Постанова Чернігівський апеляційний суд № 745/67/22

Справа № 745/67/22 Головуючий у 1 інстанції Даньков О. М. Провадження № 33/4823/234/22 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2022 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Хайтова П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Хайтова П.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 9 лютого 2022 року, У С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. Судом встановлено, 21.01.2022 року, о 05 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 в смт. Сосниця по вул. Троїцька, 13, керував автомобілем HYUNDAI ACCENT, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення кординації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на приладі "Алкофор 505" та медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись з рішенням суду, адвокат Хайтову П.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що його підзахисний не був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Вказує, що місцевим судом в обґрунтування оскаржуваного рішення не зазначено жодних доказів покладених в його основу та не перевірено факт правомірності використання працівниками поліції приладу «Алкофор 505». Посилаючись на показання ОСОБА_1 адвокат стверджує, що останній не керував транспортним засобом, а лише з товаришами знаходився в ньому біля будинку. Оскарживши постанову суду поза строком апеляційного оскарження, просив поновити пропущений процесуальний строк, визнавши причини пропуску поважними. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката Хайтова П.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Наведені апелянтом доводи щодо підстав для поновлення апеляційного строку є переконливими та з метою забезпечення апеляційного оскарження судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення апеляційного строку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відмови його від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням вимог п 2.5 ПДР. Обставини вчинення апелянтом адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, а саме: відеозаписами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пропонували пройти огляд щодо стану алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Цим доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 роз`яснено процедуру проведення огляду на стан сп`яніння, а також настання можливих наслідків у разі незгоди водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд розцінює як захисну версію уникнути відповідальності, оскільки з відеозаписів працівників поліції вбачається, що після подій біля кафе, щодо розшуку барсетки останнього, працівниками поліції було попереджено щодо необхідності руху на автомобілі під керуванням тверезої особи, оскільки присутні повідомляли про вживання алкогольних напоїв. Згідно цифрової позначки часу на відеозаписі, через короткий проміжок часу після зазначених подій, відореєстратором поліцейського автомобіля зафіксовано, що після проїзду пустого перехрестя та розвороту поліцейського автомобіля і повторного наближення до перехрестя на ньому вже стояв автомобіль HYUNDAI ACCENT, як буде з`ясовано за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . Слід відзначити, що вказаний транспортний засіб, згідно відеозаписів знаходився саме на проїжджій частині, а не біля будинку як наполягав ОСОБА_1 у своїх поясненнях, та у безпосередній близькості до самого перехрестя, що свідчить про його намагання проїхати перехрестя та зупинку з виявленням поліцейського автомобіля. Крім того, на нагадування поліцейського щодо необхідності «тверезого водія» ОСОБА_1 з пасажиром повідомили, що такий чекає їх на виїзді з населеного пункту. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту відмови особи від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тому твердження апелянта про зворотне не заслуговують на увагу. Щодо доводів апелянта про порушення його прав у зв`язку з розглядом справи за його відсутність, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, враховуючи при цьому практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, процесуальні права ОСОБА_1 були поновлені апеляційним судом шляхом надання пояснень та доказів через його участь під час апеляційного розгляду. Доводи апеляційної скарги відносно правомірності використання працівниками поліції приладу «Алкофор 505» апеляційний суд не може визнати такими, що заслуговують на увагу, оскільки дані обставини не мають відношення до справи предметом розгляду якої являється лише факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи. Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається. За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Поновити адвокату Хайтову П.В. строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу адвоката Хайтова П.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 9 лютого 2022 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяС. О. Акуленко