Постанова Закарпатський апеляційний суд № 304/1801/19

Справа № 304/1801/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20.07.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/302/20 за апеляційною скаргою захисника адвоката Ковальчук О.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 29.01.2020. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, тимчасово не працюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01(один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДП18 №216263 від 30.10.2019 та постанови судді від 29.01.2020 вбачається, що 30.10.2019 о 00 год. 20 хв. ОСОБА_1 в селі Тур`я Ремета по вул.Центральній, керував автомобілем марки «Fiat Doblo» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Вказує на те, що справу розглянуто суддею без її та ОСОБА_1 участі, незважаючи на те, що вона напередодні повідомила суд про їх неможливість з поважних причин з`явитися у судове засідання та бажання ОСОБА_1 бути присутнім та особисто надати пояснення. ОСОБА_1 не заперечує того, що відмовився на вимогу інспектора поліції пройти огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного приладу, проте відеозапис з нагрудної камери поліцейського цю обставину не доводить; докази дотримання поліцейським порядку направлення ОСОБА_1 на проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров`я в матеріалах справи відсутні. Пояснення свідків, на її думку, є нелогічними та непослідовними, такими, що не узгоджуються з іншими доказами, наданими суду разом з -2- протоколом про адміністративне правопорушення. Крім того, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом, при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст.266 КУпАП, відтак, вина ОСОБА_1 не доведена, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ковальчук О.В. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися. Останні рухом справи не цікавилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ковальчук О.В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст.ст.268,271 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. -3- Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів. Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 216263 від 30.10.2019 стверджується, що 30.10.2019 о 00 год. 20 хв. ОСОБА_1 в селі Тур`я - Ремета по вул.Центральній, керував автомобілем марки «Fiat Doblo» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а. с. 1). З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога для визначення стану сп`яніння (а. с. 2-3). Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події чи в закладі охорони здоров`я у присутності свідків підтверджується й наявним у матеріалах справи відеозаписом з боді-камер поліцейських (а.с.6). Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п.2.5 Правил дорожнього руху України, та його винуватість у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення прав ОСОБА_1 через розгляд справи у його відсутність, то апеляційний суд також вважає їх необґрунтованими, -4- оскільки із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді постановлена 29.01.2020. Про наявність справи на розгляді в суді та про дату судового засідання 29.01.2020, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, але до суду не з`явився, однак захисником Чопея Ю.І, було подане клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншій справі та у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , який бажає приймати участь у розгляді справи, 28.01.2020 вибув до Києва. Однак суд, розглянувши подане клопотання дійшов до висновку, що кінцевим строком притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності є 30.01.2020, а оскільки, в клопотанні захисника вказано, що вона зобов`язана прибути 26.03.2019 до СВ Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, то дана обставина не є доказом того, що захисник саме 29.01.2020, є зайнятою у розгляді кримінальної справи в Ужгородському міськрайонному суді. При таких даних, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ковальчук О.П., що допускається положеннями ст.268 КУпАП, оскільки останні були обізнані про існування справи, місце та час її розгляду про, що додатково свідчить і подане ОСОБА_5 клопотання про перенесення розгляду справи. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що поліцейський СРПП Перечинського ВП старший інспектор поліції Кулєв А.М. був упередженим при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги й на такі не посилався ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційним судом. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що поліцейський СРПП Перечинського ВП старший інспектор поліції діяв в межах наданих йому повноважень. Крім того, під час апеляційного розгляду не встановлено даних і про те, що у свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були підстави для обмови ОСОБА_1 в тому, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх не додано й до апеляційної скарги й на такі не посилався ОСОБА_1 в апеляційній скарзі. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би свідчили про зацікавленість вищевказаних свідків у результатах розгляду справи. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки всім доказам у справі, апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Тому, доводи апеляційної скарги захисника Ковальчук О.В. в інтересах ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд визнає необґрунтованими й такими, що спрямовані виключно на ухилення останнього від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, і такі відхиляє. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених -5- пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та скоєнні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення накладено на нього в межах санкції вищевказаної статті, у зв`язку із чим, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення. На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а подана захисником - адвокатом Ковальчук О.В. в інтересах ОСОБА_1 апеляційна скарга без задоволення. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів чи виклику свідків, не заявлялось. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника- адвоката Ковальчук О.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 29.01. 2020 щодо ОСОБА_6 ,-без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: