Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/4590/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4480/21 Справа № 199/4590/19 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Нечепуренко А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним,- В С Т А Н О В И Л А : У червні 2019 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним. В обґрунтування позовних вимог Дніпровська міська рада посилалася на те, що рішенням Дніпровської міської ради від 29 липня 2011 року №5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, який відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання на території м. Дніпро. Об`єкт будівництва розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого є відповідач ОСОБА_1 , не підпадає під дію ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Дніпровська міська рада вказувала, що з декларації про готовність до експлуатації об`єкта вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено реконструкцію навісу під гараж загальною площею 712,7 кв. м., розташованого у АДРЕСА_1 . До прийняття об`єкта в експлуатацію договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між Дніпровською міською радою та відповідачем не укладався. З метою виконання вимог зазначеного вище законодавства, Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом від 19 грудня 2018 №10/15-856 було направлено на адресу ОСОБА_1 два примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра по об`єкту "Реконструкція навісу під гараж" за адресою: АДРЕСА_1 , для ознайомлення та підписання. До теперішнього часу договір не укладено, кошти пайової участі не сплачено, об`єкт експлуатується без укладеного договору пайової участі, що призводить до неотримання міським бюджетом коштів, в той час коли він є необхідним, оскільки визначає величину пайової участі, права та обов`язки сторін та інші істотні умови, а ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь, є порушенням зобов`язання, яке прямо передбачено чинним законодавством. На підставі викладеного, Дніпровська міська рада просила суд визнати укладеним договір між Дніпровською міською радою, в особі департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра укладеним на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 29 липня 2011 року № 5/14 в наданій суду редакції. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним. В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада просить скасувати рішення суду від 27 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено. Визнано укладеним договір між Дніпровською міською радою в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра укладеним на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 29 липня 2011 року № 5/14. Постановою Верхового Суду від 15 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішенням Дніпровської міської ради від 29 липня 2011 року №5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, який відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання на території м. Дніпро (т.1 а.с.12). Об`єкт будівництва розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого є відповідач ОСОБА_1 , не підпадає під дію ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (т.1 а.с.13). Відповідно до договору купівлі-продажу від 01 червня 2017 року відповідач ОСОБА_1 є власником 18/100 частин будівель та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Зазначені 18/100 частин нерухомого майна складається з - літ.И-навіс (т.1 а.с.77-80, 84-85). Відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 18 квітня 2018 року ОСОБА_1 здійснював реконструкцію навісу під гараж (т.1 а.с.90-94). Згідно договору про поділ нерухомого майна в натурі від 31 січня 2018 року (п. 1.4, 1, договору) ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 18/100 частин у праві власності на майно, що складається з: літ. И-навіс загальною площею 712,7 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу 18/100 частин будівельних споруд, посвідченого Щетиловою О.В., приватним нотаріусом Дніпровського міське нотаріального округу, від 01 червня 2017 року за реєстровим №4665, право власності за які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 червня 2020 року Щетиловою О.В., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, номер запису про право власності 20724343, реєстраційний номер об`єкта нерухомого май 1259964412101 (т.1 а.с.84-88). Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 07 серпня 2020 року № ДП 141182191294 (п. 1., 15, 16) замовником було збудовано гараж, який за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 має код класифікації об`єкта 1242.1 - гаражі наземні, загальною площею 712,7 кв.м., із загальним будівельні об`ємом - 1853,0 куб. м., на 40 машино-місць. Згідно п. 4.6, 4.8 ДБН В,2.3-15:2007 визначено, що мінімальна необхідна площа конкретної ділянки для постійного або тимчасового зберігання автомобілів на відкритих автостоянках визначається, виходячи з норми 25 кв.м. на розрахунковий автомобіль, а в гаражах, залежно від їхньої поверховості. Залежно від кількості місць зберігання розрізняють автостоянки і гаражі малої (до 50 машино-місць), середньої (від 50 до 300 машино-місць) та великої (більше 300 машино-місць) місткості. Враховуючи зазначені вище норми ДБН та те, що загальна площа гаражу, який належить на праві власності відповідачеві становить 712,7 кв.м., відноситься до гаражів малої місткості до 50 машино-місць. Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта - реконструкція навісу під гараж за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею 712,7 кв.м, визнано готовність об`єкту до експлуатацію (т.1 а.с.95-103). До прийняття зазначеного об`єкта в експлуатацію відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури відповідач із позивачем не уклав. 19 грудня 2018 року, тобто вже після повідомлення відповідачем про початок виконання будівельних робіт від 18 квітня 2018 року, Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради відповідачу було направлявся лист про необхідність укладання відповідного договору та проект договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра на 10 аркушах (т.1 а.с.30, 31). Слід зазначити, вказаний лист не було отримано відповідачем (т.1 а.с.38, 39). Проект договору відповідає нормам законодавства та містить в собі всі істотні умови. Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради є правонаступником фінансово-економічного департаменту міське ради, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 18 травня 2016 року №28/8. Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради був правонаступником управління економіки Дніпропетровської міської рад відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 15 грудня 2010 року №14/5. Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Рішенням сесії Дніпропетролвської міської ради №9/9 від 08 червня 2016 року "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська" викладено абзац перший пункту 2.6 у новій редакції щодо укладення договору про пайову участь, де зазначено про величину пайової участі щодо об"єктів площею до 300 кв.м. (т.2 а.с.85). Звернувшись до суду з цим позовом, Дніпровська міська рада вказувала, що до теперішнього часу договір не укладено, кошти пайової участі не сплачено, об`єкт експлуатується без укладеного договору пайової участі, що призводить до неотримання міським бюджетом коштів. Відповідно до п.п.5 п. "а" ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища. За змістом положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (яка діяла на час звернення з позовом) пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати, зокрема, 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими для виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України). Рішенням міської ради від 29 липня 2011 року №5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська. Порядок №5/14 містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Дніпровською міською радою на виконання вимог ст.22 Закону України "Про інформацію" у встановленому порядку, а саме на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради (https://dniprorada.gov.ua) та у газеті "Наше місто", тому відповідно до норм ч.1 ст.144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання на території м. Дніпро. Істотними умовами договору пайової участі, згідно з ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є: 1) розмір пайової участі: 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Враховуючи вимоги ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку №5/14, договір пайової участі є у відповідності зі ст.634 ЦК України договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. При цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. Величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи із розміру пайової участі, визначеного за нормативами участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо об`єктів (розділ Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, який є додатком до рішень міської ради від 29 липня 2011 року №5/14). Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктур населеного пункту визначений у ст.40 Закону України "Про регулювань містобудівної діяльності" та додатку №3 до Порядку №5/14. Згідно з п.2.6 Порядку залучення, розрахунку і використання кошті пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська і Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, договір про пайову участь у розвитку інфраструктур населеного пункту від імені міської ради укладає департамент економію фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в особі його керівник. Щодо правового режиму нерухомого майна визначеного нормами цивільного законодавства зокрема, визначено, що розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відровідно, до положень статей 186, 381 ЦК України є приналежністю головної речі (будинку). Відповідно до статті 186 ЦК України передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 381 ЦК України визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. За правилами пункту 4 частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, до пайової участі розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівниці індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках. Відповідними земельними ділянками у такому випадку є землі житлової та громадської забудови, визначені відповідно до статей 19,38 Земельного кодексу України, до яких належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житло: забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Згідні пунктом «д» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України норма земельної ділянки і будівництва індивідуальних гаражів становить не більше 0,01 гектара, що дорівнює 100 кв. Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Встановлено, відповідачу ОСОБА_1 до повідомлення ним про початок виконання будівельних робіт від 18 квітня 2018 року, лист міською радою про необхідність укладання відповідного договору та проект договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра не направлявся. Відповідач не отримував такий лист міської ради про необхідність укладання відповідного договору та проект договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра. Таким чином, відповідач не був належним чином ознайомлений з необхідністю укладання договору та сплати коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Дніпра. Матеріалами справи не підтверджується факт того, що відповідач без достатніх правових підстав ухиляється від укладення з Дніпровською міською радою в особі департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, обов`язкового, згідно із законом, договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Дніпра. Крім того, слід зазначити, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" з 1 січня 2020 року пайові внески скасовано. Для осіб, почали будівництво в 2019 році чи у 2020 році, а вводити будівлю в експлуатацію планують вже в 2021 році, також пайова участь скасовується. Вказаний закон на теперішній час є чинним. Отже, позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним є необґрунтованими, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради. Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог та наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача є необгрунтованими. Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з"ясування судом всіх обставин справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова