Ухвала КАС ВС № 160/19847/21
від 25.07.2022 · АдміністративнаУХВАЛА 25 липня 2022 року м. Київ справа №160/19847/21 адміністративне провадження №К/990/17059/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стрелець Т.Г., суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 160/19847/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області по перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01 січня 2021 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 21 липня 2021 року № 2566, викладену у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 13 жовтня 2021 року за № 36138-2466/М-01/8-0400/21. - частково скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 13 жовтня 2021 року за № 36138-2466/М-01/8-0400/21 в частині відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01 січня 2021 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 21 липня 2021 року № 2566; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01 січня 2021 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 21 липня 2021 року № 2566. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 160/19847/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року в адміністративній справі № 160/19847/21 змінено в частині мотивування висновків суду. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 160/19847/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав). Приписами пп. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. У касаційній скарзі позивач формально посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Подана позивачем касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Позивачем не викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не вказано щодо застосування якої саме норми права (пункт, частина, стаття) закону або іншого нормативно-правового акта відсутній висновок Верховного Суду, також не вказано які саме правовідносини можуть вважатись подібними, щодо яких відсутній висновок Верховного Суду. Скаржник має чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало вирішуватись судами попередніх інстанцій в межах підстав та предмета позову, але суди не надали йому відповідної правової оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Позивачем у цій справі є фізична особа, яка, звернувшись до суду в 2021 році, заявляла вимогу немайнового характеру. З огляду на п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2 270,00 грн. Отже, за подання касаційної скарги судовий збір становить 1 816,00 грн (2 270,00 грн х 0,4 х 200 %). Разом з тим, Суд зауважує, що з 05.10.2021 почато функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, ст. 4 Закону № 3674-VI було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу в електронній формі. Тому розмір ставки судового збору з пониженням становить 1 452, 80 грн. (1 816,00 грн * 0,8). Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу. За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 452,80 грн.; обґрунтованих підстави касаційного оскарження судового рішення з урахуванням вимог викладених в частині четвертій статті 328 КАС України. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету - 22030102, "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) номер справи, у якій сплачується судовий збір. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328 - 330, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 160/19847/21 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог цієї ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець Судді С. Г. Стеценко Л. В. Тацій