Постанова 4852 № 160/18003/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/18003/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Ясенової Т.І., розглянувши в у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі №160/18003/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції, що позовна заява не містить обґрунтувань яким чином оскаржувана відмова порушує права, свободи, інтереси позивача, є помилковим та не відповідає змісту позовної заяви, з огляду на те, що позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, який було складено відповідно до ст. 19 Закону №2939-VI і який є проханням особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться в його володінні. Відповідач повинен був надати відповідь на запит позивача не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Однак відповідач надав позивачеві відповідь, в якій пропонує позивачеві отримати запитувану інформацію у іншого розпорядника інформації, та надав копії документів не по суті запиту позивача, що, на думку останнього, свідчить про наявність в діях відповідача неправомірної відмови в наданні інформації відповідно до ч. 2 ст. 22 №2939-VI. Крім того, позивач вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо не зазначення позивачем реквізитів оскаржуваного листа-відмови, з огляду на те, що в тексті позовної заяви позивач зазначив, що 28 серпня 2021 року отримав з електронної адреси відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідь (вих. №408 від 25.08.2021). З огляду на вказане позивач вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху та її подальшого повернення. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, у наданні інформації ОСОБА_1 , а саме: завіреної копії схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, у зв`язку з невідповідністю якої, було прийнято рішення Межиріцької сільської ради №258-6/VIII від 30.03.2021р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 », у відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 18 серпня 2021 року. - зобов`язати Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) завірену копії схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць Межиріцької ОТГ, у зв`язку з невідповідністю якої, було прийнято рішення Межиріцької сільської ради №258-6/VIII від 30.03.2021р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 », у відповідь на його запит на отримання публічної інформації від 18 серпня 2021 року. - стягнути з Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по справі, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 (три тисячі) гривень. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом: подання до суду нової редакції позовної заяви відповідно до кількості учасників справи із обґрунтуванням яким чином оскаржувана відмова порушує права, свободи, інтереси позивача та із уточненням позовних вимог, в яких зазначити повні реквізити оскаржуваного листа-відмови Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області у наданні інформації. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу. Повертаючи адміністративний позов позивачу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення адміністративного позову без руху у встановлений судом строк. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29). При цьому, Європейський суд з прав людини провів певну лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). Суд апеляційної інстанції також враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. В даному випадку, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції не врахував те, що позивач розкрив зміст позову та обґрунтування його предмету, при цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для повернення позовної заяви. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018р. по справі №523/9076/16-ц сформулювала правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Більш того, колегія суддів враховує, що позовна заява ОСОБА_1 містить повні реквізити оскаржуваного листа-відмови відповідача. Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху та повертаючи позовну заяву, з наведених підстав, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви, здійснені з неповним з`ясуванням всіх обставин та не відповідають фактичним обставинам справи, є формальними. Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов передчасного висновку про не усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, що призвело до порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та, як наслідок, до неправильного вирішення питання. Відтак, тому ухвала суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 23 грудня 2021 року підлягає скасуванню, а справа №160/18003/21 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі №160/18003/21 - скасувати. Адміністративну справу №160/18003/21 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя Т.І. Ясенова