Постанова 4852 № 160/16769/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 31 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/16769/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021р. у справі №160/16769/21 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: 16.09.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (далі виконком) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. / а.с. 1-5/. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/16769/21 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 24 /. Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що він 12.03.2021р. за допомогою засобів електронного зв`язку звернувся до відповідача із запитом №32 про отримання публічної інформації надання завіреної копії пояснювальної записки до проекту рішення про відмову у наданні дозволу на відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , але відповідач листом від 15.03.2021р. повідомив що запитувану інформацію він має право отримати при наявності довіреності від ОСОБА_2 , яка оформлена відповідно до вимог чинного законодавства, позивач вважає такі відмову відповідача необґрунтованою та безпідставною тому звернувся до суду з цим позовом та просив суд: - визнати протиправною відмову відповідача в задоволенні запиту позивача та наданні йому запитуваної інформації; - зобов`язати відповідача надати позивачу завірену копію пояснювальної записки до проекту рішення Межиріцької сільської ради «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність у межах норм безоплатної приватизації, для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 », підготовлену відповідно до вимог ст.28 «Регламенту Межиріцької сільської ради» затвердженого рішенням Межиріцької сільської ради №8-1/VІІІ від 13.11.2020р. Також у адміністративному позові позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в сумі 3600,00 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021р. у справі №160/16769/21 адміністративний позов задоволено, - визнано протиправною відмову Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, викладену у листі-відповіді (вих. №141 від 15.03.2021р.), в задоволенні запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації (вих. №32 від 12.03.2021р.), та наданні ОСОБА_1 запитуваної інформації; - зобов`язано Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 завірену копію пояснювальної записки до проекту рішення Межиріцької сільської ради «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність у межах норм безоплатної приватизації, для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 », підготовлену відповідно до вимог ст.28 «Регламенту Межиріцької сільської ради» затвердженого рішенням Межиріцької сільської ради №8-1/VІІІ від 13.11.2020р. / а.с. 41-45/ Позивач, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 12.11.2021р. в частині відмови у стягненні з відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 3600 грн., подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу / а.с. 56-57/, та матеріали цієї апеляційної скарги разом із матеріалами справи №160/16769/21 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 21.12.2021р./ а.с. 55/. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021р. у справі №160/16769/21 заявнику апеляційної скарги поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021р. у справі №160/16769/21 /а.с. 60/ і апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження призначений з 25.01.2022р. / а.с. 61/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 62-64/. Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 56-57/ на те, що суд першої інстанції відмовляючи у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 3600,00 грн. зазначив, що позивачем не надано документів на підтвердження факту сплати витрат на правову допомогу саме у такому розмірі як визначено у переліку послуг та їх орієнтовній вартості, але такий висновок суду першої інстанції суперечить нормам чинного процесуального права та судовій практиці з цього питання, оскільки ці витрати підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи понесені вони фактично, отже позивач вважає, що зазначені у переліку та розрахунку послуги з правової допомоги відповідають фактично наданим, тому просив змінити рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 69-70/ заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що у даному випадку відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу на користь позивача з огляду на відсутність доказів про їх оплату позивачем, тому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду від 12.11.2021р. у цій справі залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а положеннями ч. 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів враховуючи, що рішення суду першої інстанції від 16.09.2021р. у справі №340/2355/21 в частині задоволених позовних вимог позивачем не оскаржується, тому, з урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в цій частині на дотримання норм матеріального та процесуального права не переглядає, та вважає що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне. Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивач у справі в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив суд: - визнати протиправною відмову виконкому (відповідача у справі) в задоволенні запиту позивача та наданні йому запитуваної інформації; -зобов`язати відповідача надати позивачу завірену копію пояснювальної записки до проекту рішення Межиріцької сільської ради «Про відмову у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність у межах норм безоплатної приватизації, для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 », підготовлену відповідно до вимог ст.28 «Регламенту Межиріцької сільської ради» затвердженого рішенням Межиріцької сільської ради №8-1/VІІІ від 13.11.2020р.; при цьому у адміністративному позові позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в сумі 3600,00 грн., які пов`язані саме із необхідністю звернення позивача до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права / а.с. 1-5/. При цьому позивачем на обґрунтування розміру правничої допомоги надано суду у якості додатків до адміністративного позову : - копію договору про надання правової допомоги №1-07/21 від 01.07.2021 р., який укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «Бірюк, Мігульов і партнери» /а.с.14-15/; - копію ордеру на надання правової допомоги серія АЕ №1084750 від 04.08.2021 року та копію свідоцтва права на заняття адвокатською діяльністю адвоката №0930 від 06.04.2000 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 , який надав позивачу правову допомогу / а.с. 16,17/. та копію переліку та орієнтовної вартості послуг з надання професійної правової допомоги, який є додатком №1 до договору про надання правової допомоги від 01.07.2021р. / а.с. 18-19/ , копію акту приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2021р. та копію звіту про виконання договору від 16.09.2021 р. / а.с. 20,21/, відповідно до яких вартість наданих позивач послуг з надання професійної правової допомоги становить 3600,00 грн. Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, використовуються: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, але при цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, оскільки при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Також при вирішенні заяви позивача необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини з розв`язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», і зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим Отже враховуючи приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яка регулює питання стягнення судових витрат, та актуальну судову практику з цього питання, яка є обов`язковою для застосування судами та свідчить про те, що судові витрати підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено учасником справи чи вони тільки мають бути сплачені ( постанови Верховного Суду від 29.10.2020р. у справі №686/5064/20Б від 03.03.2021р. у справі №200/10801/19-а, від 16.03.2021р. у справі №520/12065/19), колегія суддів враховуючи фактичні обставини справи, зміст та обсяг порушеного права, з якого саме визначається зміст та обсяг правової допомоги, яка необхідна для захисту та відновлення цього права, вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 3600грн. є завищеними і співрозмірним у даному випадку з урахуванням складності справи є розмір відшкодування у 1000 грн.. З огляду на вищенаведене колегія суддів приймаючи до уваги, що рішенням суду першої інстанції у цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, то позивач має право на відшкодування судових витрат, якими у даному випадку є витрати на правову допомогу, тому суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції у цій справі змінити та доповнити резолютивну частину рішення суду абзацом наступного змісту « Стягнути з Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с. Межиріч, пров.Виконкомівський, буд. 1, код ЄДРПОУ 41800745) ко користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.», а в решті рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,317, 321,322 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021р. у справі №160/16769/21- змінити та доповнити резолютивну частину рішення суду абзацом наступного змісту: « Стягнути з Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с. Межиріч, пров.Виконкомівський, буд. 1, код ЄДРПОУ 41800745) ко користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.» В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021р. у справі №160/16769/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України. Постанову виготовлено та підписано 31.01.2022р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко