Постанова 4823 № 748/2969/22

Справа № 748/2969/22 Головуючий у 1 інстанції Кухта В. О. Провадження № 33/4823/189/23 Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 квітня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Хайтова П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Хайтова П.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2023 року, У С Т А Н О В И В : Цією постановою, з урахуванням постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2023 року про виправлення описки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. Судом встановлено, що 26.11.2022 року о 07 год. 36 хв., ОСОБА_1 , на 3-му км автодороги Чернігів-Новий Білоус, керував автомобілем марки «Honda Civic», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей), та ухилився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з рішенням суду, захисник - адвокат Хайтов П.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на відеозаписі видно, що поведінка ОСОБА_1 адекватна та відповідає обстановці, рухи чіткі та спокійні, порушення мови немає, тремтіння пальців відсутнє, колір шкіри природній, тобто, ознаки вживання алкогольних напоїв відсутні. В судовому засіданні суду 1 інстанції ОСОБА_1 заперечив вживання спиртних напоїв та наполягав на тому, що був тверезий. Звертає увагу, що працівниками поліції не було зазначено причини його зупинки, а після зупинки без будь-яких підстав запросили сісти до службового автомобіля, де надали прилад, який не був схожий на драгер, та попросили його продути, після чого повідомили, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 висловив свою незгоду. Працівники поліції повідомили, що якщо він не підпише добровільно протокол, то його відвезуть у лікарню у м. Чернігів, де у нього виявлять ще і наркотичне сп`яніння, та у нього будуть проблеми по службі. Зазначає, що наявність у ОСОБА_1 лише однієї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю, не може бути підставою для складання протоколу, оскільки ознаки алкогольного сп`яніння діють у сукупності. Крім того, в суді 1 інстанції ОСОБА_1 неодноразово вказував, що з результатами огляду не погоджувався. Також судом 1 інстанції було безпідставно відхилено клопотання про допит працівників поліції, які були присутні під час складання протоколу. Заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 винним себе не визнав, стверджував що автомобіль переганяв до місця несення служби, оскільки вони з дружиною вирішили передати транспортний засіб на потреби ЗСУ. По дорозі його зупинили працівники поліції і без пояснення причин зупинки запросили сісти до службового автомобіля, де надали якийсь прилад з лампочками, та попросили його продути. Протокол він підписав під тиском працівників поліції, оскільки вони повідомили, що якщо він добровільно не підпише протокол, то його відвезуть у лікарню до міста Чернігова, де у нього виявлять не лише алкогольне, а і наркотичне сп`яніння. Допитаний апеляційним судом в якості свідка ОСОБА_2 , працівник поліції, показав, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням останнім Правил дорожнього руху (керування транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки), від водія було чутно запах алкоголю. Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому закон порядку, проте ОСОБА_1 відмовився. При цьому водія ніхто не змушував відмовлятися від проходження освідування. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відмови його від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням вимог п 2.5 ПДР. Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду 1 інстанції доказами, а саме: переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з бодікамери поліцейського, який було долучене до матеріалів справи, зафіксовано, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , в ході бесіди, працівник поліції вказує на те, що відчуває від водія запах алкоголю, у зв`язку з чим пропонує пройти останньому огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», або ж в закладі охорони здоров`я, при цьому ОСОБА_1 відмовляється від проходження такого огляду. Крім того, з відеозапису вбачається, що зауважень на дії працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював, зокрема, не повідомляв про те, що проходив освідування на місці за допомогою якогось невідомого приладу, а так само про непогодження з результатами огляду за допомогою вказаного пристрою. На думку апеляційного суду, поведінка ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу свідчить лише про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», або ж в закладі охорони здоров`я, яка, окрім іншого, була добровільною, та жодним чином не вказує на обставини, які повідомлені ОСОБА_1 в апеляційному суді. Цим доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Також в ньому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, перелік яких відповідає Інструкції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 роз`яснено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також настання можливих наслідків у разі незгоди водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 спростовується відеозаписом та показаннями свідка ОСОБА_2 , якими підтверджено, що причиною зупинки автомобіля було порушення водієм Правил дорожнього руху, а саме: керування транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки. Інші твердження апелянта, зокрема щодо не відсторонення водія від керування транспортним засобом та наявні виправлення у протоколі про адміністративне правопорушення висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність, окрім іншого за ч.2 ст.130 КУпАП, тобто, за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи. Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається. За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника - адвоката Хайтова П.В. - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2023 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяС. О. Акуленко