Постанова 4803 № 191/2264/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/635/22 Справа № 191/2264/18 Головуючий у першій інстанції: Кухар Д. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., при секретарі Сахарову Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2018 року по справі за позовом Синельниківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним, ВСТАНОВИЛА: У червні 2018 року Синельниківська міська рада звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що у ході планової ревізії фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Синельниківської міської ради за період з 01.01.2014 по 31.08.2017, яка проводилась відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2017, було проведено співстановлення переліку укладених договорів з даними «Реєстру дозвільних документів», розміщених на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України про перелік об`єктів, які введено в експлуатацію, що підтверджується відповідною декларацією про готовність об`єкта до експлуатації та встановлено факти отримання замовниками декларацій про готовність об`єктів до експлуатації без укладення з Синельниківською міською радою відповідних договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Синельникове, чим порушено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Одним з об`єктів, по якому було видано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації у період з 01.01.2014 по 31.07.2017 зазначено об`єкт - реконструкція нежитлової будівлі під будівлю побутового обслуговування, розташованої за адресою по АДРЕСА_1 . Замовником реконструкції виступає ОСОБА_1 , на якого законом покладено обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюється протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Обов`язок звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва. Ухилення відповідача від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені законом та встановленим Синельниківською міською радою порядком. Виходячи з приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є обов`язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі. Звернень від ОСОБА_1 до позивача щодо укладення договору про пайову участь на об`єкт, а саме реконструкцію нежитлової будівлі під будівлю побутового обслуговування, що знаходиться за вказаною адресою, не надходило. Міська рада знаходиться поза межами процедури прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію та позбавлена можливості контролювати момент його здійснення, відтак неукладення такого договору з підстав невиконання відповідачем обов`язку щодо звернення до міської ради з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладання договору. Реконструкція нежитлової будівлі завершена, однак в порушення вимог законодавства ОСОБА_1 не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Синельникове шляхом укладення відповідного договору. За місцем реєстрації відповідача виконавчим комітетом міської ради були направлені листи від 22.09.2017 № 01-21/3453, від 23.10.2017 № 01-21/3923, з пропозицією звернутись до міської ради з заявою про укладення договору, але дані заяви замовником будівництва належним чином не розглянуті. Супровідними листами від 16.11.2017 №01-25/4296, від 18.12.2017 №01-25/4776, від 08.02.2018 №01-21/494 з описами вкладення в рекомендований лист за місцем реєстрації відповідачу направлялися два примірники проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста разом з розрахунком величини пайової участі, але надані проекти договору відповідачем отримані не були з невідомих на те причин. 28.03.2018 виконавчим комітетом Синельниківської міської ради був направлений лист від 19.03.2018 №01-25/1005 разом з проектом договору на адресу АДРЕСА_2 (як стало відомо позивачу - можливе місце проживання відповідача). 04.05.2018 лист був повернутий на адресу позивача з відміткою - «за закінченням встановленого строку зберігання». Тому позивач просив визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Синельникове між Синельниківською міською радою та ОСОБА_1 у наступній редакції: Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Синельникове м. Синельникове ___ ________20___р. Синельниківська міська рада, в особі міського голови Зражевського Дмитра Івановича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Синельниківської міської ради від 16.12.2011 №232-16/VI «Про залучення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Синельникове», надалі «Сторона 1», з однієї сторони та замовник ОСОБА_1 , який діє на підставі паспорту НОМЕР_1 , виданий Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області 03.08.1999 року, надалі «Сторона 2», з іншої сторони, які надалі іменуються «Сторонами», уклали цей Договір про наступне:

1. Предмет Договору 1.1. Відповідно до даного Договору «Сторона 2» здійснює пайову участь у розвитку інфраструктури м. Синельникове шляхом перерахування коштів до міського бюджету розвитку, а «Сторона 1» приймає дані кошти на окремий рахунок.

2. Зобов`язання сторін 2.1. Сторона 1 зобов`язується: 2.1.1. Виконати розрахунок розміру пайової участі, належної до оплати замовником у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням міської ради від 16.12.2011 №232-16/VІ «Про залучення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Синельникове». 2.2. «Сторона 2» зобов`язується: 2.2.1. Здійснити реконструкцію нежитлової будівлі під будівлю побутового обслуговування відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм і правил. 2.2.2. Сплатити кошти пайової участі згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста до бюджету розвитку в сумі 58000,00 тис. гривень (п`ятдесят вісім тисяч гривень) на розрахунковий рахунок №31510921700034 у ГУ ДКСУ у Дніпропетровській обл. м. Дніпропетровськ МФО 805012 отримувач: УК у м.Синельниковому/ м.Син/24170000; код отримувача: ЕДРПОУ 37916468 Призначення платежу: *;101; код ЕДРПОУ платника; надходження кошів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачений повністю;;; 2.2.3. Забезпечити виконання відповідних технічних умов та зовнішнього благоустрою до введення об`єкта в експлуатацію. 2.2.4. Дотримуватися під час будівництва вимог проекту організації будівництва та Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях в місті Синельниковому, затверджених рішенням Синельниківської міської ради від 22.04.2011 №19-8/VІ, викладених у новій редакції згідно з рішенням Синельниківської міської ради від 16.06.2015 №943-51/VІ «Про внесення змін до Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Синельникове, затверджених рішенням Синельниківської міської ради від 22.04.2011 №109-8/VІ».

3. Права сторін 3.1. «Сторона 1» має право: - вимагати від Сторони 2 додержання вимог чинного законодавства з питань пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; - здійснювати перевірки додержання «Стороною 2» умов цього Договору; - вимагати від «Сторони 2» своєчасної та у повному обсязі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста. 3.2. «Сторона 2» має право: - реалізувати свій проект реконструкції відповідно до погодженого проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм і правил на території міста, відведеній для реконструкції; - вимагати від «Сторони 1» виконання зобов`язань за цим Договором, а також чинного законодавства з питань пайової участі у розвиті інфраструктури населеного пункту. 3.3. Сторони також мають інші права, визначені законодавство« України.

4. Відповідальність сторін 4.1. За невиконання або неналежне виконання Договору «Сторони» несуть відповідальність відповідно до закону, цього Договору та Порядку» затвердженого рішенням міської ради від 16.12.2011 №232-1-16/VІ «Про залучення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Синельникове». 4.2. За несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі «Сторона 2» сплачує пеню у розмірі 0,5 % облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. 5.Інші умови 5.1. Внесення змін та/або доповнень стосовно сплати коштів пайової участі частинами або відстрочення сплати пайової участі до даного Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою «Сторін», шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього Договору. Згодою або запереченням «Сторони 1» на внесення змін та/або доповнень до цього Договору на пропозицію «Сторони 2», є відповідне рішення міської ради, прийняте в установленому законом порядку. 5.2. Всі суперечки між «Сторонами», з яких не було досягнуто згоди, вирішуються у судовому порядку згідно з чинним законодавством. 5.3. Даний Договір не може бути розірвано в односторонньому порядку. 5.4. Договір набирає чинності з моменту підписання його «Сторонами» та діє до виконання зобов`язань у повному обсязі. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених діючим законодавством. 5.5. Даний Договір складено в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної Сторони. 5.6. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

6. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін «Сторона 1» 52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове вул. Каштанова, 14 МФО 805012 УДКСУ у м. Синельникове«Сторона 2» 52500, Дніпропетровська обл. м. Синельникове Різдвяна, 27

7. Підписи сторін «Сторона 1» «Сторона 2» ____________ Д.І. Зражевський __________С.М. Герасименко М.П. М.П. Розрахунок розміру пайового внеску згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 26.07.2016 реконструкції нежитлової будівлі під будівлю побутового обслуговування ПОГОДЖЕНО: Перший заступник міського голови В.Б. ЯКОВІН Розрахунок величини пайової участі і розвитку інфраструктури міста Синельникове. Найменування об`єкта будівництва: реконструкція нежитлової будівлі під будівлю побутового обслуговування. Місце розташування об`єкта: АДРЕСА_1 . Замовник: ОСОБА_1 . Величина пайової участі: 580,000 тис. грн. х 10% = 58,0 тис. грн. Величина пайової участі = А х Б, де А - кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, Б - розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Синельникове: - 10% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; - 4% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків. У разі відсутності кошторисного розрахунку вартості будівництва, величина пайової участі розраховується, як: Величина пайової участі = В х Г х Б, де В - площа будівництва або реконструкції, кв.м, Г - показник опосередкованої вартості 1 м.кв. спорудження житла в Дніпропетровській області, який періодично встановлюється Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, або розрахункова вартість будівництва або реконструкції об`єкта, грн.; Б - розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Синельникове: - 10% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; - 4% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків. Начальник відділу архітектури та містобудування 11.10.2017 С.С. Шеремет Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2018 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Синельникове між Синельниківською міською радою та ОСОБА_1 в редакції запропонованій позивачем та викладеній у позовній заяві. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Синельниківської міської ради судовий збір у розмірі 1762,00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що згідно копії акту Східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України №08-20/21 від 19 жовтня 2017 року вбачається, зокрема, що відповідно до ревізії фінансово-господарської діяльності та законності використання земель міста та управління майном, що належить територіальній громаді міста в виконавчому комітеті Синельниківської міської ради за період з 01.01.2014 року по 31.08.2017 року встановлено факти отримання замовниками декларацій про готовність об`єктів до експлуатації без укладення з Синельниківською міською радою відповідних договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Синельникове ( а.с. 32 -35). Одним з таких об`єктів зазначено об`єкт - реконструкція нежитлової будівлі під будівлю побутового обслуговування, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується копією Додатку до вказаного вище акту ( а.с. 36-37). Відповідно до копії декларації №ДП142162080092 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 26.07.2016 року, ОСОБА_1 отримано дану декларацію на об`єкт - реконструкція нежитлової будівлі під будівлю побутового обслуговування, розташованої за адресою по АДРЕСА_1 ( а.с. 10-11). На адресу відповідача позивачем були направлені листи від 22.09.2017 №01-21/3453 та від 23.10.2017 №01-21/3923 з пропозицією звернутись до міської ради із заявою про укладення договору (а.с. 8, 9). Позивач листами від 16.11.2017 №01-25/4296, від 18.12.2017 №01 -25/4776, від 08.02.2018 №01-21 /494 за місцем реєстрації ОСОБА_1 направляв два примірники проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Синельникове разом з розрахунком величини пайової участі розвитку інфраструктури міста Синельникове, але проекти договору відповідачем отримані не були (а.с. 12-16, 1721, 27-31). 28.03.2018 року виконавчим комітетом Синельниківської міської ради був направлений лист від 19.03.2018 №01-25/1005 разом з проектом договору на адресу АДРЕСА_2 (а.с. 22-26). Ні місцевому, ні апеляційному судам позивачем не надано доказів одержання відповідачем вищевказаної кореспонденції позивача. Апеляційним судом встановлено, що доводи апеляційної скаргищодо неналежного повідомлення відповідача про слухання справи судом першої інстанції заслуговують на увагу. Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 , належного виконання місцевим судом положень статтей 130-131 ЦПК України. Направлена місцевим судом судова повістка відповідачу засобами поштового зв`язку повернулась без вручення адресату з відміткою працівника пошти за закінченням встановленого строку зберігання, що не є належним повідомленням ОСОБА_1 про слухання справи в розумінні статтей 130-131 ЦПК України (а.с. 49, 50). Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України). Крім того, у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання. Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції визнав укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста без викладення його умов в судовому рішенні, що є неможливим для належного виконання такого рішення. За таких обставин, встановивши порушення місцевим судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2018 року з ухваленням нового судового рішення. За змістом позовної заяви, Синельниківська міська рада звернулася до суду з позовними вимогами про визнання укладеним договору про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Синельникове, мотивуючи вимоги тим, що відповідач не виконує зобов`язання, згідно з вимогами статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не укладає договір про пайову участь. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури. Станом на час виникнення спірних правовідносин була чинною стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинній на час виникнення спірних правовідносин, замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього ж Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин, полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини п`ята та дев`ята статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинної на час виникнення спірних правовідносин). Зі змісту статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинної на час виникнення спірних правовідносин та на момент звернення Дніпровської міської ради з цим позовом до суду й ухвалення рішення судом першої інстанції, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону. Аналогічні за змістом висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі №911/594/18 (провадження №12-81гс19), від 22 серпня 2018 року у справі №339/388/16-ц (провадження №14-261цс18), від 22 вересня 2021 року у справі №904/2258/20 (провадження №12-34гс21). За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру. Разом з тим, 01 січня 2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX, якими статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. За змістом цього Закону та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року. Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка втратила чинність 01 січня 2020 року, визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються. Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після втрати нею чинності. Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають. Відповідно до частини другої статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Згідно з частиною першою статті 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Зі змісту зазначених норм слідує, що суд розглядає спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону. При цьому день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Вирішивши такий спір, суд вказує в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Тобто, з моментом набрання чинності рішенням суду (укладенням договору) пов`язується початок дії договору, відбувається набуття сторонами договору цивільних прав та обов`язків, встановлюється відповідальність сторін, а правовідносини фактично регулюються на майбутнє. У зв`язку з тим, що з 1 січня 2020 року скасовано дію статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачала обов`язкове укладення договору, тому визнання судом договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним та встановлення цивільних прав та обов`язків сторін договору на майбутнє на підставі нормативно-правового акта, який було скасовано, суперечитиме принципу правової визначеності та не дозволить суду захистити право сторони належним способом. Відтак, якщо на час здачі новозбудованого об`єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов`язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову обраним позивачем способом, а саме зобов`язати укласти договір або визнати договір укладеним. Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі №643/21744/19 (провадження №14-175цс21). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши наявність порушень норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України; приймаючи до уваги, що на час розгляду справи апеляційним судом скасовано дію статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачала обов`язкове укладення договору, - колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог, з Синельниківської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір при поданні апеляційної скарги в розмірі 2643,00 грн. (а.с. 70, 198). Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Колегія наголошує, що позивач, на захист своїх прав та законних інтересів, не позбавлений можливості звернутись до суду з іншим позовом, за іншого обґрунтування. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову Синельниківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним відмовити. Стягнути з Синельниківської міської ради (код ЄДРПОУ 34195542) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова