Ухвала КГС ВС № 924/1155/18

УХВАЛА 27 липня 2022 року м. Київ Справа № 924/1155/18 Провадження № 3118/2022 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 у складі колегії суддів: Саврія В.А., Дужича С.П., Миханюк М.В. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" про визнання банкрутом, В С Т А Н О В И В: У провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа № 924/1155/18 про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив". 11.08.2021 постановою Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1155/18 відмовлено у затвердженні плану санації СВК "Перший національний виробничий кооператив", поданого до господарського суду 20.05.2021. Припинено процедуру розпорядження майном боржника СВК "Перший національний виробничий кооператив". Припинено повноваження арбітражного керуючого Завори О.І. як розпорядника майна СВК "Перший національний виробничий кооператив". Визнано банкрутом Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив". Відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців - до 12.01.2022. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Завору Олега Івановича. Здійснено інші процесуальні дії. 10.06.2022 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" на постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.08.2021 у цій справі задоволено. Постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.08.2021 у справі № 924/1155/18 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким: - затверджено план санації Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" у справі № 924/1155/18, схвалений зборами кредиторів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", що відбулися 19.05.2021 (Протокол зборів кредиторів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" від 19.05.2021), конкурсними кредиторами (Протокол голосування класу кредиторів четвертої черги щодо Плану санації Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" від 19.05.2021); - введено процедуру санації Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив"; - призначено арбітражного керуючого Завору О.І. (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 14.03.2013 № 454) керуючим санацією Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив". Повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 у справі № 924/1155/18 складено 16.06.2022. 14.07.2022 засобами електронного зв`язку Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" надіслало на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 у справі № 924/1155/18; скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 у справі № 924/1155/18 та залишити без змін постанову Господарського суду Хмельницької області від 11.08.2021 у цій справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо обов`язкового та конкретного зазначення скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 287 ГПК України. Так, частиною другою статті 287 ГПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується касатор, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. При цьому касатору слід враховувати, судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судом фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц). Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним. Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. З урахуванням змін до ГПК України, внесених Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (а не у цих же правовідносинах, як вказує скаржник), викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року). Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, вичерпних обґрунтувань, позаяк відкриття касаційного провадження за відсутності або неточності таких обґрунтувань може призвести до порушено принципу "правової визначеності". З урахуванням зазначеного, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України встановлено, що касаційна скарга хоча і містить посилання на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав визначених відповідним(и) пунктом (пунктами) частини другої статті 287 ГПК України та скаржником не зазначено конкретно, яка норма матеріального права неправильно застосована чи яка норма процесуального права порушена судом апеляційної інстанції, а також не наведено висновку Верховного Суду у подібних, а не у цих же правовідносинах, який не враховано судом апеляційної інстанції. Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Відповідно до частин першої, четвертої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам у справі. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини другої статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов`язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі з метою забезпечення їх права ознайомитись із такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов`язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, у чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи. До касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" взагалі не додано доказів надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 у справі № 924/1155/18 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання: - письмових пояснень в яких чітко зазначити підстави касаційного оскарження, а саме чітко вказати (1) пункт частини другої статті 287 ГПК України, (2) формулювання застосованого судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується касатор, (3) норми права, яка неправильно застосована (порушена) або щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній або вичерпне обґрунтування іншої, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження; - доказів направлення копії касаційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України. Водночас, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 у справі № 924/1155/18 буде розглянуте колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду після усунення скаржником недоліків поданої ним касаційної скарги. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 у справі № 924/1155/18 залишити без руху.

2. Надати Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Повідомити Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В.Г. Пєсков