Постанова 4856 № 120/3259/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3259/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 20 липня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення № 361 від 30.12.2020 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для КП "Жмеринкаводоканал" у 2021 році". Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області № 361 від 30.12.2020 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для КП "Жмеринкаводоканал" у 2021 році". Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що рішенням №361 від 03.12.2020 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання для КП «Жмеринкаводоканал» у 2021 році», відповідно якого у зв`язку з збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, ціни на електроенергію, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» зі змінами, враховуючи лист КП «Жмеринкаводоканал» №303 від 03.12.2020, керуючись статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконком міської ради вирішив:

1. Встановив КП «Жмеринкаводоканал» тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за 1 м3 для населення, бюджетних установ, суб`єктів господарювання та інших споживачів на рівні: водопостачання 31,08 грн за 1м3 з ПДВ; водовідведення 23,88 грн за 1м3 з ПДВ;

2. КП «Жмеринкаводоканал» ( ОСОБА_3 ) ввести в дію тарифи з 1 січня 2021 року.

3. Дане рішення діє до 31.12.2021 року.

4. Відділу внутрішньої політики, діловодства та контролю (Лівшун В.В.) оприлюднити дане рішення в засобах масової інформації та на офіційному сайті міської ради;

5. Визнати таким, що втратило чинність з 1 січня 2021 року рішення виконавчого комітету від 19.03.2020 №113 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для КП «Жмеринкаводоканал»;

6. Контроль за виконанням даного рішення покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Білоуса А.В. Не погодившись із прийнятим рішенням ОСОБА_1 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про його скасування, оскільки вважають, що при прийнятті даного рішення, відповідачем порушено процедуру його прийняття та законодавство при формуванні цін та тарифів. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області № 361 від 30.12.2020 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для КП "Жмеринкаводоканал" у 2021 році" є протиправним та нечинним, оскільки прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України. Колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначає питання, які повноважна вирішувати міська рада і такі не є вичерпними. Зазначеним законом також визначено порядок прийняття рішень. Відповідно до ст. 1 Закону №280/97-ВР: - територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно- територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; - адміністративний центр територіальної громади - населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади; - територія територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно з ч.1 ст.11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII) до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону. Згідно з ст.5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга та комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. Згідно ст. 12 Закону № 2189-VIII житлово-комунальні послуги надаються виключно на договірних засадах. оговори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2189-VIII комунальні послуги надаються безперервно. Так, частиною 1 ст. 10 Закону № 2189-VIII передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Встановлення тарифів на послуги з водопостачання є компетенцією органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про житлово- комунальні послуги»; ст. 13 ЗУ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»). Відповідно до пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги. Відповідно до частини другої-третьої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Згідно з ч.7 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. Положеннями ч. 9 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» врегульовано, що спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов`язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку. Таким чином, з аналізу правових норм вбачається, що рішення про встановлення тарифів на водопостачання приймається органом місцевого самоврядування на підставі відповідної заяви суб`єкта господарювання про встановлення тарифів на комунальні послуги, зокрема на водопостачання та за результатами розгляду поданих суб`єктом господарювання розрахунків тарифів органом місцевого самоврядування здійснюється встановлення відповідних тарифів. Відповідно до ч. 10 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи рішення Жмеринської міської ради від 30.12.2020 року №361 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для КП «Жмеринскаводоканад» прийняте на підставі листа КП «Жмеринкаводоканал», а також на підставі розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення. Підставою для зміни тарифів відповідачем зазначено частину десятої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме - у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, встановлення тарифів з водопостачання та водовідведення є виключною компетенцією Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, а підстава для такої зміни відповідає Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Щодо дотримання порядку розгляду розрахунку тарифів щодо їх обґрунтованості та існування у відповідача законних підстав для їх затвердження, колегія суддів враховує наступне. Механізм встановлення органами місцевого самоврядування тарифів на водопостачання та їх зміни встановлюється, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги», якою затверджено Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення (далі - Порядок № 869); наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.09.2018 року № 239 «Про затвердження Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення» (далі - Порядок № 239). Підпунктом 12 п. 3 Порядку №869 встановлено, що структура тарифів - складові економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних із провадженням у планованому періоді певного виду ліцензованої діяльності, які групуються за статтями, визначеними уповноваженими органами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи, а також витрати на відшкодування втрат. Пунктом 2 Порядку №869 передбачено, що він застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку таких тарифів. Відповідно до п. 4 розділу І Порядку № 239 суб`єкт господарювання (заявник) подає до органу місцевого самоврядування у друкованому та електронному вигляді розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів. Згідно з п. 1 розділу II та п. 2 розділу V Порядку № 239 для встановлення/зміни тарифу суб`єкт господарювання подає органу місцевого самоврядування відповідну заяву із пакетом підтверджуючих документів. Відповідно до абзацу третього п. 3 розділу І Порядку № 239 заява - письмове звернення суб`єкта господарювання до органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, на території якої суб`єкт господарювання провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність, надає (має намір надавати) комунальні послуги, про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, комунальні послуги. Згідно з пунктами 5,6 розділу І Порядку №239 розрахунки тарифів здійснюються суб`єктами господарювання відповідно до вимог Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, та Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010. За результатами розгляду поданих суб`єктом господарювання (заявником) згідно з вимогами цього Порядку розрахунків тарифів органом місцевого самоврядування здійснюється встановлення відповідних тарифів. До рішення про встановлення тарифів додається структура тарифів. Встановлення тарифів здійснюється як при повному перегляді (перерахунку) тарифів і їх структури, так і за результатами коригування тарифів. Відповідно до п. 3 розділу IV Порядку № 239, якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, а розрахунки тарифів - формам, встановленим органами місцевого самоврядування заява залишається без розгляду. За результатами розгляду поданих суб`єктом господарювання (заявником) згідно з вимогами цього Порядку розрахунків тарифів, орган місцевого самоврядування приймає рішення або про встановлення тарифів, або про залишення заяви суб`єктом господарювання без розгляду, у випадку якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам Порядку №

239. Розділом V Порядку № 239 встановлено умови для зміни тарифів. Зокрема, зміна тарифів на комунальні послуги здійснюється шляхом перегляду тарифу і його структури або шляхом коригування тарифів (п. 1 розділу V). Згідно п. 3 розділу V Порядку № 239 підставами для звернення суб`єкта господарювання щодо зміни тарифів є такі обставини: 1) зміна обсягів виробництва і споживання теплової енергії, надання комунальних послуг, урахованих під час встановлення чинних тарифів; 2) зростання/зниження вартості складових тарифів та зміна структури цих тарифів; 3) зміна в установленому порядку інвестиційної програми суб`єкта господарювання, якщо це призводить до зміни рівня тарифів; 4) зміна протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов`язаних із виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, наданням комунальних послуг, із причин, які не залежать від суб`єкта господарювання (збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно- енергетичні ресурси та інші матеріальні ресурси, а також інших складових, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом). Перелік обставин, за яких суб`єкт господарювання може звернутися за зміною встановленого тарифу є вичерпним. При цьому, згідно з абзацом п`ятим п. 7 Порядку № 869, якщо протягом строку дії тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення обсяг витрат, пов`язаних із провадженням господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, не змінився, то відповідні тарифи застосовуються ліцензіатом на підставі рішення уповноваженого органу, яким встановлено такі тарифи на новий строк. Отже, встановивши один тариф на підставі обґрунтованого розрахунку надавача комунальних послуг уповноважений орган може в подальшому переглянути цей тариф та змінити (збільшити) його у разі наявності до того відповідних підстав передбачених законодавством. Судом встановлено, що КП "Жмеринкаводоканал" не було подано всіх необхідних документів для встановлення нових тарифів разом із заявою про їх зміну, адже пунктом 9 Порядку визначено, що для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ліцензіат подає уповноваженим органам у друкованому і електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення. Більше того, документів, які були підставою для прийняття рішення (крім тих, які надали позивачі) № 361 від 30.12.2020 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для КП "Жмеринкаводоканал" відповідачем також не було надано до суду. Відповідно до Акту №08 від 17.05.2021, який міститься в матеріалах справи, за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування та застосування державних регульованих цін, складений Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області, припис № 06 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін та рішення про застосування адмністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення № 06 від 24.05.2021. При цьому відомостей щодо оскарження припису № 06 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін та рішення про застосування адмністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення № 06 від 24.05.2021 матеріали справи не містять. Поряд із цим, на останній сторінці акту №08 від 17.05.2021 міститься підпис директора КП «Жмеринкаводоканал» про отримання копії акту, отже про наявність виявлених порушень треті особі було достеменно відомо. Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є Закон України «Про ціни і ціноутворення» №5007-VI. Частиною 1 ст.12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Відповідно до положень ст. 18 Закону 5007-VI і п.п. 11 пп 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба, як орган державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, відповідно до покладених на неї завдань має право: проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки; вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін тощо. Таким чином, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення є регульованими, а відтак Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади з контролю за цінами, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Як встановлено перевіркою, розрахунку тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за базу розподілу загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут взято розрахунку прямі витрати за 2019 рік. Однак, при розрахунку тарифів не враховано, що підприємство здійснює інші, крім ліцензованих, види діяльності. Відповідно до пп. 4 пункту 19 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у разі провадження ліцензіатом інших, крім ліцензованих видів діяльності, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між усіма видами діяльності з визначенням витрат, які в цілому можуть бути віднесені до ліцензованої діяльності, та витрат, які можуть бути віднесені до інших видів господарської діяльності. База розподілу визначається ліцензіатом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном. Згідно із пунктами 20 та 21 згаданого Порядку розподіл планованих адміністративних витрат та витрат на збут між ліцензованими видами діяльності іншими видами господарської діяльності здійснюється з використанням бази розподілу, визначеної ліцензіатом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном. Згідно із наказом по КП «Жмеринкаводоканал» від 02.01.2020 № 1 «Про облікову політику підприємства» постійні загальновиробничі витрати підприємства розподіляти на кожен вид виробництва на базі зарплати виробничих працівників, а адміністративні витрати та витрати на збут на базі прямих витрат. Зважаючи на вимогу згаданого вище Порядку та враховуючи наказ про облікову політику підприємства на 2020 рік змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати по централізованому водопостачанню повинні становити 1106,89 тис.грн. (31,3 %), по централізованого водовідведення 1664,96 тис.грн. (67,83 %) та по іншій діяльності 20,53 тис.грн. (0.86 %). Загальна сума планованих прямих витрат по підприємству становить 11734,22 тис.грн., в тому числі прямі витрати по централізованому водопостачанню складають - 6073,81 тис.грн. (51,76%), по централізованому водовідведення - 5602,73 тис.грн. ( 47,75 %), по інших видах діяльності - 57,68 тис.грн. (0,86 %). Відповідно до прямих витрат проведено перерахунок адміністративних витрат та витрат на збут. Згідно проведеного розрахунку комунальним підприємством «Жмеринкаводоканал» вартість централізованого водовідведення становить 9359,46 тис.грн, а тариф на централізоване водовідведення 23,88 грн./м3 (з ПДВ), (9359,46 тис.грн. / 471 тис. м3). Проведеним під час перевірки перерахунком встановлено, що планова повна собівартість повинна становити 9421.45 тис.грн., а тариф 24,00 грн./м3 (з ПДВ). Відповідно до наданого розрахунку комунальним підприємством «Жмеринкаводоканал» вартість централізованого водопостачання становить 9565,54 тис.грн , а тариф (з ПДВ) 31,08 грн./м3 (9565,54 тис.грн. / 370 тис. м3. Отже, проведеним під час перевірки перерахунком встановлено, що вартість централізованого водопостачанню повинна становити 9461,23 тис.грн., а тариф (з ПДВ) 30,69 грн./м3. тобто даний тариф завищено на 0,39 грн./м3. Приписом № 06 зобов`язано комунальне підприємство «Жмеринкаводоканал» в місячний термін здійснити перерахунки та надати їх виконавчому комітету Жмеринської міської ради для затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №291). Таким чином, наведене свідчить про те, що тарифи на послуги з централізованого водопостачання не відповідають вимогам Порядку та не обґрунтовуються правовим чином. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для КП "Жмеринкаводоканал" у 2021 році, згідно рішення Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області № 361 від 30.12.2020 року відбулось з порушенням вимог чинного законодавства України. Даючи правову оцінку оскаржуваному рішенню № 361 від 30.12.2020 року в частині дотримання процедури його прийняття, колегія суддів зважує на наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. Механізм інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги визначається Порядком інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.06.2018 року № 130 (далі - Порядок № 130). Відповідно до п. 13 Порядку № 130 контроль за дотриманням виконавцями комунальних послуг порядку доведення до відома споживачів інформації, передбаченої цим Порядком, здійснюється органами, уповноваженими встановлювати тарифи, відповідно до їх повноважень, визначених законом. Таким чином, відповідач, змінюючи тариф для споживачів Бородінської громади був зобов`язаний, з-поміж іншого, перевірити додержання виконавцем процедури інформування Бородінської громади про намір змінити тариф. Пунктом 2 Порядку №869 передбачено, що він застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку таких тарифів. Відповідно до п.4 розділу І Порядку № 239 суб`єкт господарювання (заявник) подає до органу місцевого самоврядування у друкованому та електронному вигляді розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів. Згідно з п. 1 розділу II та п. 2 розділу V Порядку № 239 для встановлення/зміни тарифу суб`єкт господарювання подає органу місцевого самоврядування відповідну заяву із пакетом підтверджуючих документів. Відповідно до абзацу третього п. 3 розділу І Порядку № 239 заява - письмове звернення суб`єкта господарювання до органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, на території якої суб`єкт господарювання провадить (має намір провадити) ліцензовану діяльність, надає (має намір надавати) комунальні послуги, про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, комунальні послуги. Відповідно до п. 3 Порядку № 130 виконавцями комунальних послуг до відома споживачів доводиться така інформація: - загальний розмір планованого тарифу, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); - обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планованого економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу із визначенням форми (способу) його зміни, відсотка зміни основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка зміни тарифу тощо); - обґрунтування необхідності встановлення тарифу (у випадку, якщо тариф встановлюється вперше); - інша додаткова інформація, визначена виконавцем комунальних послуг (за необхідності). Згідно п. 5 Порядку № 130 інформація, зазначена у пунктах 3,4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги. Аналіз п. 5 Порядку № 130 дає підстави стверджувати, що здійснюючи інформування споживачів про намір змінити діючи тарифи виконавець повинен використати всі перелічені у цьому пункті способи інформування споживачів. Закон України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» гарантує споживачам доступ до інформації про ціни/тарифи, їхні складові для всіх категорій споживачів, зміну цін/тарифів (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону); прогнози зміни цін/тарифів та обґрунтування необхідності таких змін відповідно до заяви суб`єкта господарювання, що надається для встановлення тарифів на товари, послуги (п. б ч. 1 ст. 1 Закону). Згідно ч. 3 ст. 4 цього ж Закону органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів визначають порядок оприлюднення інформації, зазначеної у пункті 2 частини першої статті 1 цього Закону, та проведення відкритих слухань щодо цієї інформації за місцем надання споживачам послуг суб`єктами природних монополій та суміжних ринків. Проте, доказів проведення відкритих слухань за місцем надання послуг споживачам Жмеринської громади матеріали відповідачем як під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не надано. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами. Відповідно до ст. 15 цього ж Закону розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Згідно висновків Верховного Суду наведених у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №812/1177/18; від 30.04.2020 року у справі № 200/3842/19-а, встановлення органом місцевого самоврядування тарифів без додержання встановленої процедури, без проведення публічного (відкритого) обговорення, без належного оприлюднення проектів відповідних рішень свідчать про протиправність такого рішення. З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області № 361 від 30.12.2020 року "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для КП "Жмеринкаводоканал" у 2021 році" є протиправним та нечинним, оскільки прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.