Постанова КЦС ВС № 577/2701/20

Постанова Іменем України 25 липня 2022 року м. Київ справа № 577/2701/20 провадження № 61-4642св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Сумського апеляційного суду від 09 березня 2022 року у складі колегії суддів: Ткачука С. С., Собини О. І., Левченко Т. А., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»), про захист прав споживачів. Позов обґрунтовано тим, що вона є клієнтом ПАТ АБ «Укргазбанк» та має картковий рахунок, який прив`язаний до її номеру мобільного телефону. 15 травня 2020 року на її телефон зателефонував невідомий номер, а після того, як вона відповіла на дзвінок, останній вимкнувся через кілька секунд. Вказує, що через деякий час номер її мобільного телефону перестав працювати, а вночі 16 травня 2020 року невідомими особами з її карткового рахунку знято 100 000,00 грн. Зазначає, що як тільки їй стало відомо про вказану обставину, а саме вранці 16 травня 2020 року, вона повідомила відповідача про вказані обставини, у зв`язку з чим її рахунки було заблоковано. Того ж дня вона звернулася до правоохоронних органів з відповідною заявою. Вважає, що вказані дії невідомих осіб стали можливими через недобросовісне виконання відповідачем своїх обов`язків та бездіяльність, а також через незабезпечення останнім належної безпеки її особистих даних. Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 остаточно просила зобов`язати ПАТ АБ «Укргазбанк» повернути незаконно зняті 16 травня 2020 року кошти з карткового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 100 000,00 грн шляхом відновлення їх на її картковому рахунку. Стягнути з відповідача понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ПАТ АБ «Укргазбанк» повернути ОСОБА_1 незаконно зняті 16 травня 2020 року кошти з карткового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 100 000,00 грн шляхом відновлення їх на її картковому рахунку. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення мотивоване тим, що не встановлено дій або бездіяльності позивача, які у будь-який спосіб сприяли використанню платіжного засобу, оскільки позивачка негайно проінформувала банк про епізоди несанкціонованого переказу грошових коштів з її рахунку, а відповідач не надав доказів на спростування доводів позивача про те, що вона не втрачала свою банківську картку, не передавала її іншим особам та нікому не повідомляла ПІН-код картки. Тому банк зобов`язаний сплатити позивачу грошові кошти. Постановою Сумського апеляційного суду від 09 березня 2022 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивачкою не доведено обставин отримання доступу до її телефону сторонньою особою та наявність вини банківської установи у списанні грошових коштів з її рахунку. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги У травні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 09 березня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 754/15020/15, від 11 грудня 2019 року у справі № 580/806/16 та Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Крім того, представниця ОСОБА_1 зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має для заявниці виняткове значення. Рух справи у суді касаційної інстанції, позиції інших учасників справи Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. У червні 2022 року ПАТ АБ «Укргазбанк»подало до суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на те, що позивачем не наведено жодних фактів чи доказів на підтвердження того, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному перерахуванню коштів з її рахунку, а містяться лише безпідставні та необґрунтовані звинувачення банку в бездіяльності, недбалості, приховуванні тощо. 22 червня 2022 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлені судами обставини 30 травня 2015 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладений договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб шляхом підписання заяви-анкети № DPH-177183-15-DEP на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що опублікований у газеті «Урядовий кур`єр» та розміщений на сайті банку за адресою в мережі інтернет: www.ukrgasbank.com. Відповідно до укладеного між сторонами договору банк зобов`язується відкривати поточні та карткові рахунки клієнту та обслуговувати такі рахунки з урахуванням особливостей визначених цим договором, видати клієнту карту/картки зі строком дії зазначеним на її лицьовій стороні та ПІН-коду до неї, надати кредит у формі дозволеного овердрафту на карткові рахунки, на умовах визначених цим договором, відкривати депозитні рахунки та приймати від клієнта депозити за ними в порядку та на умовах, визначених цим договором, обслуговувати кредитні рахунки в частині надання інформаційних послуг та зарахування коштів для погашення заборгованості за кредитами, надавати у користування індивідуальні банківські сейфи, на умовах визначених цим договором, надавати послуги з відправлення, виплати, повернення раніше відправлених, зміна реквізитів раніше відправлених МПС, надавати інші послуги передбачені цим договором. 16 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про порушення кримінального провадження № 12020200080000534 за заявою ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 190 КК України. Відповідно до обставин вчинення правопорушення вбачається, що 15 травня 2020 року невстановлена особа шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами належними ОСОБА_3 у загальній сумі 63 600,00 грн, які списані з банківських карток «ПриватБанк» та «Укргазбанк» причинивши матеріальні збитки на вказану суму. Крім того, того ж дня з банківських карток «ПриватБанк» та «Укргазбанк» належними ОСОБА_1 не встановленою особою списані грошові кошти в загальній сумі 115 800,00 грн (а. с. 11). Приватним акціонерним товариством «Київстар» на запит суду надана інформація про те, що 15 травня 2020 року у період із 09 год 13 хв по 23 год 55 хв на номер позивачки здійснено 19 вхідних дзвінків, з яких 6 телефонних дзвінків здійснено у проміжок із 22 год 14 хв по 23 год 55 хв (а. с. 58-60). Згідно з довідкою ПАТ АБ «Укргазбанк» від 29 березня 2021 року 15 травня 2020 року у період із 22 год 02 хв по 22 год 48 хв з банківського рахунку ОСОБА_1 перераховано грошові кошти на картковий рахунок відкритий у «Монобанку» у розмірі 101 700,00 грн (а. с. 93). Листом від 15 червня 2020 року ПАТ АБ «Укргазбанк» повідомило позивача про те, що на підставі її заяви про незгоду з транзакцією, за правилами міжнародних платіжних систем банком проводиться перевірка. Термін перевірки складає від 30 до 180 днів з дня отримання такої заяви. Про результат розгляду вона буде повідомлена додатково (а. с. 12). Нормативно-правове обґрунтування Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. У статті 1073 ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», абзацу першого пункту 1 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» (далі - Положення № 705), користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Згідно з пунктом 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій. Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705). Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Згідно із статтею 23.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, зазначеними в ній, якщо на час надходження такої вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів ініціатором. Відповідно до статей 32.1, 32.7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання. Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 10 розділу VI Положення № 705). Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Установивши, що операції з переказу спірних коштів здійснені з використанням реквізитів платіжної картки (номер картки, дата закінчення строку дії картки, тризначний код CVV2/CVC2, відомий лише держателю, який зберігається лише на платіжній картці) та підтверджено за допомогою технології Mastercard SecureCode (СМС-повідомлення з унікальними одноразовими кодами направлені банком на фінансовий телефон позивачки), апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачкою не доведено належними та допустимими доказами факту незаконного переказу грошових коштів з її карткового рахунку з вини банку, а тому відповідач не повинен нести відповідальність за ці операції. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач. Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що апеляційним судом не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 754/15020/15, від 11 грудня 2019 року у справі № 580/806/16 та Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, не заслуговують на увагу з огляду на таке. Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості у зв`язку з тим, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт. У справі № 754/15020/15 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову та повернення безпідставно списаних банком грошових коштів у розмірі 11 751,90 грн позивачу, оскільки відсутні обставини, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, при цьому про списання коштів з його рахунку позивач невідкладно повідомив відповідача та просив заблокувати його, проте банк не перевірив обставин наведених у заяві. Верховний Суд, переглядаючи справу № 580/806/16 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів, які б безспірно підтверджували, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка б дала змогу ініціювати платіжні операції, враховуючи, що грошові кошти у розмірі 11 692,85 грн, як кредитні кошти банку, списані з її рахунку внаслідок недозволеної платіжної операції, а ПАТ КБ «ПриватБанк» не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку відповідача. Натомість у цій справі встановлено, що банківські операції щодо переказу з рахунку позивача грошових коштів проведені коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки та підтверджених одноразовими паролями (кодами) за кожною операцією. Отже, у розглядуваній справі № 577/2701/20 та у справах № 691/699/16, № 754/15020/15, № 580/806/16 встановлені різні фактичні обставини, тому зазначені висновки Верховного Суду не може бути застосовані до цієї справи. Також не може бути застосована до цих правовідносин наведена заявником постанова Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, в якій викладений правовий висновок щодо застосування пунктів 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, оскільки вказане Положення втратило чинність 12 листопада 2014 року. Доводи представниці ОСОБА_1 про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має для заявниці виняткове значення не можуть бути оцінені в контексті законності або незаконності оскаржуваного судового рішення, оскільки вони мають значення лише у вирішенні питання щодо можливості касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина третя статті 389 ЦПК України). Переглянувши у касаційному порядку судове рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального чи процесуального права, тому касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Постанову Сумського апеляційного суду від 09 березня 2022 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний