Постанова Харківський апеляційний суд № 953/10620/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/10620/20 Головуючий суддя І інстанції Колесник С.А. Апеляційне провадження № 33/818/872/22 Суддя доповідач Шабельніков С.К. Категорія: ч.6 ст. 470 МК України П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року м.Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю секретаря - Вакули Н.С., представника митниці - Тиндика М.В., захисника - Мельника Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 15 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , - визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Слобожанської митниці Держмитслужби, витрати пов`язані з провадженням у справі про ПМП у розмірі 572,04 грн. Також з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Постановою встановлено, що 02.11.2018 гр. України ОСОБА_1 був ввезений на митну територію України через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС транспортний засіб особистого користування автомобіля «DAEWOO LANOS», VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації Республіка Польща), з метою транзиту. Згідно з вимогами статті 95 Митного кодексу Українитермін вивезення вищевказаного транспортного засобу до 12.11.2018 року включно. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вивезення за межі митної території України вищезазначеного транспортного засобу особистого користування, заведення справи про порушення митних правил або звернень особи з приводу аварії або дії обставин непереборної сили у відношенні вищевказаного транспортного засобу, ввезеного в митному режимі «транзит», листом Слобожанської митниці Держмитслужби від 30.01.2020 громадянину України ОСОБА_2 було запропоновано з`явитися до Слобожанської митниці Держмитслужби для надання пояснень стосовно порушення терміну транзитного перевезення, який встановлено статтею 95 Митного кодексу України. У визначений термін громадянин України ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби не з`явився, документів, що підтверджують факт вивезення транспортного засобу, аварії або настання дії обставин непереборної сили, не надав; вищевказаний автомобіль у встановлений статтею 95 Митного кодексу Українине вивіз. По даному факту у відношенні гр-на України ОСОБА_1 був складений протокол про ПМП № 0298/80700/20 від 22.02.2020 за ознаками ч. 6 ст. 470 МК України. Вищезазначений автомобіль у зв`язку з його відсутністю не вилучався. Станом на дату направлення матеріалів до суду першої інстанції факту вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки «DAEWOO LANOS», VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації Республіка Польща), за даними АСМО «Інспектор» і ЄАІС не зафіксовано. Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 15.10.2020 року, а провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що органи митниці не повідомляли йому про порушення ним митних правил та дана ситуація сталася з причин, які не залежали від його волі. Зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнята з порушенням чинного законодавства, викладені в ній фактичні обставини та підстави порушення митних правих не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним тп необ`єктивним. Крім того, ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 15.10.2020 року, оскільки він не приймав участі під час судового розгляду, а з матеріалами справи він ознайомився лише 25.10.2021 року, у зв`язку з чим вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин. Враховуючи, що доводи клопотання про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин не спростовуються матеріалами справи, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку підлягає задоволенню, а строк на подачу апеляційної скарги - поновленню. В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, але був належним чином повідомленим про час та місце розгляду його апеляційної скарги, а саме шляхом направлення на його адресу місця мешкання судової повістки. До початку апеляційного перегляду захисник Мельник Р.В. повідомив суду, що процесуальна позиція узгоджена з його підзахисним, а тому просив провадити судовий розгляд за поданою апеляційною скаргою без участі ОСОБА_1 . Разом з цим, належить врахувати, що саме ОСОБА_1 є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 15.10.2020 року. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Враховуючи вищенаведене та думку учасників процесу, а також дотримуючись вимог ст.ст. 268та 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про місце, дату та час апеляційного розгляду, з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи та в межах доводів і вимог ОСОБА_1 , які містяться в його апеляційній скарзі. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, заперечення представника митниці Тиндика М.В., який вважав оскаржувану судову постанову законною та обґрунтованою, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з відомостей, що є наявними в матеріалах справи, суд першої інстанції не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 щодо порушення митних правил. Переглядаючи оскаржувану постанову в межах доводів поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її законність та обґрунтованість, виходячи з наступного. Відповідно до відомостей доповідної записки головного державного інспектора відділу митного оформлення «Гоптівка» митного поста «Магістральний» Слобожанської митниці Держмитслужби Некрасова В.В. (арк. 4-5), 02.11.2018 року о 22 год. 10 хв. громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка-Нехотєєвка» (в зоні діяльності Харківської митниці ДФС) транспортний засіб особистого користування «DAEWOO LANOS», VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації Республіка Польща), в режимі транзиту з оформленням митної декларації та кінцевим терміном вивезення 12.11.2018 року включно. Крім того, відповідно до відомостей копії митної декларації (арк. 9), вбачається, що ОСОБА_1 02.11.2018 року власноручно заповнив декларацію та подав її митному органу. В цій декларації він власноручно зазначив, що зі змістом статей 4 (п.60), 90-95, 381, 470, 483, 485 МК Україниознайомлений. Зобов`язався вивезти автомобіль у строк встановлений законодавством України. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не надав будь-яких фактичних відомостей щодо спростування факту заповнення саме ним митної декларації. Також, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечував, що в матеріалах справи містяться копії саме його паспорту громадянина України (арк.10). Належить взяти до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала, в порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема в порядку КАС України, а також до керівництва працівників митниці, які складали матеріали про порушення митних правил, ОСОБА_1 або його захисником не оскаржувалися, а тому апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості брату до уваги апеляційні доводи щодо незаконності дій працівників митниці під час складання протоколу про порушення митних правил. Факт митного правопорушення також підтверджується відомостями, що містяться у: протоколі про порушення митних правил № 0298/80700/20 від 22.02.2020 (арк.3); витязі з баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС (арк. 12-15, 32-33). Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 02.11.2018 року о 22 год. 10 хв. ввіз на митну територію України автомобіль «DAEWOO LANOS», VIN НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак НОМЕР_2 (країна реєстрації Республіка Польща), та всупереч вимогам ч.6 ст. 470 МК Українине вивіз за межі митної території України цей транспортний засіб, хоча повинен був його вивезти та був обізнаний про цей обов`язок, а тому твердження апелянта про те, що він не зміг вивезти транспортний засіб через поганий стан здоров`я та за сімейними обставинами, суд апеляційної інстанції розцінює як обраний ним спосіб захисту для уникнення відповідальності. Поряд з цим, відповідно до вимог ст. 467 МК України, яка була чинна на момент розгляду справи судом першої інстанції, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексурозглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Відповідно до вимог ст. 488 МК України, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил. Протокол про порушення митних правил був складений 22.02.2020 року, тобто днем виявлення правопорушення, у цій справі, слід вважати саме 22.02.2020 року. Справа до суду першої інстанції надійшла 06.07.2020 року і з цієї дати строк накладення адміністративного стягнення зупинився, а тому суд першої інстанції не порушив вимог ст. 467 МК Українипід час розгляду цієї справи. Разом з цим, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу накладеного на ОСОБА_1 , виходячи з наступного. Статтею 58 Конституції Українивстановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до вимог ч.1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до матеріалів справи, строк вивезення ОСОБА_1 автомобіля з митної території України закінчився 12.11.2018 року. Автомобіль до цього часу ОСОБА_1 з митної території України не вивіз, тобто суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правопорушення ОСОБА_1 скоїв станом на 12.11.2018 року, оскільки це перший день строку, коли він вже повинен був вчинити дії щодо вивезення автомобіля за межі митної території України. Станом на час ввезення транспортного засобу на митну територію України транспортного засобу, тобто станом на 02.11.2018 року, стаття 470 МК Українискладалась з трьох частин та дії ОСОБА_1 не відповідали частині 3 статті 470 МК України. Згідно частини третьої цієї статті, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексустроку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Станом на 12.11.2018 року ОСОБА_1 свій обов`язок щодо вивезення автомобіля за межі митної території України не вчиняв. Відповідно до частини 2 статті 8 КУпАПзакони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. 08 листопада 2018 року прийнято Закон України№ 2612-VIII«Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», яким статтю 470 МК Українибуло змінено та доповнено, в тому числі, частиною шостою такого змісту: «Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексустроку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.». Вказаний Закон набув чинності 25 листопада 2018 року та відповідно до частини 1 Перехідних положень цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Відповідно, нова редакція статті 470 МК Українивведена в дію 22 серпня 2019 року. Таким чином, з 22 серпня 2019 року передбачена інша адміністративна відповідальність за ті ж самі дії, що скоїв ОСОБА_1 з 02.11.2018 року до 12.11.2018 року. Разом з цим, санкція частини 3 статті 470 МК України, на час скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбачала адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є значно меншою ніж передбачено ч.6 ст.470 МК Українина час винесення судової постанови стосовно ОСОБА_1 . З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне, враховуючи вимоги ч.1 ст. 8та п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, змінити постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 15.10.2020 року стосовно ОСОБА_1 в частині накладеного розміру адміністративного стягнення, зменшивши його до розміру штрафу, передбаченого санкцією ч.3 ст.470 МК України, яка діяла на час скоєння ОСОБА_1 правопорушення, що пом`якшує його відповідальність за розміром штрафу, та буде відповідати меті адміністративної відповідальності, оскільки є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, внаслідок застосування закону що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Підстав для закриття провадження у справі про порушення митних правил відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАПз мотивів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , під час апеляційного перегляду справи не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновивши йому процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м.Харкова від 15 жовтня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 15 жовтня 2020 року у справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.470 МК України змінити в частині накладення адміністративного стягнення, зменшивши його розмір до 8500 грн. В решті постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 15 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков