LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Житомирський апеляційний суд296/1135/22

від 14.07.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/1135/22 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В. Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2022 року суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., за участю секретаря судового засідання Кусковської Т.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Алейникова О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 18 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 06 лютого 2022 року о 00 годин 13 хвилин по вул. Ціолковського, 12, в м. Житомирі, керував автомобілем «OPEL Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт вважає, що суд не в повній мірі дослідив обставини справи, не надав належної оцінки доказам та прийшов до помилкового висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що в судовому засіданні він наддав пояснення, що 05 лютого 2022 року, ввечері, на прохання свого знайомого ОСОБА_2 , надав йому автомобіль для користування. ОСОБА_3 у цей день пізно ввечері зателефонував та попросив вийти на вулицю та забрати автомобіль, яким користувався. Він забрав у ОСОБА_4 ключі та сів у автомобіль за кермо, через деякий час до нього під`їхали працівники поліції та почали складати на нього протоколи. Коли він отримав ключі не бачив, що автомобіль пошкоджений. Наступного дня ОСОБА_3 повідомив його про факт скоєння ним на його автомобілі ДТП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 290539 від 06.02.2022 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 81 від 06.02.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, копією постанови про адміністративне правопорушення серії БД № 403349 від 06.02.2022 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП; копією постанови про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 081431 від 06.02.2022 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції, була отримана інформація про вчинення ДТП без потерпілих, що сталось за адресою м. Житомир, вул. Ціолковського, 12, що водій транспортного засобу «OPEL Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 зник з місця ДТП. Після прибуття на місце, проїзду до будинків, створюючи перешкоди для руху іншим транспортним засобам, було виявлено транспортний засіб «OPEL Vectra» з характерним пошкодженнями, з працюючим двигуном, встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 Посвідчення водія ОСОБА_1 при собі не мав. Під час спілкування з ОСОБА_1 , працівником поліції виявлено у останнього очевидні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та були безпосередньо досліджені судом першої інстанції, в тому числі відеозаписом. ОСОБА_1 перебував на місці водія, у транспортному засобі з увімкненим двигуном та фарами, факт керування транспортним засобом не заперечував, очевидці вказали на нього, як на особу, що вчинила ДТП, він не заперечував цих обставин також. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу та КУ «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради. Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП розмірі, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 18 травня 2022 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»