн. (а.с.6, 12). У зв`язку з ненарахуванням та невиплатою середнього заробітку за час затримки розрахунку (виплати грошової індексації) при звільненні, позивач звернувся до суду з позовом. Надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, колегія суддів виходить із такого. За змістом абзацу 2 частини третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону. Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статей 16, 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-III держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 18 вказаного Закону). Згідно з пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 ("Порядок №1078"), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців. Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації. Наведений висновок викладений у пунктах 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20. Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення. У цій справі позивач звернувся до суду за захистом права на індексацію свого грошового забезпечення у відповідний період, оскільки відповідач цієї індексації не нараховував і не виплачував та одночасно з цим не визнавав права позивача на її отримання. Аналізуючи наведені положення законодавства і обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вказаних позовних вимог. Так, на підставі закону у відповідача існував обов`язок вчинити конкретні дії на користь позивачки, але цей обов`язок не був виконаний, що є проявом бездіяльності. Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права під час вирішення позовних вимог щодо виплати середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне. Звертаючись до суду, позивач вважав, що відповідач протиправно не виплатив їй середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні і підставу для цієї вимоги пов`язувала з невиплатою їй індексації грошового забезпечення. У контексті цих правовідносин слід зауважити, що індексація грошового забезпечення належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП, а застосування передбаченої статтею 117 КЗпП відповідальності здійснюється у разі невиплати згаданої компенсації на день виключення особи зі списків особового складу військової частини. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду стосовно задоволення вимог, пов`язаних з відшкодуванням середнього заробітку у зв`язку з невиплатою індексації грошового забезпечення під час звільнення зі служби. Так, Верховний Суд уже неодноразово зазначав, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" її належить обов`язково нараховувати й виплачувати (постанови від 23 жовтня 2019 року у справі №825/1832/17, від 16 квітня 2020 року у справі №822/3307/17, від 16 вересня 2020 року у справі №815/2590/18 та інші). Статтею 116 КЗпП передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У постанові від 22 травня 2020 року у справі №320/1263/19 Верховний Суд вказував на те, що під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо). Також у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №822/3307/17 Верховний Суд зауважував на тому, що питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення, тому належить застосовувати норми КЗпП. З огляду на викладене, право на індексацію грошового забезпечення позивачка мала на підставі закону і відповідні кошти належали їй при звільненні. Як встановив суд, при звільненні позивача з військової служби з ним не було проведено повного розрахунку, позаяк не виплачено індексацію грошового забезпечення. За змістом частини першої статті 117 КЗпП обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності (пункт 38 постанови Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №816/1640/17). Узагальнюючи викладене, суд констатує не обґрунтованість доводів апеляційної скарги. Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 в адміністративній справі №340/1874/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Повний текст постанови складено 01 серпня 2022 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва