Постанова Київський апеляційний суд № 752/8009/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 липня 2022 року м. Київ Унікальний номер справи № 752/8009/21 Апеляційне провадження 22-ц/824/5636/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Махлай Л.Д., суддів Немировська О.В., Ящук Т.І. сторони позивач Національний комплекс «Експоцентр Україна» відповідач ОСОБА_1 розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Машкевич К.В., у справі за позовом Національного комплексу «Експоцентр Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : у березні 2021 року НК «Експоцентр Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість по оплаті за проживання в гуртожитку у сумі 35 245,67 грн. В обґрунтування позову зазначало, що на їх балансі і в оперативному управлінні знаходиться будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що використовуються під гуртожитки у Голосіївському районі м. Києва, згідно з розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 17.11.2009 №

914. При прийнятті на роботу ОСОБА_1 було забезпечено житловим приміщенням (кімната № 11 ) в гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . (рішенням Київської міської ради від 03.09.2015 N 944/1808 перейменовано АДРЕСА_1). З 13.03.2009 в кімнаті зареєстрована та проживає ОСОБА_1 .. На підставі її заяви від 26.05.2014 у кімнаті також зареєстрований та проживає її чоловік ОСОБА_2 , а з 2016 року -донька ОСОБА_3 . Наймачі, які користуються жилою площею в гуртожику, зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом. Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Ними щомісяця здійснювалось нарахування плати за проживання в гуртожитку та виставляються відповідні рахунки. Однак, відповідачка кошти за вказані послуги не сплачувала, внаслідок чого з 01.01.2020 по 28.12.2021 виникла заборгованість у сумі 35 245,67 грн. Відповідачці надіслано претензію з вимогою погасити борг в добровільному порядку, яка залишена без належного реагування. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28.12.2021 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НК «Експоцентр Україна» заборгованість з оплати за проживання у гуртожитку в сумі 35 245,67 грн. Вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не надав належної оцінки розрахунку заборгованості та не вказав чим обґрунтовується така сума заборгованості. Суд не врахував, що позивачем не надано доказів щодо визначення ціни в розмірі 86,65 грн за 1 кв м. Відповідно до п. 2 наказу від 20.12.2018 позивачем затверджено та введено в дію з 10.01.2019 тариф з управління будинком гуртожитку в розмірі 27,18 грн за 1 кв м. Вважає, що суд не надав належно оцінки різниці тарифів щодо послуг з управлінням гуртожитком, а також тому факту, що зазначена сума не була узгоджена між сторонами. У матеріалах справи відсутній погоджений між сторонами кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 27.07.2018 №

190. Суд також не звернув уваги, що звертаючись з позовом позивачем надано наказ від 20.12.2018 № 198 згідно якого додаються додаток № 1 та № 2, а відповідно до п. 2 цього наказу, додаток № 2 - це розрахунок загальної площі користування по кожній кімнаті гуртожитку. Проте цього розрахунку не додано. Відповідно до розпорядження КМДА від 14.09.2016 № 830 з 04.10.2016 позивачем було введено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території гуртожитку в розмірі 6,98 грн за 1 кв м загальної площі. Позивачем не узгоджувалось зміна вартості щодо послуги з управління гуртожитком з мешканцями цього гуртожитку. Також зазначає, що на момент вселення її у гуртожиток діяло примірне положення про гуртожитки, затверджене Постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 №

208. Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували надання комунальних послуг саме в тих об`ємах і ціні, що зазначено в рахунках. У відзиві на апеляційну скаргу НК «Експоцентр Україна» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зазначає, що предметом спору є стягнення заборгованості по платі за проживання в гуртожитку за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року. Не погодження з розрахунковим тарифом з утримання будівлі гуртожитку не звільняє відповідачку від сплати за житлово - комунальні послуги, яким вона фактично користується. Крім того, остання частково здійснювала оплату за отримані послуги за спірний період, що підтверджує визнання нею свого обов`язку оплачувати надані послуги. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем при прийнятті на роботу ОСОБА_1 було забезпечено житловим приміщенням (кімната № 11 ) в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації «Про внесення змін до розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 17.10.2007 № 1289 «Про затвердження Реєстру житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Голосіївському районі м. Києва» № 914 від 17.11.2009, за зверненням НК «Експоцентр України», включено до Реєстру житлових будинків, які використовуються у Голосіївському районні м. Києва під гуртожитки, будівлю за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Київської міської ради від 03.09.2015 N 944/1808 проспект 40-річчя Жовтня перейменовано на проспект Голосіївський. Вищевказаний гуртожиток перебуває на балансі НК «Експоцентр України». Між НК «Експоцентр України» та ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення в гуртожитку не укладався, у зв`язку з небажанням укладати такий договір. Позивачем зазначалось, що відповідачкою до 2020 року сплачувалось нарахування оплати за проживання у гуртожитку, остання не мала заборгованості за проживання у гуртожитку. Проте з 01.02.2020 по 28.02.2021 виникла заборгованість у розмірі 35 245,67 грн. Відповідно до наданих рахунків на оплату, вартість послуг в гуртожитку складається: з послуг з утримання приміщення та прибудинкової території; відшкодування вартості витрат по електроенергії в Гкал; відшкодування вартості водопостачання та водовідведення; відшкодування вартості по електроенергії в кВт-год; відшкодування вартості послуг по вивезенню побутових відходів. Відповідно до квитанцій за період з 31.01.2020 по 28.02.2021 відповідачкою оплата за проживання у гуртожитку здійснювалась частково. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг за проживання у гуртожитку, а відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє від обов`язку оплати за надані послуги. Колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність стягнення з відповідачки заборгованості по платі проживання в гуртожитку, проте не може погодитись з розрахунком такої заборгованості, з огляду на наступне. Позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року, відтак колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню нормативні акти, які регулюють відносини щодо надання та оплати житлово -комунальних послуг та були чинними у зазначений період. Відтак застосування судом до спірних правовідносин Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24. 06. 2004 № 1875-IV, який був чинним на час вселення позивачки у гуртожиток, проте який втратив чинність на час виникнення спірних правовідносин є помилковим. Відповідно до п. 1 ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII праву споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів кореспондує обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Право на своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної якості згідно із законодавством та обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом передбачено також п. 4, 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №

572. Відповідно до п. 11 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Міністрів України від 20.06.2018 № 498 наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до п. 9 Положення про користування гуртожитком НК «Експоцентр України» за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський,101, затвердженому наказом № 198 від 20.12.2018 наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом. Судом першої інстанції зроблені правильні висновки про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Відповідачка проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та отримує житлово - комунальні послуги, а також їй щомісячно направлялися позивачем рахунки на оплату за надані послуги, які нею не оплачені. У матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідачка не отримувала тих житлово - комунальних послуг, про оплату яких заявлений даний позов чи отримала їх у меншому розмірі. Будь - які звернення відповідачки до позивача щодо неналежної якості наданих послуг чи їх кількісних показників відсутні, відтак доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів надання житлово - комунальних послуг не можна визнати обгрунтованими. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі не отримання житлово - комунальних послуг саме відповідачка мала довести зазначені обставини, проте у відзиві на позовну заяву відповідачка будь - яких заперечень щодо належного отримання нею житлово - комунальних послуг не висловлювала, а вказувала лише на те, що незгодна з тарифом за послугу з управлінням будинком гуртожитку у розмірі 85,65 грн за 1 кв м та посилалася на відсутність договору з позивачем. Відтак розмір заборгованості по відшкодуванню витрат по електроенергії, вартості водопостачання та водовідведення, вивезенню сміття, який заявлений позивачем та який міститься у рахунках на оплату за спірний період, відповідачкою не спростований. Відповідачкою також не спростовується та обставина, що кімната, якою вона користується має площу 25,69 кв м. Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що у матеріалах справи міститься наказ НК «Експоцентр України» № 198 від 20.12.2018, відповідно до якого з 10.01.2019 затверджено та введено в дію тариф з управління будинком гуртожитку у розмірі 27,18 грн за 1 кв м жилої площі з урахуванням площі місць загального користування, та будь - яких інших доказів щодо зміни цього тарифу у період з лютого 2020 року по лютий 2021 року не надано. Відтак позивачем не доведено ту обставину, що відповідачка мала сплачувати плату за управління будинком гуртожитку виходячи з тарифу 86,65 грн за 1 кв м, а не з 27,18 грн за 1 кв м. Оскільки позивачем не надано належних доказів та не доведено необхідність стягнення з відповідачки вартості послуг з управління гуртожитком у розмірі 85,65 грн за 1 кв м, рішення суду підлягає зміні із зменшенням суми заборгованості за управління будинком гуртожитку із 24 486,44 грн (2 226,04 грн * 11 місяців) до 7 680,75 грн ( 698,25 грн * 11 місяців). Тариф щомісячний 698,25 грн вираховується наступним чином: 25,69 кв м (площа кімнати відповідачки)* 27,18 грн (тариф, встановлений наказом № 198 від 20.12.2018. Різниця між заявленою сумою плати за управління будинком гуртожитку та доведеною належними доказами складає 16 805,69 грн (24 486,44 грн - 7 680,75 грн). Саме на цю суму підлягає зменшенню розмір заборгованості, яка стягнута судом (35 245,67 грн - 16 805,69 грн = 18 439,98 грн. Оскільки судовий збір стягнуто у мінімальному розмірі, незважаючи на зміну суми заборгованості, розмір судового збору перегляду не підлягає. Доводи апеляційної скарги про незгоду відповідачки з оновленими тарифами за комунальні послуги не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідачкою до спірного періоду сплачувались кошти за послуги з управління будинком гуртожитком на підставі наказу від 20.12.2018 №

198. Доказів скасування цього наказу чи його зміни не надано. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року змінити, зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Національного комплексу «Експоцентр України» заборгованості з плати за проживання у гуртожитку з 35 245,36 грн до 18 439,98 грн. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України. Постанова складена 19.07.2022. Головуючий Л. Д. Махлай Судді О. В. Немировська Т. І. Ящук