Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/631/22

Справа № 352/631/22 Провадження № 33/4808/360/22 Категорія ст.173-2 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції ХОМИНЕЦЬ М. М. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2022 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , працюючу вчителем Черніївського ліцею Івано-Франківської міської ради,громадянку України, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штраф у розмірі 170 гривень., а також стягнуто судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.,- в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 02.05.2022 року по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство, зокрема, ображала свого чоловіка ОСОБА_2 , голосно кричала на нього, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого. На постанову суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду є незаконною. Зазначає, що за змістом наявної у матеріалах справи заяви від 02.05.2022 року ОСОБА_2 причиною виклику працівників поліції 02.05.2022 року є той факт, що він не зміг знайти його гаманець у квартирі і фактично звинуватив ОСОБА_1 у крадіжці. Звертає увагу на те, що їй у провину ставиться зовсім інше обвинувачення за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Вказує, що 02.05.20222 року під час прибирання квартири вона поставила гаманець в інше місце, не у звичне для ОСОБА_2 , після чого він викликав патрульну поліцію і після їх прибуття в присутності працівників поліції, ОСОБА_2 знайшов гаманець у квартирі куди вона його поклала. Вказує на те, що ні економічного ні психологічного насильства вона не вчиняла по відношенню до чоловіка. При цьому, зазначає, що грошові кошти є спільною власністю подружжя. Окрім того, апелянт вказує на те, що потерпіла особа від насильства не може бути одночасно і кривдником. У справі №352/630/22 кривдником за фактом події 02.05.2022 року визнано ОСОБА_2 , а вона потерпілою і притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП виключає правомірність одночасного притягнення до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП і її за цією ж подією. ОСОБА_1 пояснює, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу вчиняє домашнє насильство щодо неї, часто вживає алкоголь, після чого поводить себе вдома неадекватно. Зазначає, що з ОСОБА_2 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі більше 35 років, протягом останніх 5 років останній чинить фізичне та психологічне насильство щодо неї. 02.05.20222 року працівниками поліції було складено два протоколи за ч.1 ст.173-2 КУпАП на неї та на ОСОБА_2 , що вважає неправильним, оскільки одна і таж особа не може бути одночасно і кривдником і постраждалою особою від домашнього насильства. Вказує, що матеріали справи не містять кваліфікуючих ознак у її діях у даному випадку, а постановою Тисменицького районного суду від 30.05.2022 року вона визнана постраждалою особою, а тому за фактом події 02.05.2022 року у її діях немає складу правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Зазначає, що 19.05.2022 року вона подала до суду клопотання про закриття справи, однак судом дане клопотання не було вирішено, про що свідчить зміст оскаржуваної постанови суду. Оскаржувану постанову суду вважає помилковою ухвалену та є такою, що ухвалена без з`ясування усіх обставин справи. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала вимоги своєї апеляційної скарги та вказала на те, що 02.05.2022 року її чоловік ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство у зв`язку з чим стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення і він притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Тисменецького районного суду Івано-Франківської області від 30.05.2022 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП . Вважала, що визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, яке стосується обставин висунутого проти неї обвинувачення, свідчить про неможливість притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки в даній ситуації саме вона є потерпілої від домашнього насильства. В судове засідання апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, хоча повідомлявся про розгляд апеляційної скарги та надіслав заяву в якій просить розглянути провадження без його участі та вказує на те, що всі показання надані в суді першої інстанції він підтверджує. Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 знає про наявність відповідного провадження за його апеляційною скаргою в суді апеляційної інстанції та просить розглянути справу за його відсутності, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності потерпілого. Зокрема, зі змісту судового рішення вбачається, що в судовому засіданні суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_2 пояснював, що 02.05.2022 р. після обіду між ним та дружиною ОСОБА_1 виник конфлікт на ґрунті тривалих неприязних відносин, у ході якого дружина ображала, обзивала його, голосно кричала на нього. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду необхідно скасувати та закрити провадження по справі з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався. Згідно диспозиції ст.173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. В силу ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"). Під психологічним насильством в сім`ї слід розуміти насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров`ю. Економічне насильство над іншими членами сім`ї може6 бути здійснено тільки особою, яка концентрує в своїх руках всі доходи сім`ї та контролює витрати інших членів сім`ї, які знаходяться в певній економічній залежності. Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. В той час, як під конфліктом необхідно розуміти таких стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту. Домашнє насильство вчиняється шляхом порушення основних прав та свобод іншого члена сім`ї та призводить або може призвести до заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Разом з тим, формулювання обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не містить всіх необхідних ознак, які повинні бути вказані в обвинуваченні. Зокрема, із змісту протоколу про адміністративні правопорушення серія ВАВ №437226 від 02.05.2022 року ОСОБА_1 02.05.2022 р. по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 на ґрунті сімейних непорозумінь суперечки зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , яка голосно кричала та виражалась нецензурною лайкою, а також вчинила економічне та психологічне насильство. В протоколі зазначено, що при його складанні свідків не було. Зазначено про наявність потерпілого ОСОБА_2 . ОСОБА_1 було ознайомлено із правами та обов`язками у відповідності до вимог КУпАП та Конституції України, та повідомлено про розгляд справи в Тисменицькому районному суді, про що свідчить її власноручний підпис. В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено, що пояснення надані на окремому аркуші. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її власноручний підпис. Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені дані про наслідки, які були спричиненні чи могли бути спричиненні потерпілому ОСОБА_2 , що є обов`язковою складовою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на те, що вищевказані дії ОСОБА_1 були вчинені умисно з метою заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого та не зазначено, які наслідки настали чи могли настати для потерпілого ОСОБА_2 у виді шкоди його фізичному чи психічному здоров`ю та в чому конкретно полягає ця шкода. Апеляційний суд звертає увагу на те, що обов`язок довести наявність ознак домашнього насильства в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та можливість заподіяння або заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого покладається на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення. Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали не свідчать про те, що ОСОБА_1 застосувала до потерпілого ОСОБА_2 домашнє насильство, яке могло завдати чи завдало шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено наслідки неправомірних дій правопорушника, характер насильства, те що правопорушення було вчинено за місцем проживання потерпілого. До матеріалів не долучено будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 дійсно вчиняла будь-які дії фізичного чи психологічного характеру, пов`язані з домашнім насильством відносно її чоловіка. При цьому, суд не конкретизував, у чому саме може полягати шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 та які докази підтверджують ймовірність заподіяння такої шкоди. Наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, складений всупереч вимогам ст. 256 КУпАП. За таких обставин, встановлюючи у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП у справі відсутні. Апеляційний суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії», звертає увагу на те, що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягається до відповідальності, формулювання обвинувачення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено сторонами перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 навмисно вчинила дії, які були спрямовані на заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 . ОСОБА_1 як і під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в судовому засіданні апеляційного суду, свою вину не визнавала. Стверджувала про те, що конфлікт між нею та її чоловіком виник через те, що він не зміг знайти гаманця, який вона просто переставила в інше місце не звичне для ОСОБА_2 . Вказує, що у справі №352/630/22 кривдником за фактом події 02.05.2022 року визнано ОСОБА_2 , а вона потерпілою і притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП виключає правомірність одночасного притягнення до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП і її за цією ж подією. Звертає увагу на те, що 02.05.20222 року працівниками поліції було складено два протоколи за ч.1 ст.173-2 КУпАП на неї та на ОСОБА_2 , що вважає неправильним, оскільки одна і таж особа не може бути одночасно і кривдником і постраждалою особою від домашнього насильства. Вказує, що матеріали справи не містять кваліфікуючих ознак у її діях у даному випадку, а постановою Тисменицького районного суду від 30.05.2022 року вона визнана постраждалою особою, а тому за фактом події 02.05.2022 року у її діях немає складу правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Просила провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Вказані пояснення ОСОБА_1 узгоджуються із матеріалами справи. Так, до матеріалів справи додано заяву та пояснення потерпілого ОСОБА_2 (а.с.2-3), в яких він вказав, що він просить прийняти міри щодо його дружини ОСОБА_1 , яка 02.05.2022 року біля 15.40 год. без його дозволу взяла його грошові кошти готівкою 10 тис. грн.. та зарплатну картку, на якій було 56571 грн. та пенсійну картку із належністю на ній 36 тис. грн.., пенсійне посвідчення, проїзну картку і пішла в невідомому напрямку. В поліцію він звернувся з метою фіксації даної події. Зазначив, що заява ним написано власноручно. Зі змісту письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у прихованні чи викраденні гаманця із його грошовими заощадженнями, пенсійного посвідчення та проїзного документа. Таким чином, дані протоколу про адміністративне правопорушення не узгоджуються з даними наведеними в заяві потерпілого ОСОБА_2 . До матеріалів справи додано копію заяви та пояснень ОСОБА_1 (а.с.4-5), відповідно до яких, остання зазначила, що вона просить прийняти міри до її чоловіка ОСОБА_2 , який провокує конфлікти, ображає нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, від 10.04.2022 року забрав її мобільний телефон, через що у неї виникли труднощі в роботі і вона не могла проводити навчання із учнями, не дозволяє їй користуватися комунікаціями, виключає опалення, часто вживає алкоголь, поводить себе агресивно, обмовляє її. В матеріалах справи наявна завірена копія реєстрації Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 02.05.2022 року про те, що 02.05.2022 року о 16.44 год. надійшло повідомлення зі служби 102 від постраждалого ОСОБА_2 про те, що 02.05.2022 року о 16.38 год. за адресою АДРЕСА_1 , дружина ОСОБА_1 забрала кошти в сумі 10 тис. грн.. та 2 банківські карточки та пішла в село. Заявник звернувся із письмовою заявою, в якій просить прийняти міри до дружини ОСОБА_1 (а.с.7). В матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 про приєднання письмових доказів у справі та закриття провадження у справі (15-16). Додано копію протоколу про адміністративне правопорушення від 02.05.2022 року відносно ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні правопорушення, яке мало місце 02.05.2022 року, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 зазначено потерпілою. Долучено копію заяви ОСОБА_1 від 02.05.2022 року адресовану на ім`я начальника ІФ РУП ГУНП щодо прийняття міри до її чоловіка ОСОБА_2 , в якій вказує, що останній ображає її нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, забрав мобільний телефон, що становить перешкоду у здійсненні нею її трудових обов`язків, не дозволяє по місцю проживання користуватися комунікаціями та побутом. До апеляційної скарги долучено постанову суду Тисменицького районного суду від 30.05.2022 року відповідно до якої ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, умисному вчиненні дій психологічного характеру, що виразились в образах на адресу дружини, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю. Апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів не дозволяє прийти до висновку, що ОСОБА_1 застосовувала до потерпілого ОСОБА_2 домашнє насильство у вигляді фізичного, економічного та психологічного насильства Суд першої інстанції при розгляді справи, не звернув увагу на вказану неповноту та неправильність протоколу про адміністративне правопорушення, яка не може бути усунута судом та розглянув справу, дійшовши до неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП був складений за результатами письмового звернення ОСОБА_2 по причині пропажі за місцем проживання гаманця із грошима та банківськими картками. На підставі перевірки за письмовим зверненням ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Апеляційний суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які підтверджують обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно потерпілого ОСОБА_2 . Враховуючи наведене, керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, апеляційний суд вважає недоведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та вважає за необхідне скасувати постанову суду та прийняти нову, якою закрити вказане провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, 294 КУпАП, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення скасувати та прийняти нову постанову. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв